День ССО України — це щорічне вшанування 27 травня воїнів Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, окремого роду військ, який з 2016 року став символом професійної майстерності та непохитної волі. Свято прив’язане до реальної бойової сторінки: саме цього дня 2014 року спецпризначенці разом із побратимами звільнили новий термінал Донецького аеропорту та підняли над ним державний прапор, показавши, що Україна не здається навіть у найтемніші години. У 2026 році дата набуває подвійного значення — вдруге відзначають свято за новою традицією і водночас святкують 10-річчя ССО як повноцінного роду сил.
ССО — це не просто елітний підрозділ. Це філософія дій, де перевага якості над кількістю стає правилом, а малі автономні групи перетворюють стратегічні виклики на тактичні перемоги. Воїни цього роду сил першими заходять у ворожий тил суходолом, морем чи з повітря, готуючи ґрунт для більших операцій, ведуть спеціальну розвідку, підтримують рух опору на окупованих територіях і проводять інформаційно-психологічні операції, що впливають на свідомість противника. Їхня робота залишається переважно в тіні, але саме вона часто визначає перебіг подій на фронті та за його межами.
У 2026-му десятиліття ССО збігається з новою датою свята, що підкреслює спадкоємність традицій: від перших боїв 2014 року до сучасних високотехнологічних місій за стандартами НАТО. Це свято нагадує не лише про героїзм, а й про безперервну еволюцію українського війська, де древні корені княжої доби переплітаються з найсучаснішими технологіями та методами.
Витоки традиції: як народжувалася еліта
Історія ССО сягає 2007 року, коли міністр оборони Анатолій Гриценко видав директиву про створення Управління Сил спеціальних операцій як структурного підрозділу Генерального штабу. Тоді ще не йшлося про окремий рід сил — ідея визріла поступово, набуваючи чітких обрисів після анексії Криму та початку бойових дій на Донбасі. Бойовий досвід полків спеціального призначення показав: потрібна окрема структура, здатна діяти автономно, з власними стандартами підготовки та логістикою.
У квітні 2015 року Генеральний штаб підтримав пропозицію вивести ССО в окремий рід. Стратегічний оборонний бюлетень 2016 року закріпив цю ідею. 16 червня 2016 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон — 256 депутатів проголосували за створення ССО та високомобільних десантних військ як самостійних складових Збройних Сил. Офіційне становлення припало на липень того ж року. З того моменту ССО почали формувати власну ідентичність, відбираючи найкращих і навчаючи їх за посиленими програмами.
Процес прискорили реалії гібридної війни. Традиційні армійські підрозділи не завжди могли швидко реагувати на диверсійні загрози чи проводити точкові операції в глибокому тилу. ССО стали відповіддю на цей виклик — гнучкою, високопрофесійною силою, здатною діяти там, де зупиняються інші. До 2024 року вони залишалися наймолодшим родом військ ЗСУ, поки не з’явилися Сили безпілотних систем.
27 травня 2014 року: день, що став символом
Саме 27 травня 2014 року українські спецпризначенці разом із побратимами з інших підрозділів Сил оборони провели операцію зі звільнення нового терміналу Донецького аеропорту та встановили над ним державний прапор — подія, що лягла в основу сучасного свята.
Напередодні, в ніч на 26 травня, проросійські бойовики за участі зрадника з місцевої СБУ захопили новий термінал. У будівлі осіли диверсанти російського загону «Іскра» та формування «Восток» під командуванням Олександра Ходаковського. Вони висунули ультиматум українським військовим, які контролювали старий термінал. Відповідь була миттєвою: авіація (вертольоти Мі-24 та штурмовики Су-25) завдала ударів, а на територію висадилися штурмові групи спецпризначенців і десантників.
Зачистка тривала до вечора 27 травня. Українські сили діяли злагоджено: одні групи проривалися крізь стіни реактивними гранатометами, інші зачищали поверхи. Ворог зазнав важких втрат — за різними оцінками, від 40 до понад 100 осіб, переважно російських громадян з бойовим досвідом. Українська сторона обійшлася без загиблих у цій конкретній операції. Над терміналом підняли синьо-жовтий прапор — символічний акт, що показав: аеропорт залишається українським.
Ця подія стала точкою відліку для нової дати свята. Указ Президента України № 346/2025 від 26 травня 2025 року чітко зафіксував: 27 травня — день вшанування мужності та героїзму воїнів ССО, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України. Попередня дата — 29 липня — з 2025 року стала Днем вшанування полеглих воїнів ССО за наказом командувача.
