Вірус SARS-CoV-2 продовжує змінюватися, і один із помітних субваріантів, який привернув увагу медиків та епідеміологів у 2025–2026 роках, отримав неофіційну назву «Цикада». Офіційно його позначають як BA.3.2 — це гілка лінії Omicron, яка вирізняється значною кількістю мутацій у спайк-протеїні та певним патерном поширення. Станом на червень 2026 року ВООЗ відносить його до категорії варіантів, що перебувають під моніторингом, а не варіантів, що викликають занепокоєння. Дані з кількох країн показують, що він здатний поширюватися серед частково імунного населення, але не спричиняє різкого зростання тяжких випадків чи перевантаження лікарень.
Цей субваріант цікавий не лише кількістю змін у геномі, а й тим, як він «з’являвся» після періодів низької активності. Перший зразок виявили наприкінці листопада 2024 року в Південній Африці, а вже у 2025–2026 роках його зареєстрували у понад 23 країнах на різних континентах. В Україні перший підтверджений випадок лабораторно ідентифікували у квітні 2026 року фахівці Центру громадського здоров’я МОЗ. Система геномного нагляду, включно з секвенуванням стічних вод, дозволяє виявляти такі зміни вчасно, навіть коли клінічних випадків ще небагато.
Для більшості людей зараження цим штамом виглядає подібно до інших сучасних варіантів Omicron: симптоми зазвичай легкі або середньої тяжкості. Водночас наукові дані вказують на потенційну здатність вірусу частково оминати імунітет, набутий після попередніх інфекцій чи вакцинації. Саме тому важливо розуміти не лише симптоми, а й механізми, які впливають на поширення та захист.
Як з’явився штам та чому його назвали Цикада
Перший зразок BA.3.2 виділили 22 листопада 2024 року з носоглоткового мазка п’ятирічного хлопчика в Південній Африці. Лінія походить від ранньої гілки Omicron — BA.3, яка спочатку не набула широкого поширення. Після первинних виявлень у кількох африканських країнах активність варіанта знизилася на кілька місяців, а потім знову почала зростати з вересня 2025 року. Такий «сплячий» патерн і став підставою для неофіційної назви — на честь цикад, які проводять роки під землею, а потім масово з’являються.
Генетичний аналіз показує, що BA.3.2 утворив дві основні підгілки — BA.3.2.1 та BA.3.2.2. Друга з них має додаткові заміни, зокрема K356T, A575S, R681H та R1162P. Ці зміни накопичувалися поступово, поки варіант перебував у відносно низькій циркуляції. Подібна еволюція відрізняється від швидких «стрибків», які спостерігали у JN.1 чи XBB-лініях раніше.
Генетичний портрет: чому мутацій так багато
Порівняно з JN.1 та його нащадком LP.8.1 (антигени, на основі яких створювали вакцини 2025–2026 років), BA.3.2 накопичив приблизно 70–75 замін та делецій у гені спайк-протеїну. З них 20 відмінностей припадають на рецептор-зв’язуючий домен (RBD), а 35 — на N-кінцевий домен (NTD). Є делеції в ділянках 136–147 та 243–244 і вставка чотирьох амінокислот після позиції 214.
Такі масштабні зміни в спайк-протеїні теоретично можуть посилювати здатність вірусу уникати нейтралізуючих антитіл. Лабораторні тести підтверджують знижену нейтралізацію сироватками людей, вакцинованих актуальними препаратами. Водночас деякі мутації, за даними CDC, зменшують здатність вірусу міцно зв’язуватися з рецептором ACE2 та проникати в клітини легень. Цей компроміс пояснює, чому варіант, попри імунний ухил, не витіснив повністю інші циркулюючі лінії.
Для порівняння: різниця в спайк-протеїні між BA.3.2 та LP.8.1 більша, ніж між JN.1 та XBB.1.5 — попереднім «стрибком» у еволюції вірусу. Це робить BA.3.2 генетично віддаленою гілкою, яка заслуговує окремого відстеження.
Поширення: від Південної Африки до України та Європи
Після першого виявлення варіант поступово зареєстрували у 23 країнах — від Мозамбіку та Південної Африки до США, Великої Британії, Гонконгу та європейських держав. Найбільш помітне зростання фіксували у Данії, Німеччині та Нідерландах наприкінці 2025 — на початку 2026 року, де частка BA.3.2 серед секвенованих зразків сягала близько 30 %. Загальна захворюваність при цьому не зростала драматично порівняно з попередніми сезонами.
У Сполучених Штатах варіант виявили спочатку через програму моніторингу мандрівників (червень 2025 року, аеропорт Сан-Франциско), а пізніше — у стічних водах 25 штатів та у клінічних зразках. Станом на лютий 2026 року частка в національному геномному нагляді становила лише 0,19 %, а до березня трохи зросла до 0,55 %. Це свідчить про повільне, але стійке cocirculation з іншими лініями, такими як XFG та NB.1.8.1.
