Мар’яна Безугла народилася 17 травня 1988 року в Києві в родині, де медицина й підприємництво переплелися так щільно, що майбутнє дівчинки з самого початку мало присмак відповідальності й амбіцій. Вона пройшла шлях від звичайного терапевта в поліклініці до бойового медика в зоні АТО, а потім стала однією з найпомітніших і найсуперечливіших фігур Верховної Ради. Її біографія — це не просто список посад, а історія людини, яка завжди обирала дію замість слів, навіть коли ці дії розколювали суспільство на табори.
Від реформ військової медицини, які врятували не одне життя на Донбасі, до жорсткої критики військового командування в умовах повномасштабної війни — Мар’яна Безугла ніколи не ховалася за чужими спинами. Вона залишилася позафракційною депутаткою, продовжує впливати на оборонну політику й не боїться гострих заяв, які часто стають приводом для скандалів. Її історія показує, як медичний досвід формує політичне мислення, а характер — долю в українському парламенті.
Станом на 2026 рік Безугла залишається активною учасницею парламентських процесів, членкинею Комітету з питань зовнішньої політики й людиною, чиї рішення й слова продовжують генерувати суспільний резонанс. Її біографія — це дзеркало епохи, де мирна професія лікаря перетворилася на інструмент національної оборони.
Ранні роки та родинні корені
Київські вулиці 90-х, завод «Граніт» у власності батька Володимира Олексійовича Безуглого й кафедра патологічної анатомії в Національному медичному університеті, яку очолювала мати Валентина Терещенко, — ось атмосфера, у якій зростала Мар’яна. Батько, успішний підприємець і співзасновник фонду реабілітації працівників МВС, виховував у доньці дисципліну й практичність. Мати, докторка медичних наук і професорка, передала любов до точних наук і людського тіла.
Ця комбінація дала результат: дівчина закінчила гімназію № 117 імені Лесі Українки із золотою медаллю 2005 року. Уже в школі вона відрізнялася не тільки відмінними оцінками, а й характером — прямим, безкомпромісним і готовим до викликів. Родина ніколи не афішувала статки, а Мар’яна з дитинства звикла до скромності в побуті, що пізніше відзначали й колеги по парламенту.
Освіта та перші кроки в медицині
Національний медичний університет імені О. Богомольця став природним продовженням сімейної традиції. Мар’яна закінчила його 2011 року за спеціальністю «Лікувальна справа» з дипломом з відзнакою. Інтернатура за напрямом «Внутрішні хвороби» пройшла в Українській військово-медичній академії, де вона паралельно отримала спеціалізацію «Загальна практика — сімейна медицина».
Додатково Безугла пройшла Міжнародну програму лідерства Державного департаменту США «Охорона здоров’я та маргіналізовані популяції» й здобула спеціалізацію з організації та управління охороною здоров’я. Ці знання стали фундаментом для майбутніх реформ. Працювала терапевтом у київській поліклініці та молодшим науковим співробітником у Науково-практичному центрі профілактичної та клінічної медицини Державного управління справами. Саме тоді вона відчула, як система охорони здоров’я потребує глибоких змін.
Військова служба й реформи в обороні
Весна 2015 року стала переломною. Мар’яна Безугла мобілізувалася як військовозобов’язаний лікар до 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Закарпаття. Невдовзі сама попросилася в зону бойових дій на Луганщині — сектор «А», позиції біля Станиці Луганської та Червоного Жовтня. Цей досвід назавжди змінив її погляд на армію: вона побачила не тільки поранених, а й проблеми в медичному забезпеченні.
Після демобілізації 2016 року Безугла не повернулася до цивільної поліклініки. Вона перейшла в Проєктний офіс реформ Міністерства оборони, де очолила програму реформи системи медичного забезпечення ЗСУ. Під її керівництвом 2017 року запустили 205-й центр тактичної медицини. А в січні 2018-го за її участі створили єдине Командування Медичних сил Збройних Сил України — замість двох розрізнених структур. Ці кроки врятували тисячі життів на передовій і стали одним із найуспішніших прикладів реформ у секторі оборони.
Перехід у велику політику
2019 рік приніс несподіваний поворот. Мар’яна Безугла балотувалася в народні депутати по 217-му мажоритарному округу (Оболонський район Києва) від партії «Слуга народу» як безпартійна. Перемогла й уже восени вступила до партії. У парламенті відразу отримала посаду заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Очолила підкомітети з питань впровадження стандартів НАТО, міжнародного військового співробітництва та цивільного демократичного контролю.