Символи, що надихають: вовк, двозуб і гасло тисячоліття
Емблема ССО — це не просто зображення. Це візуальна декларація ідентичності. На срібному лавровому вінку зображений крокуючий срібний вовк, підперезаний золотим поясом-наузом. У нижній частині вінка — стилізований двозуб, особистий княжий знак Святослава Хороброго. Під вінком — золота стрічка з чорним написом «ІДУ НА ВИ».
Вовк у українській традиції — це воїн-одинак і водночас частина зграї, готовий до самопожертви, рішучий і кмітливий. Срібний колір символізує шляхетність і розум. Лавровий вінок — давній знак слави та перемоги. Двозуб відсилає до витоків українського війська часів Русі, нагадуючи про звитяги предків. Гасло «Іду на Ви» належить князю Святославу Хороброму — це і попередження ворогу, і демонстрація впевненості у власній силі, і психологічний тиск. Понад тисячу років ці слова живуть у військовій традиції.
Талісманом ССО вважають вовкулаку — образ з української міфології, воїна з надприродними здібностями, аналог козакам-характерникам, що ловили стріли голими руками. Сталевий колір беретів та елементів форми підкреслює холодну витримку й професіоналізм. Ці символи не декоративні — вони формують світогляд воїна, який діє автономно, покладаючись на власну підготовку, побратимів і історичну пам’ять.
Анatomія еліти: структура та філософія дій
ССО складаються з кількох ключових компонентів. Командування (в/ч А0987, Київ) координує діяльність. Є окремі центри спеціальних операцій: «Схід» (Кропивницький), «Захід» (Хмельницький), 140-й та 144-й центри, 73-й морський центр (Очаків). Діють центри інформаційно-психологічних операцій — 16-й (Житомир), 72-й (Бровари) та інші. Окремий напрям — Рух опору, що розвиває агентурні мережі на окупованих територіях, організовує диверсії, знищує логістику ворога та підтримує місцеве населення в боротьбі.
Завдання ССО охоплюють спеціальну розвідку, прямі акції (direct action), підтримку руху опору (unconventional warfare), військові інформаційно-психологічні операції, боротьбу з тероризмом та піратством, забезпечення безпеки морського судноплавства, захист громадян та об’єктів за кордоном. Вони першими проникають у ворожий тил, створюючи умови для наступу основних сил або проводячи самостійні місії з високим ступенем ризику.
Підготовка будується на стандартах НАТО. Кандидати проходять жорсткий відбір та кваліфікаційний курс, що базується на програмах американських сил спеціальних операцій. З 2024 року працюють рекрутингові центри ССО у Києві та інших містах — там пояснюють умови служби, допомагають з вибором спеціальності та юридичним супроводом. Інструктори навчають не лише бойових навичок, а й роботи з новітніми технологіями: дронами, засобами зв’язку, системами навігації.
Філософія проста: маленька група висококласних фахівців може досягти більшого, ніж велика, але менш підготовлена сила. Автономність, ініціатива на місці та взаємодопомога — основа успіху. Помилка одного може коштувати життя всім, тому дисципліна та довіра тут на особливому рівні.
У вирі повномасштабної війни: внесок, який важко переоцінити
З перших днів повномасштабного вторгнення ССО опинилися на вістрі найгарячіших напрямків. Вони брали участь в обороні Києва, Чернігівщини та Сумщини, у звільненні острова Зміїний, у контрнаступі на Харківщині, визволенні Херсона. Їхні групи діяли в Бахмуті, Авдіївці, Часовому Яру, Вовчанську, а також у ході операції на Курщині в Росії.
Рух опору ССО розбудовував мережі на тимчасово окупованих територіях, організовував диверсії проти логістики ворога, порушував ланцюги постачання. Інформаційно-психологічні підрозділи впливали на моральний стан противника як на передовій, так і в глибокому тилу. Глибокі удари по базах «Іскандерів» у Криму, засідки в тилу, евакуація поранених та полонених — усе це частина повсякденної роботи, про яку рідко говорять публічно.
Командувач ССО генерал-майор Олександр Трепак («Редут»), Герой України, неодноразово підкреслював: воїни ССО діють від Санкт-Петербурга до Москви, завдаючи точкових ударів по критичній інфраструктурі агресора. Їхня ефективність — у комбінації класичних методів спеціальних операцій з новітніми технологіями та тісною взаємодією з іншими родами сил і союзниками.
