Станом на початок березня 2026 року російські сили контролюють приблизно 116 165 квадратних кілометрів української території. Це становить рівно 19,25% від загальної площі країни в межах міжнародно визнаних кордонів, які сягають 603 628 км². Така цифра, зафіксована аналітиками DeepStateMAP, відображає повільні, але вперті спроби агресора закріпитися на сході та півдні, де кожен квадратний метр оплачено неймовірними зусиллями українських захисників.
Цей відсоток не є статичним – з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна звільнила значні масиви, включно з правобережжям Херсонщини та частинами Харківщини. У 2025 році ворог додав лише 0,72% – 4336 км², а в перші місяці 2026-го темпи сповільнилися до кількох сотень квадратних кілометрів на місяць. Реальна картина окупації – це не просто цифри, а щоденні бої за кожен населений пункт, де лінія фронту пульсує, як жива рана на тілі нації.
Луганська область майже повністю в лещатах – 99,6%, Донецька тримається на 78%, а південні регіони як Запоріжжя та Херсонщина потерпають від 60-70% контролю ворога. Ці пропорції, витягнуті з карт ISW та DeepState, підкреслюють стійкість ЗСУ, які не дають розгулятися агресору попри чисельну перевагу.
Історія поширення окупації: від Криму до повномасштабного вторгнення
Все почалося в 2014-му, коли тінь Кремля накрила Крим і частини Донбасу, ніби чорна хмара над сонячним степом. Тоді окупація сягнула 7% – близько 43 300 км², включаючи весь півострів та перші шматки Луганської й Донецької областей. Росіяни вдерлися тихо, з “зеленими чоловічками” та фейковими референдумами, розриваючи тканину країни на клапті.
Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022-го змінило масштаб катастрофи. За перші місяці ворог окупував до 27% території, просуваючись блискавично до Києва, Харкова, Миколаєва. Бучанські жахи, Ірпінські мости, підірвані – все це стало символами тієї люті. Але контрнаступи 2022-го повернули 50 тисяч км²: Харківщина розцвіла зеленню звільнених земель, Херсон став першим великим містом, визволеним цілим.
З 2023-го динаміка стабілізувалася. Ворог, втративши імпульс, почав “м’ясні штурми” на сході. За три роки – з січня 2023 по січень 2026 – приріст склав лише 1,28%, або 7463 км². Це менше, ніж площа одного середнього району, і свідчить про виснаження агресора. Кожен крок вперед коштує росіянам тисячі життів, тоді як Україна, попри дефіцит ресурсів, тримає оборону з інженерною майстерністю.
Поточна картина окупації: цифри, що оживають на мапах
На картах DeepStateMAP червона пляма окупації розподілена нерівномірно, ніби рана з гострими краями на Донбасі та розлитими плямами на півдні. Загалом 19,25% – це не абстракція, а мільйони українців у полоні, промислові гіганти в руїнах і родючі поля, що чекають визволення.
У січні 2026-го росіяни додали 245 км², переважно під Покровськом і Кураховим. Темп сповільнився вдвічі порівняно з груднем. ISW фіксує стабільність на ключових напрямках: ворог тисне, але не прориває. Україна контролює 80,75% своєї землі – і це перемога волі над металом.
Щоб наочно показати еволюцію, ось таблиця динаміки окупації за ключові періоди. Дані зібрані з моніторингу DeepStateMAP та звітів Генштабу ЗСУ.
| Період | Окупована площа, км² | Відсоток від загальної | Зміна за період, км² |
|---|---|---|---|
| Лютий 2022 (початок вторгнення) | ~163 000 | 27% | +120 000 (з 2014) |
| Листопад 2022 (після контрнаступів) | ~108 000 | 18% | -55 000 |
| Січень 2025 | 111 829 | 18,53% | +3 829 |
| Січень 2026 | 116 165 | 19,25% | +4 336 (за 2025) |
| Березень 2026 (поточне) | ~116 400 | ~19,3% | +235 (за січень-березень) |
Джерела даних: DeepStateMAP, Glavcom.ua. Таблиця ілюструє, як Україна не просто тримається, а методично повертає своє. Короткі сплески окупації – це пікові штурми, але загальний тренд – на нашу користь.
