Пресофіцерка полку «Айдар» Анастасія Муцей після народження сина повернулася на фронт. Рішення спричинило хвилю критики, переважно від жінок. Водночас чоловік не схвалив вибір, але запевнив у підтримці. Багато військовослужбовиць у декреті, навпаки, висловили солідарність.
Конфлікт між матір’ю та воїном
До вагітності Муцей служила бойовою медикинею. Після пологів вона зіткнулася з нерозумінням цивільного оточення. Кожен, хто повертається з фронту, потребує щонайменше восьми місяців на адаптацію в реабілітаційних центрах. Військова відчувала провину перед побратимами за паузу в службі.
«Думки про те, аби повернутися назад, в мене виникли, коли дитині було 3 місяці, але я розуміла, що вона ще дуже маленька. Можливо, якби я знайшла правильних спеціалістів, пропрацювала це бажання, я б залишилась з сином. Але мій шлях інший, я повернулась до війська», – поділилася Муцей в інтерв’ю джерелу.
У потязі вона зустріла ветерана з реабілітаційного центру Unbroken. Він розповів, як бійці благають «пришити» кінцівки, аби продовжити бій. Без належної психологічної допомоги Муцей залишилася сам на сам із дитиною. Волонтерство не вгамувало внутрішню порожнечу. «Ми зараз воюємо для того, щоб наші діти не робили цього в майбутньому», – наголосила вона.
Хейт від жінок і сімейна підтримка
Тепер Муцей обіймає безпечнішу роль пресофіцерки. Ціна її життя зросла з появою сина. Чоловік не підтримав повернення: «Мені це не подобається». Та визнав: «Розумію твої відчуття, сам би вчинив так само».
Найгостріший хейт припав від жінок: «Погана мати, втекла від обов’язку». Одна коментаторка звинувачувала в обміні дитини на «небойову посаду». «Мені писали, що я не можу і не вмію бути матір’ю, що в мене немає материнського інстинкту. Я і не прошу, щоб мене хтось зрозумів. Просто є така реальність, коли жінка може залишити дитину і поїхати на війну», – зазначила військова.
Син швидко росте. Муцей буває вдома під час відряджень. Кожна зустріч викликає сумніви, але тягар провини супроводжуватиме її на службі. Раніше, без досвіду, вона приєдналася до ЗСУ в листопаді 2022-го. Перший вихід шокував, ніби гра. Найважче – штурм під Андріївкою з пораненням і думками про смерть.
