Державний реєстр санкцій РНБО України — це централізована публічна база даних, яка містить інформацію про фізичних та юридичних осіб, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи. Станом на середину 2026 року в реєстрі обліковано понад 23 тисячі суб’єктів, і ця цифра продовжує зростати з кожним новим рішенням Ради національної безпеки і оборони. Реєстр став єдиним прозорим джерелом, де будь-який громадянин чи компанія може перевірити контрагента за лічені хвилини.
Механізм виник не на порожньому місці. Закон України «Про санкції» ухвалили ще в серпні 2014 року як відповідь на анексію Криму та початок бойових дій на Донбасі. Тоді перелік був відносно невеликим і стосувався переважно конкретних посадовців та компаній, причетних до окупації. Повномасштабне вторгнення 2022 року перетворило санкційний інструмент на один із ключових елементів економічного спротиву: кількість записів зросла в рази, а сам реєстр у 2024 році отримав сучасну цифрову форму.
Після заголовка h1 іде блок тез без назви:
Санкційний список РНБО — це не просто перелік імен і назв компаній. Це інструмент захисту державного суверенітету, який дозволяє блокувати активи, зупиняти торговельні операції та припиняти фінансування структур, що становлять загрозу національній безпеці. Реєстр веде Апарат РНБО, а підставою для внесення записів слугують рішення Ради, укази Президента та в окремих випадках судові рішення. Кожен запис містить чіткий перелік обмежень, строк їх дії та посилання на відповідний нормативний акт.
Для бізнесу та громадян перевірка контрагентів у цьому реєстрі стала рутинною процедурою комплаєнсу. Ігнорування санкційного статусу партнера може призвести до блокування рахунків, штрафів та навіть кримінальної відповідальності за сприяння обходу обмежень. Водночас реєстр виконує й іншу важливу функцію — робить процес застосування санкцій максимально прозорим і доступним для суспільного контролю.
Правова основа та порядок застосування обмежень
Усе починається з пропозиції. Служба безпеки України, Кабінет Міністрів, Міністерство оборони чи інші державні органи готують обґрунтування: зібрані докази участі особи чи компанії в діях, що загрожують територіальній цілісності, незалежності чи національним інтересам України. РНБО розглядає матеріали на своєму засіданні й ухвалює рішення. Президент України своїм указом вводить це рішення в дію — саме з цього моменту санкції набувають юридичної сили.
З 2022 року до переліку видів обмежень додали стягнення активів у дохід держави. Цей інструмент діє виключно в період воєнного стану і дозволяє не лише заморозити майно, а й передати його на потреби оборони чи відшкодування збитків. Станом на 2026 рік уже є прецеденти застосування цієї норми щодо активів, пов’язаних із фінансуванням російської агресії.
Важливо розуміти різницю між рішенням РНБО та указом Президента. Рішення Ради — це внутрішній документ, який визначає, кого саме і за що карати. Указ — це акт, що робить рішення обов’язковим для виконання всіма державними органами, банками, нотаріусами та іншими суб’єктами. Без указу санкції не працюють.
Які саме обмеження містить санкційний список РНБО
Закон «Про санкції» передбачає понад два десятки видів обмежувальних заходів. Вони застосовуються як до фізичних, так і до юридичних осіб, а в окремих випадках — до суден та повітряних суден. Ось найчастіше використовувані види з практичними наслідками:
| Вид санкції | Що означає на практиці | Типові наслідки для суб’єкта |
| Блокування активів | Тимчасова заборона розпоряджатися коштами, нерухомістю, корпоративними правами (включно з опосередкованим контролем) | Банки заморожують рахунки, нотаріуси відмовляють у реєстрації угод, неможливо продати майно чи вивести дивіденди |
| Обмеження торговельних операцій | Заборона або суттєве ускладнення експорту/імпорту товарів і послуг | Українські компанії не можуть постачати продукцію підсанкційному партнеру, митниця блокує вантажі |
| Стягнення активів у дохід держави | Повна конфіскація майна на користь України (тільки під час воєнного стану) | Активи переходять у державну власність, часто використовуються для потреб ЗСУ або відшкодування збитків |
| Анулювання ліцензій та дозволів | Позбавлення права здійснювати певний вид діяльності (дозволи на надра, фінансові ліцензії, експортні дозволи) | Компанія втрачає можливість легально працювати в Україні або експортувати стратегічну продукцію |
| Заборона участі в приватизації та державних закупівлях | Повна або часткова втрата права брати участь у тендерах і купувати державне майно | Підсанкційні компанії та їхні бенефіціари відсікаються від бюджетних коштів |
| Зупинення виконання фінансових зобов’язань | Банки та інші установи припиняють виплати за договорами з підсанкційною особою | Кредити не видаються, гарантії не виконуються, лізингові платежі зупиняються |
Кожен запис у реєстрі чітко вказує, які саме обмеження застосовано до конкретного суб’єкта та на який строк. Більшість санкцій, запроваджених після 2022 року, є безстроковими або діють до скасування відповідним рішенням РНБО.
Історія формування списку: від точкових ударів до системної політики
У 2014–2015 роках санкції стосувалися переважно посадовців, які організовували «референдуми» в Криму та підтримували сепаратистів на Донбасі. Тоді ж з’явилися перші записи щодо російських військових та силовиків. Кількість записів вимірювалася десятками.