В Україні перший випадок підтвердила референс-лабораторія Центру громадського здоров’я МОЗ у квітні 2026 року (ймовірно, на Вінниччині). За даними ЦГЗ, на початку 2026 року в країні секвенували 96 зразків і виявили 13 різних генетичних ліній SARS-CoV-2. Виявлення «Цикади» стало ще одним доказом дієвості національної системи нагляду, яка поєднує клінічне секвенування та моніторинг стічних вод.
Симптоми та перебіг: що відчувають люди
Симптоми при зараженні BA.3.2 суттєво не відрізняються від інших сучасних субваріантів Omicron. Найчастіше спостерігають нежить, підвищену температуру, кашель, біль у горлі, головний біль, втому та загальну слабкість. Деякі пацієнти скаржаться на подразнення очей або шкірні висипання. Втрата нюху та смаку трапляється рідше, ніж на початку пандемії.
Перебіг зазвичай легкий або середньої тяжкості. Госпіталізації переважно фіксують у людей старшого віку або з хронічними захворюваннями. Дані з країн, де варіант циркулював активніше, не показують зростання летальності чи тяжких пневмоній порівняно з попередніми хвилями. Деякі експерти відзначають, що діти 3–15 років можуть інфікуватися частіше — можливо, через особливості імунного «відбитка» після попередніх контактів з вірусом або через щоденне перебування в колективах.
Наскільки небезпечний штам: оцінки організацій
ВООЗ та CDC не відносять BA.3.2 до варіантів, що викликають занепокоєння. Ризик для громадського здоров’я оцінюють як низький додатковий. Хоча мутації створюють потенціал для імунного ухилу, реальна клінічна картина залишається спокійною: немає доказів підвищеної тяжкості чи здатності спричиняти нову масштабну хвилю.
Важливо, що варіант cocirculates з іншими лініями і не витісняє їх повністю. Частково це пов’язано з описаним вище компромісом — мутації, які допомагають уникати антитіл, одночасно дещо послаблюють здатність вірусу проникати в клітини. Така динаміка типова для пізніх етапів еволюції SARS-CoV-2: вірус стає «розумнішим» у взаємодії з імунітетом, але не обов’язково агресивнішим.
Вакцини, імунітет та практичний захист
Актуальні вакцини 2025–2026 років створені на основі JN.1/LP.8.1. Лабораторні дослідження показують, що нейтралізація BA.3.2 цими антитілами знижена порівняно з іншими варіантами. Це означає, що захист від самого зараження може бути менш тривалим. Водночас вакцини продовжують добре працювати проти тяжкого перебігу, госпіталізації та смерті — саме це залишається головним пріоритетом для груп ризику.
Для людей з ослабленим імунітетом, хронічними хворобами, вагітних та осіб старше 60 років рекомендують консультацію з лікарем щодо бустерної дози. Звичайні заходи — провітрювання приміщень, гігієна рук, уникнення скупчень під час зростання респіраторних інфекцій — зберігають ефективність.
Моніторинг стічних вод та геномне секвенування залишаються ключовими інструментами раннього попередження. В Україні робота референс-лабораторій ЦГЗ дозволяє швидко реагувати на появу нових варіантів, навіть коли їхня частка ще невелика.
Цікаві факти про штам Цикада
- Назва «Цикада» з’явилася неофіційно через характер поширення: після перших виявлень у 2024 році активність варіанта знизилася на місяці, а потім знову зросла — подібно до комах, які «прокидаються» після довгого періоду під землею.
- Перший зразок виявили у дитини п’яти років у Південній Африці. Деякі дослідження відзначають тенденцію до частішого виявлення BA.3.2 саме у дітей 3–15 років, що може бути пов’язано з особливостями їхнього імунного досвіду.
- Моніторинг стічних вод часто виявляв варіант тижнями раніше за клінічні зразки від пацієнтів. У США саме цей метод став одним із найефективніших інструментів раннього виявлення.
- Кількість змін у спайк-протеїні BA.3.2 перевищує різницю між JN.1 та попереднім «стрибковим» варіантом XBB.1.5. Попри це, варіант не став домінантним глобально — частково через знижену здатність міцно зв’язуватися з ACE2-рецепторами.
- В Україні за перші місяці 2026 року фахівці ЦГЗ секвенували 96 зразків і виявили 13 різних генетичних ліній. Виявлення «Цикади» підтвердило високу готовність національної системи нагляду.
Ситуація з BA.3.2 ілюструє, наскільки складною та багатошаровою стала еволюція SARS-CoV-2 через шість років після перших випадків. Вірус не зникає, але й не повертається до сценаріїв 2020–2021 років. Сучасні інструменти нагляду — від секвенування до аналізу стічних вод — дають можливість бачити зміни завчасно. Для більшості людей головне залишається незмінним: вакцинація для груп ризику, уважне ставлення до симптомів та базова гігієна. Дані продовжують накопичуватися, і саме вони, а не заголовки, визначають реальну картину.
