Лев «Хорус» Пашко, начальник штабу 12-ї бригади «Азов» Нацгвардії, розповів про ситуацію на фронті, адаптацію до тактики росіян та проблеми мобілізації. Війна з 18 років, бої в Маріуполі, оборона «Азовсталі», полон і повернення на фронт — його досвід величезний. Три місяці тому, 25 січня 2026 року, він очолив штаб бригади. Інтерв’ю опубліковано в 12-й день народження бригади.
Робота начальника штабу: економія часу командира
Наприкінці січня ви очолили штаб бригади «Азов» — що змінилося після переходу на нову посаду, чим робота відрізняється від командування батальйоном?
«Це інша вертикаль. Раніше я керував батальйоном безпосередньо, тепер забезпечую командира рішеннями. Більша відповідальність, фокус на забезпеченні. Штаб — як офіс: розвідка, оперативний напрям, зв’язок. Формуємо варіанти рішень для командира. Моє слово — останнє за вибором варіанту. Я економлю час командира».
Що найскладніше? Чи є автономія чи залежність від штабу корпусу, командира?
«Найскладніше — легкий день був учора. Централізація нульова. Компетенція ближче до виконавця. Визначаємо рамки, мету — підрозділи знають, як виконати. Кажу підлеглим: “Я працюю на вас, що потрібно?”. Солдатоцентризм: вертикаль від корпусу до взводу служить солдату. Обговорюємо пропозиції, підтримуємо. Планування паралельне — ми живий організм, не на особистостях».
Рік корпусу «Азов» у Нацгвардії: стабільна система?
«Процес триває. Багато офіцерів перейшли в корпус. Тепер процеси налагоджуються. Правильний вектор — питання часу».
Проблема розкидання бригад корпусу по фронту?
«1-й корпус НГУ «Азов» майже повністю в смузі. Є придані підрозділи — обмін досвідом. Перегруповка складна фізично».
Ситуація на Добропільському напрямку: жодних успіхів росіян
Ситуація на Добропільському напрямку? Сирський казав про наступ росіян після потепління.
«Активність зросла втричі за два місяці. Посилюватиметься. На ділянку «Азову» — чотири полки й бригади. Потепління, листя полегшують пересування. Жодного успіху — лише втрати. Ситуація контрольована, навантаження зростає».
Вплив погоди на бої?
«Посадки густіші — важче виявляти. Користуємося тим самим. Погода диктує адаптацію. Росіяни необмежені, ми обережні. Ризик буває успішним».
Найбільша загроза: артилерія, дрони, штурмгрупи?
«Ставка на дрони, але погода впливає. В Капітолії конгресмен питав про артилерію vs дрони. Все — інструменти. Виграє адаптуючий. Противник: сильна артилерія, «Краснополь», дрони «Рубікон». Гра в шахи: крок — адаптація. Комплексно: артилерія, міни, піхота, дрони».
Наступ на Добропілля? Близько до Слов’янська, Краматорська.
«Наступ по всій лінії — їх стратегія. Перегруповка на Краматорськ-Слов’янськ. Стратегічний прорив на 20-30 км — малоймовірно». Про серпневий прорив 2025: «Адаптувалися. Піхота: зачистки, контрдиверсії. Резерви. Локальні випадки вирішуються».
Піхота, логістика, дрони: виклики фронту
Робота піхоти, ротації? Застрягають на позиціях?
«Складність є, але полегшилася. Завдання — комфорт піхотинця. Бійці розуміють ризики пересувань. Замовлення на позиції, чекають безпечного часу».
«Рубікон» перебив логістику?
«Масштабували досвід. Ходили пішки — зберегли життя. Логістика не покращилася. Вороги б’ють углиб. Фішка «Рубікону» — ресурси, свіжий погляд офіцерів. Повчимося: на міру — контрміра. Ускладнюємо їм роботу».
Технології в «Азові»?
«Розвиваємо все: РЕБ, ППО, дрони, піхоту. Літав на Мавік з 2019. Масштабували. Дефіцит техніки — загальний. Перерозподіл: більше дронів — більше аналітиків».
Візит у США?
«Не просили — пропонували досвід. Україна — найсильніша армія з сучасними технологіями. США не готові. Цікавить defense: ППО, РЕБ».
Новобранці, культура «Азову», мобілізація
Нові люди? Проблеми з кількістю чи спеціалістами?
«Закриваємо підготовку самі. Проблема — кількість. Людина навчається. Час: місяць-пів року».
Своє навчання?
«Так. Темпи війни — центри не встигають. Самопідготовка в підрозділі краща».
Сержантський корпус?
«Навчаємо. Багато з батальйонів ростуть».
Перевага молодих командирів?
«Мислимо ширше, без шаблонів».
Доповіді вищому командуванню?
«Прозорі. Проблема армії — неправдивість. Ми пропонуємо рішення — заохочують».
Культура «Азову»?
«Молода команда. Без шаблонів. Звернення напряму — норма. Его на другому плані, солдат — центр. Відкритість приваблює добровольців. Довіра до командирів: «Редіс», «Пугач»».
СЗЧ?
«Є, але контрольовані. Бійці озвучують проблеми».
Мобілізація?
«Катастрофа. Вина Міноборони, але росіяни вливають в ІПСО. Українці вразливі. Страх тваринний, соромно. Не вирок — служать довго без втрат. Суспільство підтримує страх. Помилки були, але повелися на ІПСО. У 2022 настрої інші, бої жорсткіші».
Війна через рік?
«Не закінчиться. Залишуся до кінця, після — не впевнений».
