Вищий антикорупційний суд України виник як відповідь на глибоку кризу довіри до правосуддя у справах, де фігурували найвпливовіші посадовці. Суспільство роками спостерігало, як гучні розслідування топ-корупції завершувалися в звичайних судах або затягувалися на роки, або розпадалися через процесуальні лазівки. Створення спеціалізованого суду стало спробою розірвати це коло безкарності та запровадити механізми, здатні протистояти системному опору.
Суд працює з вересня 2019 року і вже встиг стати одним із найпомітніших елементів антикорупційної архітектури держави. Його юрисдикція охоплює не лише кримінальні провадження щодо корупційних та пов’язаних злочинів, а й цивільні справи про стягнення необґрунтованих активів. Під час воєнного стану до повноважень додалися ще й питання щодо заблокованих активів осіб під санкціями. Це не просто «ще один суд», а інструмент, який поступово змінює правила гри для тих, хто звик вважати себе недосяжним.
За роки роботи ВАКС демонструє зростання ефективності: у 2025 році суд ухвалив 109 вироків — на 41 % більше, ніж роком раніше. Засуджено 154 особи, а кількість цивільних проваджень про стягнення активів зросла вдвічі. Попри обстріли, проблеми з приміщеннями та процедурні виклики воєнного часу, суд не зупинив роботу і продовжує розглядати справи проти високопосадовців, суддів, депутатів та керівників державних підприємств.
Передумови створення та шлях до запуску
Ідея спеціалізованого антикорупційного суду визріла ще під час Революції Гідності. Суспільство вимагало не чергових гучних заяв, а реального механізму притягнення до відповідальності тих, хто розкрадав державні ресурси в особливо великих розмірах. Звичайні суди часто не справлялися: справи затягувалися, свідки змінювали покази, а вироки або були м’якими, або взагалі не ухвалювалися.
Судова реформа 2016 року заклала правову основу. Закон «Про Вищий антикорупційний суд» ухвалили 7 червня 2018 року, а вже 11 червня його підписав Президент. Технічний закон про утворення суду набрав чинності наприкінці червня. Проте реальна робота почалася лише 5 вересня 2019 року — після того, як призначили достатню кількість суддів. Затримка була свідомою: законодавець вимагав мінімум 35 суддів, з них 10 в апеляційній палаті, щоб суд одразу міг функціонувати повноцінно.
Міжнародні партнери, зокрема МВФ, наполягали на створенні такого суду як однієї з ключових умов співпраці. Венеціанська комісія критикувала ранні законопроєкти, і це допомогло вдосконалити текст. Громадські організації та активісти також відіграли важливу роль, не даючи розмити ключові гарантії незалежності.
Як влаштований суд: дві інстанції під одним дахом
Вищий антикорупційний суд складається з першої інстанції та Апеляційної палати. Перша інстанція розглядає справи по суті та здійснює судовий контроль на стадії досудового розслідування — санкціонує обшуки, арешти, відсторонення від посади. Апеляційна палата переглядає рішення першої інстанції та має окреме приміщення, фінансування й апарат.
У першій інстанції сформовано кілька постійних колегій по три судді. Найскладніші справи розглядають колегіально, а менш складні — одноособово. Слідчі судді окремо займаються клопотаннями слідства. Така структура дозволяє поєднувати швидкість і якість розгляду.
Апарат суду забезпечує технічну підтримку: від документообігу до міжнародного співробітництва. Керівник апарату — Богдан Крикливенко. У березні 2026 року збори суддів обрали новим головою суду Ігоря Строгого строком на три роки. Це внутрішній демократичний механізм, який демонструє, що судді самі обирають керівництво.
Юрисдикція: не все корупційне — до ВАКС
Суд розглядає не будь-які корупційні справи, а лише ті, що відповідають чітким критеріям. Це переважно провадження, які розслідує Національне антикорупційне бюро України. До підсудності належать злочини, вчинені високопосадовцями, або злочини з особливо великою шкодою, або ті, що стосуються певних сфер — державних закупівель, приватизації, кредитування під державні гарантії.
З листопада 2019 року ВАКС отримав повноваження розглядати цивільні справи про визнання активів необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави. Під час воєнного стану до цього додалися справи щодо активів осіб та компаній, які перебувають під санкціями. Такий інструмент дозволяє повертати в бюджет кошти, походження яких посадовець не може пояснити законними доходами.
