66 бригада ЗСУ — це 66-та окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго, один із наймолодших, але вже легендарних підрозділів Сухопутних військ України. Сформована в розпал повномасштабного вторгнення, вона швидко перетворилася на потужну силу, яка стримувала ворога на найгарячіших ділянках фронту. Від перших боїв під Мар’їнкою до тривалої оборони на Лиманському напрямку бригада демонструє неймовірну стійкість, сучасну тактику та глибокий зв’язок із українською історією.
Її воїни — це добровольці й мобілізовані, які поєднали досвід зрілості з вогнем сучасної війни. Бригада не просто тримає позиції: вона нищить ворожу техніку сотнями одиниць, звільняє села й міста, а головне — надихає інших своєю незламністю. Гасло «Не стій на шляху» стало не просто словами, а принципом, за яким живуть і воюють ці люди.
Сьогодні 66 бригада ЗСУ продовжує виконувати завдання на Лиманському напрямку, де кожна успішна операція — це крок до перемоги. Її історія ще пишеться, але вже зараз вона є взірцем того, як нові підрозділи стають опорою всієї армії.
Історія формування: як народилася нова сила
18 квітня 2022 року в Остері на Чернігівщині з’явилася 66-та окрема механізована бригада. Військова частина А7014 формувалася в умовах, коли російські війська ще загрожували півночі України, а фронт палав на сході. До лав стали добровольці й мобілізовані — багато з них уже в поважному віці, від 45 до 55 років. Ці люди принесли не лише фізичну витривалість, а й життєву мудрість, яка стала основою бойового духу.
Спочатку бригада отримала одну з перших партій американських бронетранспортерів M113. Танкового батальйону на початку не було, тому для посилення приєднали підрозділ із 17-ї танкової бригади. Так механізована піхота одразу набула ударної сили. Першим командиром став полковник Олег Дегтярьов, який особисто вів людей у бій. Уже в серпні 2022-го він загинув під Мар’їнкою, але його спадок залишився в кожному воїні.
Бригада швидко освоїла техніку, відпрацювала взаємодію й вирушила на фронт. Формування в Остері — не випадковість. Саме тут тисячоліття тому князь Мстислав Хоробрий закладав основи своєї влади, а сьогодні ці землі знову стали колискою захисників.
Символіка та гасло: зв’язок із князівською спадщиною
Нарукавний знак бригади затвердили 18 листопада 2023 року. На ньому — схрещені стріла й шабля з Остерської сотні, а внизу — зірка, символ династії Рюриковичів. Над емблемою стрічка з гаслом «Не стій на шляху». Ці елементи не просто красиві малюнки: вони розповідають історію. Стріла й шабля нагадують про давніх воїнів, які захищали ці землі від загарбників, а гасло — про рішучість, яка не терпить перешкод.
28 липня 2023 року Президент України присвоїв бригаді почесне найменування «імені князя Мстислава Хороброго». Мстислав Володимирович, син Володимира Великого, князь тмутороканський і чернігівський, жив у X–XI століттях. Він перемагав косогів, будував Чернігів, розвивав мистецтво й торгівлю. Його хоробрість і мудрість стали ідеалом для сучасних воїнів. Остерщина, де сформувалася бригада, безпосередньо пов’язана з уділом князя — цей зв’язок робить підрозділ не просто військовою частиною, а продовжувачем тисячолітньої традиції опору.
Бойовий прапор бригада отримала 12 грудня 2022 року з рук генерала Олександра Сирського. Відтоді кожен новий боєць проходить ритуал прийняття до колективу, а 18 квітня відзначають День частини, а 17 травня — День пам’яті Хоробрих.
Бойовий шлях: від Мар’їнки до Лиманського фронту
Бойовий шлях 66 бригади ЗСУ почався на Мар’їнському напрямку. Підрозділи тримали оборону вздовж смуги Красногорівка — Мар’їнка — Новомихайлівка. Тут, у пеклі позиційних боїв, бригада загартовувалася. Втрати були, але й ворог відчував на собі силу українського вогню.
Восени 2022 року бригада взяла участь у Слобожанському контрнаступі. Разом із іншими підрозділами Сил оборони воїни звільнили село Щурове, місто Лиман, села Макіївка та Невське (нині Балка Журавка). Ці перемоги стали символом того, що навіть нові бригади здатні ламати ворожі плани. Після успіху бригада зайняла смугу оборони на Луганщині.
