У лютому 2026 року Сили оборони України провели успішну контратаку на Олександрівському напрямку в Дніпропетровській області. Війська просунулися на понад 10 кілометрів і вибили окупантів із низки населених пунктів. Західні ЗМІ називають цю операцію однією з найуспішніших за останні роки.
Минулий 2025 рік виявився складним: російські війська просунулися на Луганщині, Донеччині, Запоріжжі, Харківщині, Сумщині та Дніпропетровщині. Особливо драматичним став прорив на межі Донецької, Запорізької та Дніпропетровської областей. Окупанти не досягли цього у 2022-му з півдня, але в 2025-му закріпилися в селі Дачне 7 серпня. До кінця січня 2026-го вони окупували 9 сіл, ще 13 перебували в сірій зоні. Глибина вторгнення сягнула 21 кілометра.
Середина лютого змінила ситуацію. Сили оборони майже повністю звільнили регіон. Основні цілі окупантів, як селище Покровське, зазнали спустошення, але просування ворога спинили.
Фактори успіху операції
Поширене твердження пов’язує наступ із відключенням росіянам Starlink через “білі списки”. Та активні дії почалися раніше. Командир 1-го окремого штурмового полку Дмитро “Перун” Філатов пояснив: “На жаль, Starlink відключили пізніше, коли ми вже почали наступати. Якби це сталося на дві доби раніше, то ми б зайшли не на 12, а на 25 кілометрів вглиб”.
Ключовими стали елемент несподіванки та швидке формування угруповання без послаблення інших напрямків. Залучено підрозділи 8-го корпусу ДШВ, зокрема 95-ту бригаду. Командир самохідного артилерійського дивізіону Олександр Кушнір зазначив: “Вони нас там не очікували. Робота була спланована і втілена дуже добре. Проте не варто забувати, що противник сильний, він перегруповується та маневрує, намагається вести свої контратаки. Однак і ми робимо свою справу, як і повинні”.
Окупанти не встигли вибудувати оборону, застосовуючи тактику “тисячі порізів” та “флаговтиків”. Командир батальйону “Сапсани” 30-ї ОМБр Михайло “Депутат” Трач уточнив: “Та ситуація, яка була на Дніпропетровщині, певною мірою була зумовлена тим, що ворог знайшов якусь шпарину. Вони побігли туди як таргани. Однак фактично повного контролю над територією у ворога не було”. Речник 110-ї ОМБр Іван Секач додав: “Головне завдання росіян було демонструвати просування і робити ‘флаговтики’. У результаті вийшло, що немає місць, де можна закріпитися, бо не було підготовлених ліній оборони”.
Інформаційна тиша посилила ефект. Обмежена інформація зберігалася навіть серед військових нижчих ланок. “Перун” підкреслив: “Ми зараз дійшли до висновку, що 80% успіху будь-якої операції – дотримання інформаційного вакууму і таємниці”. Порівняно з контрнаступом 2023-го та Курською операцією 2024-го, це спрацювало.
Поточна ситуація та наслідки
Станом на кінець березня окупованими лишаються Маліївка та Запорізьке. Інші населені пункти – у сірій зоні. Просування Сил оборони фіксують біля Березового. Активна фаза завершилася, росіяни підтягують резерви.
Контратака не вплинула суттєво на Покровськ чи Гуляйполе. Офіцер 7-го корпусу ДШВ Сергій Лефтер повідомив: “Противник продовжує підтягувати свіжі резерви в райони Гришиного та Добропілля… Можемо припустити, що гіпотетично, ті ресурси, які противник планував залучити для фінального ривка на Покровськ, наразі залишаються зв’язаними на Запоріжжі”.
Операція зірвала плани окупантів на Запоріжжя, зокрема захоплення Тернуватого. “Перун” наголосив: “Важливим є те, що ми змушуємо противника використовувати свої резерви не для нарощення наступу, а для відбиття наших наступальних дій”. Російська пропаганда тим часом приписувала собі вигадані успіхи, як “захоплення” Різдвянки.
Це контратака, а не контрнаступ. “Перун” пояснив: “Неможливо виграти, якщо постійно лише відбиватися”. Наслідки: ворог коригує плани весняної кампанії. “Депутат” Трач прогнозує: “Після цього противник має коригувати свої подальші дії… Коригувати доведеться не тільки в районі межі трьох областей, але й загалом у війську”. Успішне планування показало потенціал Сил оборони.