Важливо розуміти: ВАКС не замінює всю систему правосуддя. Він спеціалізується на найскладніших і найрезонансніших справах, де звичайні суди могли б зіткнутися з тиском або браком експертизи.
Відбір суддів: міжнародні експерти як щит незалежності
Найяскравіша особливість ВАКС — участь Громадської ради міжнародних експертів у відборі суддів. Рада складається з шести фахівців, яких пропонують міжнародні організації, з якими Україна співпрацює в антикорупційній сфері. Четверо з шести членів Ради можуть накласти вето на кандидатуру, якщо мають обґрунтовані сумніви щодо доброчесності.
Такий механізм запровадили свідомо, щоб унеможливити потрапляння в суд «зручних» людей. Кандидати проходять іспити, перевірку на доброчесність, співбесіди. У 2019 році з понад сотні претендентів відібрали 39 переможців, яких призначив Президент. З того часу суд поповнювався новими суддями, зокрема у 2025 році призначили ще двох.
Цей підхід отримав високу оцінку міжнародних партнерів і став прикладом для інших країн. Він не гарантує ідеальності, але створює суттєвий бар’єр проти політичного чи корупційного захоплення суду.
Результати роботи: цифри та контекст
У 2025 році суд розглянув 114 кримінальних проваджень і ухвалив 109 вироків. Засуджено 154 особи, виправдано 8. Слідчі судді опрацювали понад 11 тисяч клопотань та скарг. Кількість цивільних справ про стягнення необґрунтованих активів зросла більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком.
Багато вироків ухвалюють на підставі угод про визнання винуватості. Це дозволяє економити ресурси суду та слідства, водночас забезпечуючи невідворотність покарання. Частина вироків передбачає реальне позбавлення волі та конфіскацію майна — саме те, чого суспільство чекало роками.
Зростання показників у 2025 році свідчить про те, що суд проходить стадію зрілості. Попри воєнний стан, обстріли Києва та проблеми з приміщеннями, робота не зупинялася. У червні 2026 року суд продовжував розглядати справи проти ексдепутатів, суддів та керівників державних структур.
Цікаві факти
Цікаві факти про Вищий антикорупційний суд
- Перший вирок ВАКС ухвалив уже у жовтні 2019 року — за неподання декларації.
- Перше реальне позбавлення волі у справі про корупцію суд виніс у червні 2020 року.
- У серпні 2025 року суд ухвалив свій 300-й вирок.
- Громадська рада міжнародних експертів у 2018–2019 роках включала фахівців з Литви, Канади, Великої Британії, Данії та суддю ЄСПЛ.
- Під час воєнного стану ВАКС отримав додаткові повноваження щодо стягнення активів осіб під санкціями — це новий інструмент наповнення бюджету.
- У 2025 році кількість ухвалених вироків зросла на 41 % порівняно з 2024 роком.
- Судді ВАКС самі обирають голову суду та заступника — у березні 2026 року цю посаду обійняв Ігор Строгий.
- Попри пошкодження будівлі внаслідок нічної атаки в червні 2026 року, суд продовжував роботу.
Виклики та адаптація в умовах війни
Воєнний стан поставив перед судом нові випробування. Частина проваджень затягнулася через поправки до Кримінального процесуального кодексу 2022 року, які обмежили строки досудового розслідування. Деякі справи довелося закрити. Проте суд навчився працювати в умовах повітряних тривог, відключень електроенергії та підвищених вимог до безпеки.
Керівництво неодноразово наголошувало на браку приміщень для нових суддів та розширення штату. У 2026 році ця проблема залишається актуальною. Водночас суд активно співпрацює з міжнародними партнерами, обмінюється досвідом та впроваджує кращі практики.
Суспільство іноді критикує ВАКС за повільність або м’які вироки в окремих справах. Проте порівняння з роботою звичайних судів у подібних категоріях справ майже завжди свідчить на користь спеціалізованого суду. Незалежність, фаховість та прозорість процедур дають результат, якого раніше не було.
Вищий антикорупційний суд України — це не ідеальна інституція, а жива, еволюціонуюча структура, яка щодня доводить, що навіть у найскладніших умовах держава здатна створювати інструменти реальної відповідальності. Його робота безпосередньо впливає на те, чи повернуться в бюджет вкрадені кошти, чи отримають покарання ті, хто зловживав владою, і чи віритиме наступне покоління українців у те, що закон діє для всіх однаково.
