Російські найманці ПВК “Вагнер”, відома тепер як “Африканський корпус”, намагаються закріпитися в регіоні Сахель силовим методом. Паралельно в цифровому просторі Африки розгортається інформаційна війна. Головна зброя тут — дезінформація, загорнута в обгортку “незалежної журналістики”. Ключову роль відіграє медіа “Африканська ініціатива”, що належить компанії “Ініціатива-23”.
Організація позиціонує себе як “інформаційний міст між Росією та Африкою”, який бореться з “західним неоколоніалізмом”. Насправді за гаслами про суверенітет ховається мережа впливу, підпорядкована російським спецслужбам. Дослідження показало: журналістські посвідчення співробітників — лише прикриття для оперативників і агентів спецслужб РФ.
Ці структури дискредитують західні гуманітарні місії, підривають довіру до міжнародних медичних програм і організовують “стихійні” антизахідні мітинги. Кремль створює в Африці паралельну реальність, де шпигуни видають себе за правозахисників.
Кадри з досвідом спецоперацій
Співробітники “Африканської ініціативи” — фахівці з операцій впливу. Вони здобули досвід у країнах колишнього радянського блоку: Балтії, Україні, Балканах. Багато пов’язані з Міноборони РФ, МЗС і прокремлівськими медіа. Значна частина менеджменту походить із структур Євгена Пригожина, адаптуючи методи ПВК “Вагнер”.
Контакти з російськими спецслужбами підтверджують: організація — ширма для пропаганди. Цей факт Держдепартамент США визнав 12 лютого 2024 року.
Головний редактор Артем Куреєв раніше проводив інформаційні операції в Європі як офіцер спецслужб. У грудні 2024 року його внесли до санкційних списків ЄС за дезінформаційні кампанії. У 2013 році він брав участь у конференції ОБСЄ. Тоді працював у центрі, пов’язаному з ГРУ: там обіймав посаду Олег Іванніков (“Оріон”), причетний до збиття MH17. У санкційних списках Бельгії Куреєв фігурує як агент ФСБ.
Засновник Сергій Анатолійович Волков, ймовірно, вигадана особа. Його паспорт (серія 4523 № 026307, виданий 30.03.2022 ГУ МВС по Москві) з’явився напередодні запуску проєкту. Адреса реєстрації пов’язана з Михайлом Опришком, співробітником ГРУ. Інша адреса асоціюється з IT-спеціалістом, що працює на держструктури РФ.
Віктор Луковенко (або Васільєв) — колишній в’язень за вбивство на расовому ґрунті. Працював у “Проєкті Лахта” Пригожина, вербував в Україні, керував осередком у Буркіна-Фасо. У 2025 році арештований у Киргизстані за вербування найманців.
Заступник Максим Рева — громадянин Естонії, проросійський пропагандист. У 2007 році брав участь у заворушеннях у Таллінні. Підтримував агресію РФ проти України. Посвідку на проживання анулювали у 2022 році. Пов’язаний із агентом Сергієм Середенком.
Анна Замараєва працювала в структурах Пригожина, маніпулювала виборами в СПб, була речницею “ПВК Вагнер Центру”.
У команді — Олександр Холодов (фінансував фонд Навального), Максим Солопов (затримувався на мітингах), Ольга Касатонова (донька офіцера ГРУ), Віталій Ієвлєв, Ірина Коваль-Лескова (у базі “Миротворець”), Дмитро Нікітін, Дмитро Отт, Андрій Бєлоногов, Сергій Юнін.
Методи впливу: від дезінформації до НУО
Росія копіює модель “Alliance française”, створюючи НУО для просування інтересів. “Африканська ініціатива” керує медіа, Afrin Records, “Російською годиною” на Savane FM. Під час спалаху лихоманки денге у 2023 році звинувачували Захід у “біологічній зброї” — генетично модифікованих комарах від фонду Гейтса та Target Malaria.
Вони допомагають з е-візами в Буркіна-Фасо. Аналогічні осередки: “Perspective sahélienne” в Малі, “Ensemble main dans la main Niger-Russie” в Нігері.
Діяльність — експорт хаосу. Кремль інтегрував структури Пригожина в ГРУ та ФСБ. Використовують кризи для теорій змови, створюючи залежність від РФ.
Збиття MH17: 17 липня 2014 року Boeing 777 збито “Буком” 53-ї бригади РФ над Донбасом. 298 загиблих. Суд Гааги та JIT підтвердили причетність РФ. ЄСПЛ (2023) і Суд ООН (2024) визнали відповідальність.
