Євгенія з чоловіком Андрієм та трьома дітьми жила в Маріуполі. 25 лютого 2022 року Андрій, електрик з «Азовсталі», записався добровольцем до «Азова». Чоловік досі в російському полоні. Він перебував у «бараку 200» в Оленівці, коли росіяни підірвали його в ніч на 29 липня 2022 року. Андрій отримав важкі поранення: травмоване коліно, посічені уламками руки, ушкоджені ключицю та ребра, а також опіки по тілу. За Женевськими конвенціями це підстави для негайного звільнення.
Ритуал надії та втеча з окупації
У березні-квітні 2022 року Євгенія щоранку виходила з дому, щоб побачити труби «Азовсталі». Якщо вони стояли — значить, Андрій живий. Родина ховалася в підвалі. Запаси їжі та води швидко закінчилися, доводилося топити сніг і просити в сусідів. Старший син, якому тоді було 13 років, допомагав. 25 лютого Андрій востаннє написав дружині, що поїв на заводі.
У вересні 2022 року Євгенія з дітьми вирвалася до Запоріжжя, уникнувши фільтрації. Мама Андрія дізналася від Червоного Хреста, що зять у полоні. У червні Євгенія їздила шукати чоловіка по колоніях і тюрмах окупованого Донбасу, але мати зупинила її. Пізніше Андрія етапували до Росії, Таганрога, потім до Сімферополя і, ймовірно, до СІЗО в Камишині Волгоградської області.
Росіяни завели на Андрія кримінальну справу та викликали на допити. Стан здоров’я 46 важкопоранених з Оленівки такий, що родичі побоюються, чи вистачить сил дочекатися обміну. Сім’ї звернулися до депутата Олександра Ковальова, і Верховна Рада ухвалила звернення до президента про негайне повернення цих полонених.