Стала заступницею голови Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО. Її медичний і військовий досвід зробив її голос вагомим у питаннях оборонної реформи. У 2022 році вона їздила до Польщі в складі делегації й, за свідченнями, особисто вплинула на рішення передати Україні 100 танків. Часто відвідувала передові позиції ЗСУ, збирала дані з перших вуст.
Парламентська діяльність і ключові ініціативи
Безугла стала співавторкою законів про реформу розвідки (прийнятий 2020 року) та реформу СБУ. Учасниця тимчасових слідчих комісій щодо операції з «вагнерівцями» та «плівок Суркова-Медведчука». Після повномасштабного вторгнення активно працювала над новим законом про мобілізацію, наполягала на ротаціях і демобілізації після певного терміну служби.
У 2024 році її перевели до Комітету з питань зовнішньої політики. Вона залишалася активною в міжпарламентському співробітництві й об’єднанні «Гуманна країна». Її стиль роботи — жорсткий аналіз, конкретні пропозиції й готовність іти проти течії, навіть якщо це коштувало місця в партії.
Резонансні моменти та суспільна реакція
Гострий язик і прямі заяви зробили Мар’яну Безуглу однією з найпомітніших депутаток. Критика Валерія Залужного наприкінці 2023 року, вимоги щодо плану війни на 2024-й, а пізніше — жорсткі оцінки дій Олександра Сирського призвели до численних скандалів. У грудні 2025 року вона заблокувала трибуну Верховної Ради, вимагаючи військової реформи й звільнення Головнокомандувача ЗСУ.
У 2025 році її висловлювання про загиблого цивільного Дмитра Ісаєнка як «карму» через ухилення від армії викликало хвилю обурення. У березні 2026 року щодо неї відкрили кримінальне провадження за статтею про державну зраду — за заявами нардепів Сергія Тарути та Федора Веніславського. Приводом стали публічні заяви, які, на думку слідства, могли зашкодити військовим операціям. Безугла назвала справу політичним тиском і продовжила роботу.
Цікаві факти
- Бойовий досвід як основа позиції. Мар’яна Безугла — одна з небагатьох депутаток, яка особисто була в АТО 2015 року й бачила війну не з екранів, а з окопів. Саме це робить її критику військового керівництва особливо болісною для частини суспільства.
- Реформи, які працюють. Створене за її участі Командування Медичних сил ЗСУ досі залишається одним із найефективніших підрозділів, що рятує життя щодня.
- «Дракониха» за характером. Сама депутатка жартома називає себе «драконихою за роком народження й зеленою за покликанням» — прямий натяк на рік Дракона й екологічні погляди.
- Міжнародний досвід. Програма лідерства Держдепу США дала їй унікальний погляд на реформи охорони здоров’я в контексті маргіналізованих груп, що пізніше допомогло в роботі над гуманітарними аспектами оборонної політики.
- Скромність у побуті. Попри родинний бізнес, Мар’яна живе без показної розкоші — це відзначали навіть критики.
| Рік | Ключова подія | Значення |
|---|---|---|
| 2015 | Мобілізація до 128-ї бригади, служба в АТО | Особисте знайомство з реаліями війни та військової медицини |
| 2017–2018 | Запуск 205-го центру тактичної медицини та Командування Медичних сил ЗСУ | Ключова реформа, яка врятувала тисячі життів |
| 2019 | Обрання народним депутатом по 217-му округу | Перехід від медицини до політики |
| 2024 | Вихід із партії та фракції «Слуга народу» | Перехід у статус позафракційної депутатки |
| 2025 | Блокування трибуни Ради з вимогою звільнення Сирського | Гучний акт публічної позиції щодо військової реформи |
| 2026 | Відкриття кримінального провадження за держзраду | Новий виток суспільної дискусії про свободу слова в парламенті |
Джерела даних: офіційний портал Верховної Ради України та публічні профілі на платформах моніторингу політики.
Мар’яна Безугла продовжує працювати в парламенті, поєднуючи досвід лікаря, військового й депутата в одному. Її біографія ще не завершена — і кожен новий крок додає їй як прихильників, так і опонентів. Але одне залишається незмінним: вона ніколи не стоїть осторонь.
