День ВДВ в Україні сьогодні — це не просто дата в календарі, а символ еволюції українського війська від радянської спадщини до сучасної еліти Збройних Сил. Офіційно свято Десантно-штурмових військ відзначають 8 листопада, коли за новоюліанським календарем вшановують Собор Архистратига Михаїла — небесного покровителя десантників. Ця дата прийшла на зміну старим традиціям і підкреслює незалежність, силу та готовність завжди бути першими в бою.
З радянських часів 2 серпня асоціювалося з першим десантом 1930 року під Воронежем, але в Україні це свято пережило глибоку трансформацію: від аеромобільних військ через високомобільні десантні (ВДВ) до десантно-штурмових (ДШВ). Перейменування 2017 року та перенесення дати в 2025-му стали частиною декомунізації та відмежування від російських символів, водночас зберігши повагу до ветеранів і пам’ять про полеглих. 2 серпня тепер — День пам’яті загиблих десантників різних поколінь.
Українські десантники в марунових беретах — це не просто військові, а воїни, які в повномасштабній війні довели свою незламність у найгарячіших точках: від оборони Києва до контрнаступів на Харківщині. Їхній девіз «Завжди перші!» лунає в кожному рейді, стрибку та штурмі, надихаючи ціле суспільство на опір.
Історія Дня ВДВ в Україні: від радянських витоків до незалежності
Корені свята сягають 2 серпня 1930 року, коли на військових навчаннях під Воронежем вперше десантувалися 12 радянських парашутистів. Ця подія стала днем народження Повітряно-десантних військ СРСР, і традиція перекочувала в незалежну Україну. До 1999 року відзначення було неофіційним, а з указу президента 1999-го 2 серпня затвердили як День аеромобільних військ.
У 2012 році назву змінили на високомобільні десантні війська, повернувши абревіатуру ВДВ, але вже в українському контексті. Десантники брали участь у миротворчих місіях у Югославії, Іраку, Косово та Ліберії, демонструючи високу підготовку. Однак після 2014 року, з початком російської агресії, стало очевидним: символіка та традиції потребують оновлення, щоб не плутатися з ворожими силами.
Реформи 2016–2017 років вивели Десантно-штурмові війська в окремий рід військ. Вони перестали бути частиною Сухопутних сил і набули статусу автономної еліти, готової до швидкого реагування в тилу противника. Цей період став переломним: блакитні берети, асоційовані з радянським минулим, замінили на марунові — колір, поширений у західних арміях.
Чому змінили дату та назву: шлях до української ідентичності
2017 рік приніс радикальні зміни. Указом президента від 21 листопада Високомобільні десантні війська перейменували на Десантно-штурмові, а професійне свято перенесли на 21 листопада — День Архистратига Михаїла. Політичний і культурний контекст був зрозумілим: уникнути асоціацій із російськими ВДВ, які в 2014-му використовували блакитні берети для маскування в Донбасі. Геральдисти та командування підкреслили, що українські десантники — не спадкоємці радянських інтервенцій у Празі чи Будапешті.
Ця трансформація була болісною для ветеранів старшого покоління, але необхідною для нової армії. Багато хто, як ветеран 25-ї бригади Валерій Ананіїв, згадує, що 2 серпня 2014-го його підрозділ потрапив під обстріл під Шахтарськом — свято перетворилося на день жалоби. Командування ДШВ наголошує: 2 серпня залишається днем пам’яті, а не гучного святкування.
У 2025 році Президент Володимир Зеленський підписав Указ № 817/2025, яким дату остаточно перенесли на 8 листопада. Це синхронізувало свято з новоюліанським календарем і ще глибше пов’язало його з релігійним покровителем — Архістратигом Михаїлом, символом небесної перемоги над злом.
Сучасне свято Десантно-штурмових військ: 8 листопада
Сьогодні День ДШВ ЗСУ — це поєднання військових традицій і духовності. 8 листопада десантники збираються на церемоніях, відвідують храми, де моляться разом із родинами. У 2025 році вперше святкування набуло масового церковного виміру: спільні служби підкреслюють єдність армії та народу.
Офіційні заходи включають паради, нагородження героїв, спортивні змагання та зустрічі в бригадах. У Житомирі, Львові, Миколаєві та інших гарнізонах лунають гімни, розгортаються прапори з емблемою — парашутом і крилами. Воїни в марунових беретах проходять строєм, а ветерани діляться історіями, що передають дух «Завжди перші!».
У воєнний час свято набуває особливого сенсу. Десантники, які щойно повернулися з передової, отримують нагороди за рейди та штурми. Це не просто вихідний — це нагадування, що українське небо захищають крилаті воїни, готові десантуватися туди, де найважче.
