Кишинів пройшов дистанцію, яку багато аналітиків ще кілька років тому вважали нереальною для однієї з найбідніших країн континенту. 15 червня 2026 року Молдова разом з Україною офіційно відкрила перший переговорний кластер про вступ до Європейського Союзу, а вже 22 червня в Брюсселі відбувся другий саміт ЄС-Молдова за участю президентки Маї Санду. За лаштунками цього процесу — понад десятиліття реформ, політичної боротьби з проросійськими силами та економічного зближення з Європою.
Молдова офіційно подала заявку на членство в ЄС у березні 2022 року, а вже у червні того самого року отримала статус кандидата. Це один із найшвидших прикладів у новітній історії розширення Євросоюзу. Але статус кандидата — це лише старт довгого і технічно складного марафону, який вимагає перебудови практично всього законодавства країни під стандарти Брюсселя.
Від угоди про асоціацію до статусу кандидата
Європейська інтеграція Молдови розпочалася задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Ще 27 червня 2014 року Кишинів підписав з Євросоюзом Угоду про асоціацію, яка включала поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі. Цей документ відкрив молдовським виробникам доступ до європейського ринку без мит і квот, а громадянам країни — безвізовий режим із простором Шенгену.
Наступний якісний стрибок стався у 2022 році. 3 березня Молдова подала заявку на членство, 17 червня Європейська комісія оприлюднила свій висновок щодо цієї заявки, а вже 23 червня Європейська рада ухвалила історичне рішення визнати європейську перспективу країни та надати їй статус кандидата. Для Кишинева, який довгі роки балансував між проросійськими і проєвропейськими політичними силами, це стало потужним сигналом підтримки з боку Брюсселя.
Скринінг завершено — переговори відкрито
У листопаді 2023 року Єврокомісія рекомендувала розпочати формальні переговори з Молдовою. Далі країна пройшла тривалий і клопіткий етап скринінгу — звірки національного законодавства з правовим доробком ЄС (acquis communautaire), який охоплює 33 переговорні розділи, об’єднані у шість кластерів. У вересні 2025 року Молдова успішно завершила цей процес.
15 червня 2026 року Рада ЄС формально відкрила перший кластер переговорів — «Основи» (Fundamentals), що включає п’ять розділів, пов’язаних передусім із верховенством права, судовою реформою, боротьбою з корупцією та організованою злочинністю, а також функціонуванням демократичних інституцій. Цей кластер традиційно відкривають першим і закривають останнім: саме за станом справ у цих сферах Брюссель оцінює реальну готовність країни до членства.
Кишинів поставив собі амбітну мету — закрити всі переговорні розділи до 2028 року. Для порівняння, Албанія, яка вважається одним із найшвидших кандидатів останніх років, відкрила всі шість кластерів приблизно за 11 місяців у 2024–2025 роках. Молдовським чиновникам доведеться працювати у щільному графіку, аби втримати темп, порівнянний з албанським.
Угорське вето як нагадування про політичні ризики
Процес розширення ЄС ніколи не буває суто технічним — він завжди залежить від одностайної згоди всіх 27 держав-членів. Роками головною перешкодою для просування Молдови та України залишалася позиція Угорщини. Ситуація змінилася лише навесні 2026 року, коли обрання нового угорського уряду прибрало цю блокаду і дозволило державам-членам ЄС досягти консенсусу щодо відкриття першого кластера.
Утім, повністю питання ще не закрите. Наприкінці червня 2026 року з’явилися повідомлення, що Будапешт тимчасово призупинив підтримку спільного листа 27 країн щодо відкриття наступних кластерів для України й Молдови. У Брюсселі навіть обговорювали сценарій, за яким шлях Кишинева і Києва до ЄС можуть розділити, аби уникнути залежності темпів Молдови від суто українського питання. Це нагадує: технічний прогрес не гарантує автоматичного руху вперед, коли на кону геополітика.
Реформи, яких очікує Брюссель
Головний виклик для Молдови — не декларації, а реальні системні зміни. Європейська комісія у щорічних звітах про розширення послідовно звертає увагу на кілька напрямів, де прогрес має бути особливо відчутним.
- Судова реформа. Незалежність суддів, прозорий відбір кадрів і виконання рішень судів залишаються ключовою умовою — без довіри до правосуддя жодна інша реформа не матиме стійкого ефекту.
- Боротьба з корупцією. Кишинів має демонструвати не поодинокі гучні справи, а системну роботу антикорупційних органів і реальні вироки для високопосадовців.
- Протидія організованій злочинності. Молдова історично була транзитним вузлом для контрабанди й тіньових фінансових схем, тому посилення контролю на кордонах і фінансового моніторингу — пряма вимога Брюсселя.
- Захист демократичних інституцій. Йдеться про стійкість виборчих процесів, свободу медіа та протидію дезінформаційним впливам, які особливо активно поширюються з боку Росії.
- Врегулювання ситуації з Придністров’ям. Невизнаний сепаратистський регіон на лівому березі Дністра залишається болючим питанням, яке впливає на енергетичну незалежність і територіальну цілісність країни.
