20 січня в Україні відкриває перед нами багатошарову картину пам’яті та вшанування. За новим церковним календарем цього дня віряни згадують преподобного Євфимія Великого — видатного подвижника пустелі, чиє життя в палестинських землях п’ятого століття стало взірцем аскетизму, чудотворної віри та глибокого смирення. Водночас національна свідомість звертається до подвигу захисників Донецького аеропорту, відомих як кіборги: їхня 242-денна оборона в 2014–2015 роках перетворила зруйнований термінал на фортецю духу, а саму дату — на символ незламності. Ці два виміри — древній монастирський і сучасний військовий — переплітаються в темах витримки, самопожертви та сили, що долає будь-які пустелі й руїни.
Окрім церковного та державного вимірів, 20 січня зберігає відлуння народних звичаїв, прикмет і молитовних практик, які частково адаптувалися після переходу Православної церкви України на новий календар. У 2026 році, коли країна продовжує відстоювати свою свободу, ця дата набуває особливого звучання: вона нагадує про вічну боротьбу світла з темрявою — чи то в самотності пустелі, чи під бетонними перекриттями аеропорту під обстрілами.
Церковне свято 20 січня: пам’ять преподобного Євфимія Великого
Преподобний Євфимій Великий народився близько 377–378 року в місті Мелітіна (сучасна Малатья на території Туреччини) в благочестивій вірменській родині. Батьки Павло та Діонісія дали синові добре виховання й з ранніх років помітили в ньому потяг до духовного життя. Уже в юності Євфимій прийняв чернецтво, став пресвітером і здобув повагу як мудрий наставник.
Та справжнє покликання привело його до Святої Землі. Таємно вирушивши до Палестини, він кілька років прожив у печері неподалік Єрусалима, а згодом заглибився в пустелю. Навколо його келії почали селитися інші подвижники — так виникла лавра, один з перших великих монастирських осередків у регіоні. Євфимій призначив своїм соратником Феоктиста настоятелем спільножитного монастиря, а сам обрав шлях суворого самітництва в пустелі Рува біля Мертвого моря.
Його життя було сповнене подвигів і чудес. Одне з найвідоміших — зцілення сина арабського князя (філарха). Хворий хлопець одужав після молитви Євфимія, і це стало початком масового навернення арабів у християнство. Святий навіть збудував для новонавернених окрему церкву. Такі події показують, як аскетичний подвиг одного чоловіка впливав на цілі народи.
Євфимій прожив у пустелі понад шістдесят вісім років. Він брав участь — через своїх представників — у важливих церковних соборах: Ефеському 431 року та Халкідонському 451-го. Ці собори утверджували православне вчення про природу Христа, і подвижник стояв на боці істини в часи богословських суперечок. Його авторитет був настільки високим, що навіть імператори та патріархи шукали його порад.
Помер преподобний 20 січня 473 року у віці близько 95–96 років у пустелі Зіф неподалік Єрусалима. Саме дата його упокоєння стала днем пам’яті. У православній традиції його називають Великим за масштаб подвигу та вплив на чернецтво. Сьогодні в Україні, після переходу на новий календар, 20 січня — це насамперед день Євфимія. Віряни моляться йому про зцілення нервових недуг, зміцнення віри, допомогу в сімейних справах та прийнятті складних рішень.
День пам’яті захисників Донецького аеропорту: подвиг кіборгів
Паралельно з церковною пам’яттю 20 січня в Україні офіційно відзначають День вшанування захисників Донецького аеропорту. Оборона летовища тривала 242 дні — з 26 травня 2014 року до 22–23 січня 2015-го. Це був один з найдовших і найзапекліших боїв початкового етапу війни на сході. Аеропорт мав стратегічне значення: контроль над ним давав можливість тримати під тиском Донецьк і перешкоджати просуванню противника вглиб регіону.
Українські військові, добровольці та медики тримали оборону в умовах постійних обстрілів, нестачі продовольства, води й медикаментів. Будівля нового терміналу поступово перетворювалася на руїни, але бійці не здавали позицій. Саме тоді противник, вражений витривалістю оборонців, назвав їх «кіборгами» — нібито не людьми, а машинами, здатними виживати в бетоні. Фраза «Кіборги стояли — бетон не витримав» увійшла в історію як символ української стійкості.
Серед багатьох героїчних епізодів — подвиг групи 90-го аеромобільного батальйону під командуванням Максима Ридзанича на прізвисько «Адам». Два дні вони утримували пожежне депо, відбивали атаки й відмовлялися від пропозицій здатися. Коли ворог намагався вести переговори від імені полоненого комбата, «Адам» розпізнав обман. На допомогу прийшли зв’язківці В’ячеслав Волобуєв («Окунь») та Максим Бубель («Єшка»), які вивели групу на підконтрольну територію. Максим Ридзанич загинув пізніше, у березні 2015-го, а 2021 року отримав звання Героя України посмертно.
