Міністерство цифрової трансформації України: як один орган влади перетворив державу на зручний сервіс

Міністерство цифрової трансформації України, або Мінцифра, за сім років існування стало не просто черговим відомством у системі влади, а справжнім каталізатором змін, який перебудував відносини між громадянином і державою. З 2019 року воно взяло на себе місію зробити державні послуги максимально швидкими, прозорими та доступними через смартфон. У 2026 році, коли тимчасовий виконувач обов’язків міністра Олександр Борняков очолює відомство, Мінцифра продовжує курс на створення Agentic State — моделі, де штучний інтелект не просто допомагає, а передбачає потреби людей і діє проактивно. Додаток Дія вже об’єднує 24 мільйони користувачів, а екосистема проєктів охоплює бізнес, освіту, регіони та кібербезпеку. Це не абстрактна цифрова трансформація — це конкретні історії, коли бабуся з прифронтового села отримує пенсію в кілька кліків, а IT-компанія з регіону користується спеціальним податковим режимом Дія.City.

Цифрова трансформація в Україні — це історія про довіру, яку вдалося повернути державі через технології. Мільйони людей, які раніше уникали бюрократії через страх черг і корупції, тепер самі обирають державу в смартфоні. Водночас відомство стикається з викликами війни, регіональних диспропорцій та необхідності інтегрувати штучний інтелект так, щоб він служив людині, а не навпаки. Майбутнє, яке будує Мінцифра, — це держава, де сервіси знаходять громадянина самі, а не навпаки.

Від паперових черг до смартфона в кишені: історія народження Мінцифри

У вересні 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про створення Міністерства цифрової трансформації шляхом реорганізації Державного агентства з питань електронного урядування. Це був не просто ребрендинг — це свідомий крок до радикальної зміни філософії державного управління. На чолі новоствореного міністерства став Михайло Федоров, який приніс у державну службу підприємницький підхід і чітке розуміння: технології повинні працювати на людину, а не ускладнювати їй життя.

Перші місяці роботи були напруженими. Команда формувалася з нуля, а головним викликом стало створення єдиної платформи, яка б об’єднала розрізнені реєстри та послуги. Уже в грудні 2019 року запустили бета-версію додатку Дія, а офіційний реліз відбувся у лютому 2020-го. Тоді мало хто вірив, що звичайний українець зможе отримати водійське посвідчення чи витяг з реєстру без відвідування установи. Сьогодні це норма. За даними Wikipedia, міністерство отримало повноваження у сферах цифровізації, відкритих даних, електронних довірчих послуг та розвитку цифрової грамотності. Воно стало центральним засвідчувальним органом у сфері електронної ідентифікації.

Роки 2020–2022 стали періодом стрімкого зростання. Запустили єМалятко — комплексну послугу для батьків новонароджених, цифрові документи в Дії, систему обміну даними Трембіта, яка забезпечила інтероперабельність між державними реєстрами. Інтероперабельність — це коли різні системи «розмовляють» однією мовою без паперових посередників. Для новачків це звучить як технічна деталь, а на практиці — це можливість отримати довідку за хвилини замість днів. Під час пандемії та перших місяців повномасштабної війни ці рішення виявилися критично важливими: люди могли оформлювати документи, отримувати виплати та підтверджувати особу навіть у найскладніших умовах.

Сучасна структура та команда, яка тримає курс

Сьогодні міністерство має чітку вертикаль управління. Тимчасовий виконувач обов’язків міністра Олександр Борняков координує стратегічний напрямок. Державний секретар Олександр Компанієць відповідає за адміністративну стабільність та антикорупційні механізми. Заступники курирують конкретні блоки: цифрову інфраструктуру, кібербезпеку та хмарні технології, європейську інтеграцію, розвиток екосистеми сервісів. Така структура дозволяє швидко реагувати на виклики — від інтеграції ШІ до відновлення цифрових мереж у деокупованих регіонах.