Кожен із цих пунктів вимагає не одноразового закону, а роками вибудовуваної інституційної практики. Саме тому переговорний процес розрахований на кілька років навіть за умови максимальної політичної волі.
Що вступ до ЄС уже дає звичайним молдованам
Європейська інтеграція Молдови — це не лише дипломатичні саміти, а й цілком відчутні зміни в повсякденному житті. З 1 січня 2026 року Молдова приєдналася до режиму «Roam Like at Home», що дозволяє громадянам ЄС і Молдови користуватися мобільним зв’язком без надлишкових роумінгових платежів під час подорожей між регіонами. Це стало логічним продовженням поглибленої зони вільної торгівлі, яка діє з 2014 року і вже суттєво переорієнтувала молдовський експорт на європейський ринок.
За нашими спостереженнями за динамікою новин останніх місяців, у молдовському суспільстві помітна двоїста картина: частина громадян сприймає європейський курс як єдиний реалістичний шлях розвитку країни, тоді як інша частина, особливо в Гагаузії та на півдні країни, ставиться до нього значно обережніше. Восени 2024 року в Молдові відбувся референдум, на якому громадяни підтвердили курс на закріплення євроінтеграції в конституції, хоча перевага прихильників виявилася доволі скромною — це свідчить про те, наскільки поляризованим залишається суспільство щодо цього питання.
| Дата | Подія | Значення для процесу |
|---|---|---|
| 27 червня 2014 | Підписання Угоди про асоціацію та DCFTA | Правова та економічна база для зближення з ЄС |
| 3 березня 2022 | Подання заявки на членство | Формальний старт процесу вступу |
| 23 червня 2022 | Надання статусу кандидата | Офіційне визнання європейської перспективи |
| Вересень 2025 | Завершення скринінгу законодавства | Готовність до відкриття перших розділів |
| 15 червня 2026 | Відкриття кластера «Основи» | Початок предметних переговорів |
| 22 червня 2026 | Другий саміт ЄС-Молдова в Брюсселі | Підтвердження політичної підтримки курсу |
Джерела даних: EEAS (Європейська служба зовнішньої дії), Укрінформ.
Молдова на тлі інших кандидатів
Порівняння темпів різних кандидатів дає уявлення про реалістичні часові рамки. Чорногорія залишається найбільш просунутою країною серед претендентів — єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявляла, що впевнена у вступі Чорногорії до завершення терміну її повноважень, тобто до 2029 року. Албанія та Ісландія теж рухаються доволі швидко. Молдова та Україна стартували з відкриття предметних переговорів пізніше за цих кандидатів, але мають потужний політичний попутний вітер через контекст війни, яку Кос назвала головним каталізатором усього процесу розширення ЄС.
| Країна | Статус кандидата з | Орієнтовна ціль закриття переговорів |
|---|---|---|
| Молдова | 2022 | 2028 (заявлена мета Кишинева) |
| Україна | 2022 | 2027 (заявлена мета Києва) |
| Чорногорія | 2010 | До 2029 (прогноз Єврокомісії) |
| Албанія | 2014 | Усі кластери відкрито у 2024–2025 |
Джерела даних: заяви Європейської комісії, публікації Politico.
Цікаві факти про євроінтеграцію Молдови
- Молдова та Україна подали заявки на членство в ЄС практично одночасно, з різницею лише в кілька днів після 24 лютого 2022 року.
- Кластер «Основи» завжди відкривають першим і закривають останнім — це найскладніший і найдовший блок переговорів для будь-якого кандидата.
- Гагаузька автономія на півдні Молдови традиційно демонструє один із найнижчих рівнів підтримки євроінтеграції в країні.
- Придністровський конфлікт залишається одним із найдавніших «заморожених» конфліктів на пострадянському просторі — він триває з початку 1990-х років.
- Угода про асоціацію та зона вільної торгівлі з ЄС діють ще з 2014 року, тобто задовго до отримання Молдовою статусу кандидата.
Придністров’я — питання, яке не можна оминути
Жодна розмова про майбутнє Молдови в ЄС не обходиться без згадки Придністров’я — невизнаного регіону на лівому березі Дністра, де досі розміщені російські війська. Влада в Кишиневі неодноразово наголошувала, що інтеграція країни до ЄС не буде заручницею цього конфлікту, проте питання енергетичної залежності регіону, контролю над кордоном і статусу місцевого населення залишається чутливим елементом переговорів. Голова МЗС Молдови публічно висловлював підтримку ідеї тіснішого зближення з Румунією, що додатково загострює внутрішньополітичну дискусію навколо суверенітету та ідентичності країни.
Чого варто очікувати найближчими роками
Найближчі два-три роки стануть визначальними для Кишинева. Успіх залежатиме від трьох речей одночасно: технічної спроможності держапарату впроваджувати реформи, стабільності проєвропейської коаліції у молдовському парламенті та готовності всіх 27 держав-членів ЄС підтримувати темп переговорів попри внутрішньополітичні коливання на кшталт угорського вето. Якщо ці фактори збіжаться, амбітна ціль 2028 року цілком реалістична — хоча історія розширення ЄС знає чимало прикладів, коли навіть найбільш підготовлені кандидати чекали на членство роками довше, ніж планували спочатку.