За весь період оборони загинули 97 українських захисників, троє зникли безвісти. Багато бійців отримали поранення, але вижили й продовжили службу. У 2022 році спільним наказом Міністра оборони та Головнокомандувача Збройних Сил України день 20 січня офіційно встановлено як День вшанування захисників Донецького аеропорту. З того часу по всій країні відбуваються поминальні заходи, покладання квітів до меморіалів, зустрічі ветеранів. Летовище й досі залишається символом — поряд із Соледаром, Бахмутом та іншими точками незламності.
Народні традиції, прикмети та звичаї 20 січня
Народна пам’ять наклала на цю дату свій відбиток. Хоча багато прикмет пов’язані зі старим календарем і святом Собору Іоанна Предтечі, частина з них збереглася й після календарної реформи. Люди спостерігали за погодою: хуртовина чи сильний сніг 20 січня віщували снігопади аж до Масниці. Ясна, але холодна погода — до посушливого літа. Якщо дерева вкривав іній — чекали багатого врожаю фруктів восени.
У народних повір’ях існують і певні заборони, які радять дотримуватися з обережністю та повагою до традиції. Не рекомендується піднімати з землі дрібні речі чи гроші — вважається, що разом з ними можна «підібрати» чужі негаразди. Варто бути обачними з гострими предметами та інструментами. Багато джерел радять уникати сварок, лихослів’я, заздрощів і пліток. Деякі старі повір’я застерігають не виходити далеко після заходу сонця або не давати/брати гроші в борг.
Ці правила — не стільки жорсткі заборони, скільки народна мудрість, що вчить уважності, стриманості та доброти. Вони гармонійно перегукуються з аскетичним духом преподобного Євфимія: день його пам’яті ніби запрошує до внутрішньої дисципліни.
Іменини та небесні покровителі 20 січня
На 20 січня припадають іменини тих, кого називають на честь Євфимія (Євтимій, Юхим). У церковному календарі також згадуються інші святі, але саме Євфимій Великий стає головним покровителем для носіїв цього імені. Батьки часто вибирають це ім’я для хлопчиків, сподіваючись на сильний характер і духовну стійкість.
У сучасній Україні іменинники отримують привітання, а віряни відвідують храми або моляться вдома. Для багатьох родин це нагода поєднати церковну традицію з сімейним святом — спекти хліб, прикрасити стіл, розповісти дітям історію святого.
Як провести 20 січня з користю та повагою
Для тих, хто хоче наповнити день змістом, є кілька простих, але глибоких способів. Віряни можуть відвідати богослужіння або прочитати акафіст преподобному Євфимію. Патріотично налаштовані люди — покласти квіти до меморіалу кіборгів, переглянути документальні матеріали про оборону аеропорту або підтримати ветеранів.
Сім’ям варто провести час разом: розповісти дітям про подвиги як давніх подвижників, так і сучасних героїв. Це допомагає передати цінності витримки й відповідальності. Хтось обирає день для особистої рефлексії — записати думки про власні «пустелі» й «руїни», які довелося долати.
Такий підхід робить 20 січня не просто датою в календарі, а живим мостом між століттями.
- Преподобний Євфимій прожив близько 95 років, з яких понад 68 провів у пустелі — рекордна тривалість аскетичного подвигу для свого часу.
- Чудо з арабським князем призвело до хрещення цілого племені та будівництва окремої церкви для новонавернених — один з ранніх прикладів християнізації арабів.
- Оборона Донецького аеропорту тривала рівно 242 дні; противник назвав бійців «кіборгами», бо не вірив, що звичайні люди здатні так довго триматися в руїнах.
- У 2022 році Міністерство оборони України офіційно встановило 20 січня Днем вшанування захисників аеропорту — дата символічно близька до завершення боїв.
- Євфимій Великий брав участь (через представників) у Халкідонському соборі 451 року, який утвердив ключові положення православної христології.
- Народні прикмети пов’язують погоду 20 січня з майбутнім врожаєм і навіть з тривалістю Масниці — хуртовина віщувала сніг аж до початку весняного посту.
- Серед загиблих під час оборони аеропорту — бійці з різних регіонів України; їхній подвиг став загальнонаціональним символом, як пізніше бої за Бахмут і Соледар.
20 січня свято поєднує в собі тишу пустелі й грім обстрілів, древні молитви й сучасні гасла, особисту віру й колективну пам’ять. Ця дата вчить, що справжня сила народжується не в комфорті, а в подоланні — чи то через аскезу, чи через захист рідної землі. Кожен, хто цього дня запалить свічку в храмі чи покладе квіти біля меморіалу, продовжує ту саму нитку, що тягнеться від палестинських печер п’ятого століття до бетонних руїн донецького терміналу.
Історія триває.
