Баскетбольний клуб Рівне став одним з найяскравіших відкриттів останніх сезонів Суперліги. За три роки в елітному дивізіоні команда двічі здобула медалі чемпіонату, а нещодавня бронза стала справжньою несподіванкою на тлі численних проблем.
Президент клубу, один з найсильніших українських баскетболістів в історії Сергій Ліщук, розповів про внутрішнє життя червоно-білих. У інтерв’ю для джерела він обговорив зміни в команді, пошук гравців та фінансування, проблеми з легіонерами та боротьбу за топ-позиції.
Обстріли ледь не зруйнували сезон
Перед стартом сезону експерти прогнозували БК Рівне місця в середині таблиці. “Ви очікували трійки?” – запитали Ліщука.
“Якщо брати весь сезон в розрізі, то, звісно, не очікував, що ми так завершимо. Нам навіть прогнозували місця ближче до низу турнірної таблиці – і це було закономірно. Я дізнався, що ми будемо грати в Суперлізі тільки в серпні. Не було конкретики по фінансуванню, не було домовленостей з гравцями”, – відповів президент.
Команда зазнала втрат: хтось перейшов до конкурентів, хтось завершив кар’єру. Через брак українців довелося запрошувати трьох американців. “Ми підписували американців від безвихідності”, – пояснив Ліщук.
З легіонерами не все гладко. “З американцями дуже важко вгадати. З Дюпрі ми вгадали, а з Хайнсом і Трейлором – ні”, – зазначив він. Особливо постраждав Сайвон Трейлор після ракетного обстрілу Рівного. “Він дуже злякався. О 5-й годині ранку зателефонував мені і сказав, що не хоче тут більше залишатися”. Підсвідомий страх завадив йому грати на звичному рівні.
Від фінансової кризи до бронзи Суперліги
Наприкінці року клуб опинився на межі: знявся з Кубка України через брак коштів. “Ми дійшли до того моменту, що в нас просто не було грошей на виїзд у Дніпро”, – зізнався Ліщук. Публічне звернення в медіа принесло допомогу від обласного керівництва.
Стрибок на третє місце – результат комплексної роботи. Стабілізація фінансів дозволила мотивувати гравців преміями. Джейлен Дюпрі відгукнувся бонусами за перемоги. По ходу сезону підсилив Джейкобз – “порядна людина, командний гравець”.
Ліщук емоційно відреагував на чвертьфінал проти Говерли, написавши про відставку з посади віцепрезидента ФБУ. “Воно накоплювалося поступово: перенесення матчів, поєдинки поблизу лінії зіткнення”. Виконком федерації залишив його на посаді, запропонувавши ветеранський напрямок.
Бюджет БК Рівне – один з найменших, приблизно шосте-сьоме місце в лізі. “Якби не було війни, нам було б дуже важко конкурувати з топами”. Легіонери часто йдуть за вищими зарплатами за кордон.
Третій рік поспіль гравець Рівного – найкращий легіонер Суперліги: Джойнер, Вільямсон, Дюпрі. Клуб створює комфорт: облаштовує квартири, продукти. Конфлікти призвели до відходу Головчика та двох американців. “Як би ти класно не грав, якщо ти лайно і не можеш ладити з людьми, ми будемо тебе прибирати”.
План – зберегти кістяк, включно з Тимощуком, Триколенко, Биковим. Хочеться більше місцевих вихованців, але потрібен баланс результатів і розвитку.
Мобілізація, молодь і мрії про єврокубки
Мобілізація ускладнює життя: не всі бронюються. Деякі гравці працюють вчителями, як Тимощук і Коровяков, пропускаючи тренування. “Добре, що взагалі є можливість грати”.
Місцева молодь талановита, але конкуренція менша через війну. Багато виїхало за кордон. “Треба давати час, жертвуючи результатами”.
Ліщук не шкодує про пропущену НБА: “Можливо не було кому підказати”. Критикує українців в НБА, які ігнорують збірну: “Національна команда має бути всередині, в серці”.
Донька Анастасія виграла Євро U-16 з Іспанією – через громадянство, отримане в 2011-му. Повернення Ліщука в Рівне мотивоване любов’ю до міста: “Обожнюю рідне місто”.
Мрії – чемпіонство, єврокубки після війни. “Завдання – перемагати у кожному матчі”. Клуб здобув два трофеї за три сезони і не зупиняється.
