Олександр Сергійович Трепак — генерал-майор Збройних сил України, Герой України та чинний командувач Сил спеціальних операцій ЗСУ. Народжений у військовій родині в четвертому поколінні, він пройшов шлях від звичайного розвідника до одного з ключових лідерів сучасної української армії. Його позивний «Редут» став символом непохитної стійкості, а бойові епізоди 2014 року — взірцем героїзму, який надихає ціле покоління захисників.
Як старший військовий начальник оборони Донецького аеропорту та командир елітного 3-го окремого полку спеціального призначення, Трепак не просто виконував накази — він створював легенди. Сьогодні, керуючи ССО, він впроваджує нову еру спецоперацій у умовах повномасштабної війни, де кожна місія впливає на хід бойових дій по всій лінії фронту.
Його історія — це не тільки біографія військового професіонала, а й віддзеркалення еволюції українських спецсил: від локальних операцій 2014-го до стратегічних завдань 2026 року, коли ССО стали невід’ємною частиною гібридної оборони держави.
Ранні роки та військова династія
15 вересня 1976 року у Вінниці народився хлопець, чиє життя з перших днів було пов’язане з армією. Олександр Трепак виріс у родині військовослужбовця — традиція, що тягнеться вже четверте покоління. Такі корені формують характер: дисципліну, патріотизм і готовність до випробувань. Шкільні роки минули у звичайному ритмі, але вже у 1993-му, отримавши атестат, він свідомо обрав військовий шлях, вступивши до Одеського інституту сухопутних військ.
Цей вибір не був випадковим. Військова династія Трепаків заклала фундамент, де служба — це не професія, а покликання. Молодий лейтенант швидко опанував ази розвідки: військову, радіотехнічну та інформаційну. Кожна посада ставала сходинкою, де накопичувався досвід, що згодом став у пригоді в найгарячіших точках Донбасу.
Освіта та становлення в спецназі
Після базової підготовки Трепак постійно вдосконалювався. У 2017 році він завершив навчання в Національному університеті оборони України імені Івана Черняховського, отримавши диплом магістра. Ця освіта поєднала теорію з практикою, підготувавши його до командування на найвищому рівні.
З 2008 року доля привела його до 3-го окремого полку спеціального призначення в Кропивницькому. Тут Олександр Сергійович став командиром загону. Спецназ вимагав не лише фізичної витривалості, а й холодного розрахунку, швидких рішень і вміння працювати в умовах повної невизначеності. Саме в цьому полку сформувався його стиль лідерства — жорсткий, але справедливий, де кожний боєць відчуває підтримку командира.
Вогняне хрещення 2014-го: операція під Бахмутом
Квітень 2014 року став переломним. Антитерористична операція на сході України висунула Трепака на передову. 7 червня поблизу Бахмута (тоді ще Артемівська) його група виконувала складне завдання — пошук і евакуацію важкопораненого полковника Володимира Чобітка. На чолі підгрупи з восьми бійців Олександр захопив ворожий блокпост, утримував його три години, створивши коридор для вертольота.
Куля влучила в ногу, кров текла, біль пронизував тіло, але Трепак відмовився від евакуації. Дві доби він керував обороною Центральної артилерійської бази в Парасковіївці, відбиваючи атаки сепаратистів і російських найманців. Цей епізод став першим свідченням його характеру: коли інші шукають порятунку, справжній командир стоїть до останнього.
Легенда «кіборгів»: оборона Донецького аеропорту
З 27 серпня по 3 жовтня 2014 року Олександр Сергійович виконував обов’язки старшого військового начальника оборони території Міжнародного аеропорту «Донецьк». Під його керівництвом захисники — ті самі «кіборги» — перетворили аеропорт на фортецю, яку ворог не міг здолати тижнями. Підбито вісім танків, один захоплено й евакуйовано, знищено понад 270 бойовиків, шістьох взято в полон.
Трепак організував контрдиверсійну та контрзасадну роботу в околицях, унеможлививши перерізання шляхів постачання. Кожна атака відбивалася з ювелірною точністю. Ці тижні стали символом української стійкості. За мотивами подій знято фільм «Кіборги», де роль Трепака втілив актор Роман Семисал — визнання, яке рідко випадає живим героям.