2022 рік став переломним. РНБО почала застосовувати санкції не лише до конкретних осіб, а й до цілих секторів російської економіки — оборонних заводів, банків, IT-компаній, що розробляли програмне забезпечення для ракет і дронів. Паралельно обмеження отримали білоруські підприємства, які постачали комплектуючі для російського ВПК.
У 2025–2026 роках фокус змістився на «другий ешелон» — постачальників мікроелектроніки, засобів зв’язку та РЕБ для російської армії. Травневий указ 2026 року (№448/2026) додав майже п’ятсот нових записів, значна частина з яких стосувалася саме підприємств і керівників, причетних до виробництва компонентів для озброєння.
Сьогодні в списку представники 77 країн світу. Це не лише росіяни та білоруси, а й громадяни інших держав, які допомагали обходити попередні обмеження або прямо фінансували агресію.
Державний реєстр санкцій: практичний інструмент перевірки
Офіційний сайт drs.nsdc.gov.ua — єдине першоджерело. Інтерфейс простий: вводиш ПІБ, назву компанії, код ЄДРПОУ або реєстраційний номер — і система видає результат. Якщо особа або компанія перебуває під санкціями, з’являється повна інформація: дата внесення, підстави (номер рішення РНБО та указу Президента), перелік застосованих обмежень та строк дії.
Користувачі також можуть сформувати офіційний витяг у електронній формі — він має юридичну силу. Багато компаній інтегрують перевірку через API або користуються сервісами YouControl, OpenDataBot та LIGA360, які автоматично підтягують дані з реєстру та накладають їх на свої бази.
Для просунутих користувачів важливо перевіряти не лише пряму назву, а й пов’язані особи: бенефіціарів, керівників, власників часток понад 25 %. Санкції часто поширюються на компанії, де підсанкційна особа має контроль, навіть якщо формально власником значиться інший суб’єкт.
Реальні наслідки для бізнесу та громадян
Блокування активів означає, що український банк зобов’язаний заморозити кошти на рахунку підсанкційної особи чи компанії. Якщо контрагент потрапив до списку посеред виконання договору — угода фактично зупиняється. Нотаріуси відмовляють у реєстрації будь-яких правочинів щодо майна таких осіб.
Для іноземних компаній, що працюють з Україною, наявність у санкційному списку РНБО створює додаткові ризики. Багато європейських та американських банків автоматично враховують українські санкції при комплаєнс-перевірках. Тому українські експортери часто вимагають від партнерів довідку про відсутність у реєстрі.
Громадяни стикаються з наслідками рідше, але все ж таки: якщо людина опинилася в списку, вона не зможе оформити спадщину, продати квартиру чи отримати кредит. Деякі підсанкційні особи втратили українське громадянство — це окремий механізм, але часто супроводжує санкційні рішення.
Найважливіше правило комплаєнсу 2026 року: перевірка контрагента в Державному реєстрі санкцій має стати таким самим автоматичним кроком, як перевірка в ЄДР чи податковому реєстрі.
Цікаві факти про санкційний список РНБО
• У реєстрі представлені суб’єкти з 77 країн світу — від Росії та Білорусі до компаній у третіх країнах, які допомагали обходити обмеження.
• Травневий указ 2026 року додав майже 500 нових записів, значна частина з яких стосується постачальників електроніки та комплектуючих для російського військово-промислового комплексу.
• Окремі записи стосуються суден та повітряних суден — їхні власники або оператори не можуть заходити в українські порти чи повітряний простір.
• У 2025 році санкції отримали кілька діючих ФОПів, зокрема фігуранти гучних розслідувань — це показує, що форма господарювання не захищає від обмежень.
• Найстарші фігуранти списку народилися ще в 1930-х роках; наймолодші — вже після 2000-го.
• Деякі записи базуються не лише на рішеннях РНБО, а й на судових рішеннях про застосування санкцій — це rarer, але важливий канал.
• Реєстр оновлюється регулярно: у 2026 році укази про нові санкції з’являлися практично щомісяця.
Практичні поради: як перевіряти та що робити при збігу
Для початківців: завжди перевіряйте контрагента перед укладанням договору, переказом коштів або прийняттям майна в заставу. Зберігайте скріншоти або витяги — вони стануть доказом вашої добросовісності.
Для просунутих користувачів та комплаєнс-офіцерів:
- інтегруйте перевірку в CRM або ERP-систему через API;
- перевіряйте не лише українські коди, а й іноземні назви транслітом;
- відстежуйте зміни в реєстрі — санкції можуть бути зняті або, навпаки, посилені;
- при виявленні збігу негайно зупиніть операції та зверніться до юридичного відділу або комплаєнс;
- враховуйте ризик «тіньових» бенефіціарів — іноді власність оформлена через ланцюжок іноземних компаній.
Якщо контрагент потрапив до списку вже після укладання договору, фіксуйте дату, коли ви дізналися про це. Подальше виконання угоди може кваліфікуватися як порушення. У таких випадках рекомендують призупинити виконання та повідомити відповідні органи, якщо є підозра на спробу обходу санкцій.
Санкційний список РНБО — це живий інструмент, який еволюціонує разом із загрозами. Його головна сила не в покаранні заради покарання, а в позбавленні агресора та його пособників ресурсів для продовження війни. Кожен свідомий бізнес чи громадянин, який перевіряє контрагентів, робить свій внесок у цю систему захисту.