Як відзначають День ССО у 2026 році
Святкування поєднує офіційні церемонії та внутрішні традиції роду сил. У Києві та інших містах проходять урочистості, де Президент України вручає державні нагороди та відзнаки. У 2026-му, ювілейному році, ці події набули особливого масштабу — десятиліття ССО стало приводом для підбиття підсумків і постановки нових цілей.
Військові частини проводять показові тренування, демонструють техніку та навички. Ветерани та родини загиблих отримують увагу та підтримку. 29 липня, як і раніше, залишається днем тихої пам’яті полеглих — з покладанням квітів, хвилинами мовчання та внутрішніми ритуалами. Нова дата 27 травня акцентує активну, наступальну складову традиції.
Для суспільства цей день — нагода згадати, що за видимою лінією фронту працюють люди, чия відвага та професіоналізм часто залишаються невидимими, але безцінними. Це свято гордості за тих, хто обрав шлях служіння у найскладніших умовах.
Цікаві факти про День ССО України
- Операція 27 травня 2014 року стала першою масштабною демонстрацією можливостей майбутніх ССО. Зачистка нового терміналу Донецького аеропорту завершилася до 18:00, з мінімальними втратами української сторони та важкими для ворога наслідками. Саме цей день указом 2025 року закріпили як офіційну дату свята.
- Вовкулака як талісман — не просто зображення на емблемі. Це образ воїна з української міфології, здатного на надприродні дії. Аналог козакам-характерникам, він символізує поєднання фізичної сили, кмітливості та готовності до самопожертви в екстремальних умовах.
- 10-річчя у 2026 році — перше велике ювілейне свято ССО як окремого роду сил. Президент особисто привітав воїнів та вручив нагороди саме в цей рік, підкресливши роль еліти у формуванні нових військових традицій.
- Підготовка за стандартами НАТО включає кваліфікаційний курс, розроблений на основі програм Сил спеціальних операцій США. Кандидати з інших родів військ проходять жорсткий відбір у навчально-тренувальному центрі в Бердичеві та інших локаціях.
- Рух опору ССО — окремий напрям unconventional warfare. На окупованих територіях розвиваються агентурні мережі, проводяться диверсії проти логістики ворога, порушуються ланцюги постачання та надається допомога місцевому населенню в боротьбі за визволення.
- Гасло «Іду на Ви» живе понад тисячу років. Воно належить князю Святославу Хороброму і означає не лише попередження ворогу, а й внутрішню установку воїна: впевненість у перемозі та готовність діяти першим.
- Рекрутингові центри ССО відкрито з весни 2024 року в Києві (Оболонська набережна) та інших містах. Там надають повну інформацію про службу, спеціальності, забезпечення та юридичний супровід — це реальна можливість для мотивованих людей приєднатися до еліти.
| Рік | Подія | Значення для свята та ССО |
|---|---|---|
| 2007 | Директива міністра оборони про створення Управління ССО при Генштабі | Початок формування окремої структури для спеціальних операцій |
| 27 травня 2014 | Звільнення нового терміналу Донецького аеропорту | Символічна подія, що стала основою нової дати свята з 2025 року |
| 16 червня 2016 | Закон Верховної Ради про створення ССО як окремого роду сил | Офіційне становлення ССО, початок формування власної ідентичності |
| 26 травня 2025 | Указ Президента № 346/2025 про перенесення дати на 27 травня | Закріплення нової традиції, пов’язаної з реальною бойовою героїкою |
| 2026 | 10-річчя ССО та друге святкування за новою датою | Ювілейний рік, що поєднує пам’ять, гордість та нові традиції |
У 2026 році, коли ССО відзначають десятиліття, а свято вдруге припадає на 27 травня, стає очевидним: еліта не просто існує — вона продовжує писати історію, де кожен день у тіні наближає перемогу.
Командувач ССО генерал-майор Олександр Трепак у зверненнях до воїнів неодноразово наголошував на єдності роду сил та необхідності зберігати бойовий дух попри всі виклики. Ця єдність — не абстракція, а щоденна практика, де кожен оператор знає: за його спиною стоїть не просто побратим, а ціла система підготовки, традицій та історичної пам’яті.
День ССО України — це нагода не лише привітати воїнів, а й замислитися про те, яку ціну платить еліта за право діяти там, де інші зупиняються. Це свято сталевої волі, глибокого коріння та сучасної майстерності, яке продовжує жити в кожній успішній операції та в кожному новому поколінні тих, хто обрав шлях «Іду на Ви».