З кінця 2022 року Лиманський напрямок став основним. Тут ворог неодноразово намагався прорватися — у грудні 2022-го, жовтні 2023-го, з травня 2024-го й далі, аж до 2026 року. Бригада тримає позиції без ротацій і відпочинку, але тримається міцно. Антитанкова рота за чотири дні жовтня 2023 року знищила 25 одиниць бронетехніки, переважно танків. За весь час на Лиманському напрямку підрозділи 66 ОМБр знищили понад 25 тисяч росіян і сотні одиниць техніки. Кожна відбита атака — це десятки знищених мотоциклів, квадроциклів, БМП і танків.
Сьогодні, у 2026 році, бригада продовжує нищити ворожі штурмові групи. Кожна успішна операція з дронами, роботизованими комплексами чи точним артилерійським вогнем доводить: сучасна війна вимагає не лише мужності, а й розуміння технологій.
Структура та оснащення: сучасна механізована міць
66-та механізована бригада має класичну, але адаптовану під сучасність структуру. До її складу входять кілька механізованих батальйонів із яскравими позивними: «Kassta», «Онуки Адольфівни», «Fireflies», мотопіхотний батальйон «Сталеві вершники». Є танковий батальйон, батальйон безпілотних систем «MARA», рота наземних роботизованих комплексів, самохідний артилерійський дивізіон, реактивна артилерійська батарея, зенітний ракетний дивізіон, розвідка, РЕБ, інженерно-саперна рота та медична служба.
Оснащення відповідає реаліям війни. Танки Т-72 різних модифікацій, бронетранспортери M113, самохідні установки 2С1 «Гвоздика», гаубиці M101, системи БМ-21 «Град». Протитанкові комплекси «Стугна-П» і Javelin, трофейні «Корнет». Особливий акцент — на дронах і роботизованих системах. Бригада активно використовує FPV-дрони, розвідувальні БПЛА та наземні комплекси, що робить її ефективною в умовах щільної оборони.
Така структура дозволяє бригаді працювати як єдиний механізм: піхота тримає позиції, артилерія й дрони підтримують, інженери забезпечують укріплення, а медики рятують життя.
| Командир | Період командування | Ключові події |
|---|---|---|
| Полковник Олег Дегтярьов | 2022 (загинув) | Формування бригади, перші бої під Мар’їнкою |
| Полковник Максим Супрун | 2022–2023 | Слобожанський контрнаступ, звільнення Лимана |
| Полковник Юрій Дворський | 2023–2024 | Оборона на Лиманському напрямку |
| Полковник Ростислав Силівакін («Крот») | з 2024 | Тривалі бої 2025–2026, застосування сучасних технологій |
Дані про командирів зібрано з відкритих джерел офіційного сайту бригади та Вікіпедії.
Герої бригади та нагороди
Бригада вже має двох Героїв України. Старший лейтенант Андрій Докторенко отримав звання в 2023 році, капітан Едуард Сабанін — у 2024-му. Їхні подвиги — це історія про те, як звичайні воїни стають легендами. Крім того, бригада відзначена Почесною відзнакою «За мужність та відвагу».
Кожен боєць, від стрільця до оператора дрона, знає: тут цінують не лише результат, а й людину. Шанування піхоти як основи перемоги — один із принципів 66 ОМБр.
Цікаві факти про 66 бригаду ЗСУ
- Гасло, яке лякає ворога. «Не стій на шляху» — не просто слова. Воно стало вірусним у соцмережах і вже звучить як бойовий клич під час кожної успішної операції.
- Батальйони з характером. Позивні «Онуки Адольфівни» чи «Fireflies» — це не просто жарти. Вони підкреслюють унікальність кожного підрозділу й створюють атмосферу братерства.
- Зв’язок із князем через тисячоліття. Остерщина, де формувалася бригада, — це землі, де князь Мстислав Хоробрий будував свою державу. Символіка бригади буквально оживила історію.
- Фокус на дронах. Батальйон «MARA» і рота роботизованих комплексів роблять 66 ОМБр однією з найсучасніших механізованих бригад. Воїни кажуть: «Тепер війна йде не тільки ногами, а й у повітрі».
- Без ротацій — але з духом. Тривалий час на Лиманському напрямку без перепочинку — це випробування, яке бригада проходить з гордістю, бо знає: за їхніми спинами — мирні міста.
Ці факти роблять 66 бригаду ЗСУ не просто військовою одиницею, а живою легендою, яка поєднує минуле, сьогодення й майбутнє української армії. Кожен, хто долучається до її лав, стає частиною чогось більшого.
Воїни 66 ОМБр щодня доводять: навіть у найскладніших умовах можна залишатися людьми з великої літери. Їхня стійкість, сміливість і віра в перемогу надихають усіх, хто стежить за фронтовими новинами. Бригада продовжує свій шлях, і кожен її крок наближає той день, коли над усією українською землею знову зазвучить мир.