Функції міністерства охоплюють формування політики у сфері цифрової економіки, впровадження електронних послуг, розвиток широкосмугового інтернету та підвищення цифрових навичок громадян. Бюджет на 2026 рік перевищує 10 мільярдів гривень, і ці кошти спрямовуються не лише на підтримку існуючих платформ, а й на нові амбітні проєкти. Команда налічує кілька сотень фахівців, багато з яких прийшли з приватного сектору, що забезпечує підприємницьку гнучкість у державних процесах.

Дія та екосистема проєктів, які змінюють реальність

Дія — це не просто додаток. Це обличчя сучасної української держави. Станом на березень 2026 року ним користуються 24 мільйони людей — майже половина населення країни. У застосунку та на порталі доступні понад 77 державних послуг: від реєстрації бізнесу та отримання довідок до оплати податків і оформлення субсидій. Цифрові документи — паспорт, водійське посвідчення, студентський квиток — мають таку саму юридичну силу, як паперові.

Екосистема проєктів значно ширша. Дія.City — спеціальний правовий режим для IT-компаній — об’єднує понад 4500 резидентів. Вони користуються зниженими ставками податків: 5% ПДФО, фіксований ЄСВ та військовий збір. Це не просто пільги — це інструмент, який утримує таланти в Україні та приваблює іноземні інвестиції. Дія.Бізнес допомагає підприємцям розібратися в регуляціях без адвокатів. Дія.Освіта пропонує безкоштовні курси цифрової грамотності, а Дія.Центри перетворюють традиційні ЦНАПи на сучасні простори з єдиними стандартами обслуговування.

Кожна з цих платформ побудована на принципі «людиноцентричності». Коли людина заходить у Дію, вона не шукає послугу серед сотень меню — система сама підказує, що їй потрібно. Це результат глибокої роботи з даними та інтерфейсами. Для просунутих користувачів цікаво знати, що за простим кліком стоїть складна архітектура з використанням хмарних технологій, API-інтеграцій та систем захисту персональних даних, які відповідають європейським стандартам.

Цифрова броня під час війни та відновлення

Повномасштабна війна стала жорстким тестом для цифрової інфраструктури. Мінцифра разом з партнерами забезпечила стійкість реєстрів, запустила чат-бот «єВорог», який зібрав інформацію про тисячі воєнних злочинів, та підтримала ІТ-армію — понад 250 тисяч добровольців, які проводили кібероперації проти російських ресурсів. Цифрові документи в Дії дозволили мільйонам внутрішньо переміщених осіб та біженців підтверджувати особу за кордоном без паперових паспортів.

У деокупованих регіонах міністерство активно відновлює інтернет-покриття. Створено національну мапу енергонезалежного інтернету на базі xPON-мереж. Це не просто технологія — це можливість для лікарень, шкіл та місцевих адміністрацій залишатися на зв’язку навіть під час блекаутів. Цифрова трансформація довела, що вона працює не лише в мирний час, а й у кризових умовах, стаючи одним із елементів національної стійкості.

Від цифровізації до Agentic State: що чекає попереду

У 2026 році Мінцифра переходить на новий рівень — створення Agentic State. Це модель, де штучний інтелект не просто відповідає на запити, а передбачає потреби громадянина та координує дії різних відомств автоматично. Уявіть: людина повідомляє голосом про бажання відкрити ФОП — і система сама формує заяву, перевіряє дані в реєстрах, надсилає підтвердження та навіть підказує наступні кроки з оподаткування. Такі рішення вже тестуються в окремих сервісах.

Паралельно триває робота над розширенням широкосмугового інтернету, інтеграцією з європейськими цифровими стандартами та підвищенням цифрової грамотності. Виклики залишаються: потрібно подолати цифровий розрив між містами та селами, посилити захист від кібератак та переконати старше покоління, що нові технології — це не загроза, а можливість. Команда міністерства активно співпрацює з регіонами, проводить конкурси для ЦНАПів та запускає освітні програми.

Інформація базується на даних з офіційного ресурсу thedigital.gov.ua та енциклопедичних матеріалів Wikipedia.

Кожен новий сервіс, кожна оновлена платформа — це крок до держави, де технології стають невидимою, але надійною інфраструктурою повсякденного життя. Мінцифра продовжує будувати саме таку країну — зручну, стійку та орієнтовану на людину.