Командування 3-м полком спеціального призначення
23 березня 2016 року Трепак очолив рідний 3-й окремий полк спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. Чотири роки на чолі — це період інтенсивної підготовки, реформ і бойових завдань. Полк під його керівництвом став елітним підрозділом, готовим до будь-яких викликів. У листопаді 2020-го він передав прапор, залишивши після себе команду, яка продовжувала традиції.
Цей етап кар’єри показав Трепака як стратега. Він не просто командував — розвивав тактику, впроваджував нові підходи до спецоперацій, готував бійців до сучасної війни, де дрони, електроніка та швидкість вирішують усе.
Шлях до керівництва Силами спеціальних операцій
Наприкінці 2020 року Олександр Сергійович став начальником штабу — заступником командувача ССО ЗСУ. Ця посада дозволила бачити картину ширше: від планування операцій до взаємодії з іншими родами військ. 9 травня 2024 року Указом Президента №314/2024 його призначили командувачем Сил спеціальних операцій. Він став першим, хто прийшов на цю посаду безпосередньо зі складу ССО.
У липні 2024-го Трепака ввели до персонального складу Ставки Верховного Головнокомандувача. У грудні 2024-го присвоїли звання генерал-майора. Під його керівництвом ССО продовжують еволюціонувати, адаптуючись до реалій 2025–2026 років: гібридні загрози, глибокі рейди, підтримка наземних операцій.
Нагороди та державне визнання
За подвиги 2014 року Трепак отримав звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка» 12 лютого 2015 року. Повний кавалер ордена Богдана Хмельницького: III ступеня (19 липня 2014), II ступеня (6 жовтня 2014) та I ступеня (28 вересня 2022). У 2024 році — орден «За мужність» III ступеня.
Кожна нагорода — не просто металевий знак. Це визнання мужності, яка рятувала життя товаришів і наближала перемогу.
| Дата | Подія / Посада | Ключовий внесок |
|---|---|---|
| 1993–2008 | Служба в розвідувальних підрозділах | Опанування військової, радіо- та інформаційної розвідки |
| 2008–2016 | Командир загону 3-го ОП СпП | Підготовка елітних бійців |
| 2014 (червень–жовтень) | Бої під Бахмутом та ДАП | Героїзм, поранення, керівництво обороною |
| 2016–2020 | Командир 3-го ОП СпП | Розвиток полку, реформи |
| 2020–2024 | Начштабу — заст. командувача ССО | Стратегічне планування |
| 2024–т.ч. | Командувач ССО ЗСУ | Нова ера спецоперацій |
(Джерела: uk.wikipedia.org, esu.com.ua)
ССО ЗСУ під керівництвом Трепака: сучасні виклики та перспективи
Сили спеціальних операцій — це очі, вуха й кулак ЗСУ. Під командуванням Трепака вони адаптувалися до дронів, РЕБ, глибоких тилових ударів. Кожна операція — це точний розрахунок, де ризик мінімізовано, а результат максимізовано. Лідерство «Редута» проявляється в тому, як він поєднує досвід 2014-го з технологіями 2026-го.
Він не просто керує — надихає. Бійці знають: за спиною стоїть командир, який сам пройшов пекло аеропорту й не зламався.
Цікаві факти
- Олександр Трепак — військовий у четвертому поколінні. Його родина служила ще за радянських часів, але він обрав службу Україні.
- Позивний «Редут» народився не випадково: фортеця, яку не взяти. Саме так описують його стиль командування.
- Його роль у фільмі «Кіборги» — не просто кіно. Це документальне відображення реальних подій, де актор відтворив справжні емоції оборони.
- У 2014 році за успішну операцію під Бахмутом його підвищили в званні та нагородили іменною зброєю ще до орденів.
- Станом на 2026 рік Трепак залишається одним з наймолодших генералів у своєму роді військ, що підкреслює його професійність і швидке зростання.
Його шлях продовжується. Кожного дня ССО під керівництвом Трепака виконують завдання, про які дізнаються лише після перемоги. Це історія людини, яка зробила свій вибір ще в 1993-му й ніколи не відступала. Сьогодні «Редут» стоїть на варті, як і тисячі його побратимів, забезпечуючи майбутнє, за яке варто боротися.