Символіка та традиції десантників: від беретів до клятви
Маруновий берет — не просто головний убір, а знак елітарності та відриву від радянського минулого. На ньому — нова кокарда з українським тризубом. Тільняшки теж еволюціонували: замість класичних смуг з’явилися елементи, що підкреслюють національну ідентичність.
Клятва десантника ЗСУ звучить як бойовий гімн: «Я завжди ставлю на перше місце виконання бойового завдання». Девіз «Завжди перші!» відображає тактику — швидке розгортання, удари в тил, створення хаосу в лавах ворога. Прізвисько «єноти» — неформальне, тепле, народжене в лавах війська за кмітливість і витривалість.
Традиції живуть у повсякденні: стрибки з парашутом, марші, спільні тренування. Родинні зустрічі 8 листопада перетворюються на теплі посиденьки, де діти чують історії про дідів і батьків, які стрибали в небо заради свободи.
Роль ДШВ у сучасній війні: «Завжди перші» на передовій
З 2014 року десантно-штурмові війська стали одним із стовпів оборони України. 25-та Січеславська повітрянодесантна бригада боронила Донецький аеропорт, 80-та Галицька — воювала на півдні, 95-та Поліська прославилася легендарними рейдами на Харківщині та в тилу окупантів. У 2022-му вони першими стримували наступ на Київ, Миколаїв і Херсон.
У боях за Бахмут, Авдіївку та в контрнаступах ДШВ продемонстрували унікальну комбінацію повітряної мобільності та штурмової міці. Танки Т-80, БМД, сучасні дрони та артилерія — все це в руках десантників перетворюється на зброю, що ламає ворожі плани. За даними Міністерства оборони України, бригади ДШВ виконали сотні завдань у найскладніших умовах.
Героїзм десантників — це не абстракція. Це конкретні історії: воїни, які десантувалися в тил, щоб знищити склади, або утримували позиції проти переважаючих сил. Вони втілюють ідею, що українська армія — не просто захисники, а творці перемоги.
Структура та підготовка ДШВ: еліта з 12 бригад
Десантно-штурмові війська налічують близько 30 тисяч воїнів і поділені на 7-й та 8-й повітряно-десантні корпуси. Серед бригад — 25-та повітрянодесантна Січеславська, 80-та повітряно-десантна Галицька, 95-та повітряно-десантна Поліська, 79-та повітряно-десантна Таврійська та інші. Кожна має свою славну історію та спеціалізацію.
Підготовка десантника — це місяці виснажливих тренувань: стрибки з літака, рукопашний бій, робота з дронами, артилерійська підтримка. Воїни навчаються десантуватися вночі, в горах чи в урбанізованій місцевості. Це робить їх універсальними — від штурму до розвідки.
| Аспект | До 2017 (ВДВ) | З 2017–2025 (ДШВ) | З 2025 (ДШВ) |
|---|---|---|---|
| Дата свята | 2 серпня | 21 листопада | 8 листопада |
| Колір беретів | Блакитний | Маруновий | Маруновий |
| Назва | Високомобільні десантні | Десантно-штурмові | Десантно-штурмові |
| Покровитель | — | Архістратиг Михаїл | Архістратиг Михаїл |
Джерело даних: офіційні укази Президента України та сайт Міністерства оборони.
Цікаві факти про День ВДВ в Україні та ДШВ
- Перший десант у 1930-му складався всього з 12 бійців, але запустив цілу епоху. В Україні цей факт шанують як початок, але святкують по-своєму.
- «Єноти» — неофіційне прізвисько десантників за кмітливість, витривалість і здатність діяти в будь-яких умовах, як ці тварини вночі.
- 95-та бригада здійснила один із найдовших рейдів у сучасній історії — понад 300 км у тилу ворога під час Харківського контрнаступу 2022 року.
- Марунові берети обрали свідомо: колір символізує кров, відвагу та єдність з західними союзниками, а не радянську блакить.
- У 2025 році свято вперше поєднало військову міць і церковну молитву — десантники масово відвідували храми Архистратига Михаїла.
- Кількість бригад зросла до 12: від повітрянодесантних до аеромобільних, з власними артилерійськими та дроновими підрозділами.
Десантно-штурмові війська продовжують еволюціонувати. Сучасні дрони, безпілотні системи та інтеграція з НАТО роблять їх ще ефективнішими. Кожен стрибок, кожен бій — це вклад у майбутнє, де небо України залишиться вільним.
Воїни в марунових беретах — це ті, хто першими йде туди, куди інші бояться. Їхній дух живе в кожному українці, який вірить у перемогу. 8 листопада — день, коли вся країна каже їм: дякуємо, що ви завжди перші.