Окупація по регіонах: де червона зона найгустіша
Кожен регіон – окрема історія болю й опору. На сході окупація щільна, як асфальт на трасі, а на півночі – лише ковток повітря для партизанів. Ось розподіл по ключових областях, де ворог вчепився зубами.
Перед таблицею варто зазначити: відсотки розраховані від адміністративних площ областей, без урахування АР Крим як окремої. Дані агреговані з DeepState та Eurofest.org.ua станом на лютий-березень 2026.
| Область | Загальна площа, км² | Окупована площа, км² | Відсоток окупації | Ключові населені пункти під контролем РФ |
|---|---|---|---|---|
| АР Крим + Севастополь | 27 000 | 27 000 | 100% | Вся територія |
| Луганська | 26 683 | 26 600 | 99,6% | Луганськ, Сєвєродонецьк (деок.), але майже все |
| Донецька | 26 517 | 20 700 | 78,1% | Донецьк, Горлівка, окупація під Покровськом |
| Запорізька | 27 180 | ~18 500 | ~68% | Мелітополь, Бердянськ |
| Херсонська | 28 461 | ~16 000 | ~56% | Генічеськ, Скадовськ (лівий берег) |
| Харківська | 29 000 | ~1 400 | 4,7% | Веселогорівка, прикордонні села |
| Інші (Сумська, Дніпропетровська) | – | ~2 000 | <1% | Дрібні ділянки |
Джерела: Eurofest.org.ua, DeepStateMAP. Ця структура показує, чому Донбас – епіцентр: там 40% усієї окупації. А Харківщина, звільнена на 95%, надихає: де ЗСУ пройшли, земля відроджується, як фенікс з попелу.
Цікаві факти про окупацію
- Україна звільнила понад 50 000 км² з 2022-го – це площа двох великих областей, як Харківська плюс Полтавська. Кожен км² – тисячі боїв і героїв.
- Росіяни окупували менше 1% за 2025-й, попри гучні заяви Путіна. Їхні “успіхи” – це піший крок, як у анекдотах про черепаху.
- На окупованих землях – 1,5 млн українців під дулами. Але партизанський рух там активний: вибухи складів стали нормою, ніби феєрверки для окупантів.
- Крим, окупований 12 років, втрачає воду й електрику: Каховська ГЕС зруйнована, а росіяни самі себе душать санкціями.
- DeepStateMAP – унікальний інструмент, оновлюється щогодини волонтерами. За 4 роки – мільйони користувачів, точність 95%+.
Ці факти нагадують: цифри – не суха статистика, а пульс війни. Вони надихають триматися, бо кожен факт – крок до перемоги.
Наслідки окупації: від економіки до людських доль
19,25% – це не лише земля, а втрачені заводи Донбасу, порти Півдня, що годували країну зерном. Економічні збитки – трильйони гривень: Маріуполь, знищений дощенту, був мегаполісом з металургією світового рівня. Тепер там руїни, де вітер виє в арматурі.
Людський вимір жахливий: депортації, тортури, “фільтрація”. Мільйони в окупації борються тихо – через Telegram-канали, саботаж. А деокупація повертає життя: Ізюм відбудовується, Херсон цвіте волонтерськими руками. Емоційний відбиток – у очах матерів, що чекають синів.
Гуманітарна криза: брак ліків, примусова русифікація шкіл. Але стійкість українців ламає плани: онлайн-уроки, підпільні друкарні – опір як кисень у вогні.
Динаміка 2026-го: повільний наступ і наші контратаки
Березень 2026-го – місяць позиційних боїв. Під Авдіївкою та Часовим Яром росіяни кидають хвилі, але ЗСУ з дронами й “джавелінами” ріжуть їх навпіл. ISW відзначає: просування ворога – 100-200 м на добу, ціною батальйонів.
Наші успіхи: удари по Чорноморському флоту, деокупація Куп’янського напрямку. Прогнози оптимістичні – з F-16 і ATACMS лінія попре. Ворог виснажений: мобілізація не тягне, економіка тріщить.
Майбутнє – за нами. Кожен день стійкості множить шанси на повне повернення. Земля кличе, і ми відповімо – вогнем і сталевою волею.
