Європа готується до можливого прямого протистояння з Росією. Експерти пов’язують це з рішенням Польщі тимчасово закрити повітряний простір на сході, вздовж кордонів з Україною та Білоруссю. Обмеження діятимуть від 10 березня до 9 червня через національну безпеку.
Військовий експерт Ігор Романенко пояснює: такі кроки Польщі зумовлені досвідом російських дронових атак та аналізом ситуації в Україні, де щодня відбивають ворожі повітряні удари.
Потреба НАТО в українському досвіді ППО
Польща та інші країни НАТО стикалися з перевірками оборонних систем. Тепер вони звертаються по допомогу до фахівців з реальним бойовим досвідом.
«Путін влаштував перевірку для ППО Польщі та НАТО 10 вересня 2025 року, коли атакував 20-ма дронами. Поляки ще тоді зробили висновки з цієї ситуації, а представники їх влади заявили, що їм потрібні інструктори щодо збиття російських БПЛА. Мабуть, це була перша потреба саме в українських інструкторах, які щоденно мають справу з російськими дронами. Зараз про таку потребу вже кажуть британці, американці та численні представники країн Близького Сходу, де таких фахівців немає, а потреба є висока», — розповідає Ігор Романенко, генерал-лейтенант у відставці, ексзаступник начальника Генштабу (2006–2010 рр.).
У Європі лише Німеччина здатна знищувати російські «Орешники» завдяки ізраїльському комплексу Arrow 3. Реакція на російські дрони-розвідники часто пасивна: замість знищення — лише фіксація поліції. Франція відреагувала адекватно, збивши дрони біля бази атомних підводних човнів.
«Росіяни спеціально заслали свої дрони, щоб розвідати цю позицію у Німеччині — що, де та як. І німці не змогли серйозно протистояти російським дронам. Безпілотні розвідники РФ літали і над країнами північної Європи. На жаль, європейці зреагували на це лише прибуттям поліції для констатації факту, замість того, щоб своєчасно виявляти, супроводжувати та знищувати БПЛА. Єдині хто більш-менш адекватно відреагував та повітряні атаки, були французи. Російські дрони-розвідники намагалися потрапити на військово-морську базу, де базуються атомні підводні човни. Російські дрони були знищені, хоча про самі результати знищення ніхто особливо не говорить», — зазначає Романенко.
Плани Кремля на 2026: Польща готується першою
Поляки аналізують події, бо Росія планує війну у 2026–2027 роках. Цілями можуть стати Польща та країни Балтії. Варшава посилює захист східного неба. Існує угода з Україною: Польща передає 9 МіГ-29 (для 3 бойових машин), а отримує технології перехоплювачів дронів.
Поляки пропонують спільну протиракетну оборону над Україною, хоч НАТО вимагає консенсусу. Медвєдєв відреагував погрозами Третьої світової.
Закриття неба полегшить розрізнення ворожих цілей від цивільних — як сигнал «килим» у радянські часи. Поляки тренуються від простого до складного, відточують навички проти низьковисотних дронів.
«Справа в тому, що коли вже летять бойові ворожі цілі, то відрізнити їх від „своїх“ — дуже важко. Недарма, коли розпочинаються бойові дії над якимось регіоном, то і у радянські часи, і зараз у Росії оголошується сигнал „килим“. А це означає, що всі цивільні літальні апарати повинні негайно приземлитися на найближчі аеродроми, а військові виконують свою роботу. У даному випадку повітряний простір буде закритий не над усією Польщею, а над східним регіоном», — пояснює експерт.
Росія виснажує українську ППО, посилюючи балістику. Європа, особливо Східна, усвідомлює ризики: РФ перевірить НАТО «на другому диханні». Польща не чекає — тренується вже.
Лукашенко уникає прямої участі, але надає РФ базу. Росіяни шукають резерви для кампанії: планують 409 тис. на 9 дивізій і 9 бригад, але мобілізацію відкладають.
«За даними численних розвідок, росіяни планують на протязі цього року або наступного на „другому диханні“ перевірити на міцність НАТО. Польща та країни Балтії у планах Путіна одні з перших. Тому Польща вирішила не чекати, а розпочати підготовку і тренування з закриттям частини неба. Щодо того, чи вистачить ракет у росіян для ударів по Польщі чи інших країн, то варто розуміти, що головне не кількість, а саме розподіл ракет. На війні боєприпасів ніколи не вистачає. Вони є у них у наявності, і тут головне їх правильно розподілити», — підсумовує Ігор Романенко.
