Спілка українських підприємців (СУП) — це найбільша незалежна бізнес-асоціація країни, яка об’єднує понад 1300 компаній різних масштабів і галузей. Вона виникла як відповідь підприємців на потребу в системному захисті інтересів бізнесу та формуванні прозорих правил гри. Сьогодні СУП впливає на законодавство, відкриває двері до європейських інституцій і створює простір, де власники бізнесу обмінюються досвідом, а не просто скаржаться на труднощі.
За десятиліття існування організація довела свою ефективність: члени Спілки створили понад 410 тисяч робочих місць, сплатили десятки мільярдів гривень податків і продовжували інвестувати навіть у найважчі роки повномасштабної війни. Це не просто клуб для обраних — це механізм, який дозволяє голосу підприємця звучати голосніше, ніж поодинці.
У цій статті ми розберемо, як усе починалося, як влаштована робота Спілки зсередини, які реальні зміни вдалося досягти, кому вигідно приєднуватися і як максимально використовувати можливості членства. Матеріал стане в пригоді як новачкам, які тільки чують про бізнес-асоціації, так і досвідченим підприємцям, які шукають інструменти для зростання та захисту.
Зародження ідеї: 18 підприємців, які вирішили не чекати
19 квітня 2016 року в Києві 18 власників компаній зібралися, щоб створити те, чого раніше бракувало українському бізнесу, — незалежну, позаполітичну силу, здатну послідовно відстоювати інтереси підприємців перед державою. Вони не просто поскаржилися на проблеми, а вирішили взяти відповідальність за формування сприятливого середовища. Так з’явилася Спілка українських підприємців.
Виконавчою директоркою з першого дня стала Катерина Глазкова — людина, яка досі керує операційною діяльністю організації. Серед засновників були підприємці з різних секторів, зокрема В’ячеслав Климов (тодішній президент СУП, співвласник групи компаній, пов’язаної з «Новою поштою») та інші відомі фігури бізнесу. Вони чітко сформулювали цінності: прозорість, чесна конкуренція, партнерство з державою на рівних і довгострокове мислення.
Контекст створення був непростим. Після Революції гідності багато підприємців втомилися від «масок-шоу», рейдерства, непередбачуваних перевірок і корупційних схем. Поодинці боротися з системою було важко. Колективний голос давав шанс впливати на правила, а не просто пристосовуватися до них. За кілька років СУП виросла з невеликої ініціативи до однієї з трьох найбільших бізнес-асоціацій України.
Як влаштована Спілка: комітети, регіони та європейські мости
СУП — це не вертикальна структура з жорсткою ієрархією, а мережа, де рішення народжуються знизу. Вищий орган — Загальні збори членів. Поточне управління здійснює Рада директорів, яку регулярно переобирають. Виконавча директорка координує роботу команди та комітетів.
Найцікавіша частина — це професійні комітети. Їх понад десять, і кожен займається конкретною сферою:
- Комітет з питань охорони здоров’я аналізує регуляцію фармацевтики та медичних послуг.
- Комітет з транспорту та логістики працює над спрощенням перевезень і митних процедур.
- Агропродовольчий комітет захищає інтереси фермерів і переробників.
- Комітет виробників підакцизних товарів займається акцизною політикою.
- ІКТ-комітет просуває цифровізацію та захист даних.
- Комітет з будівництва та інноваційних технологій бореться з пайовими внесками та бюрократією.
- Комітет електронної комерції та ритейлу аналізує правила для онлайн-бізнесу.
- Комітет з енергоефективності та сталого розвитку просуває малу генерацію та «зелені» технології.
- У 2026 році з’явився Комітет оборони — відповідь на потреби військово-промислового комплексу.
- Ветеранська «Січ» підтримує підприємців-ветеранів.
Окрім комітетів працюють спеціалізовані спільноти: HR-спільнота, PR-клуб, IT-клуб, GR-спільнота. Вони організовують тематичні зустрічі для вузьких фахівців.
Географія охоплює всю країну: регіональні представництва в Києві, Дніпрі, Львові та Одесі. А з 2024–2025 років з’явилися європейські офіси — у Варшаві та Брюсселі. Брюссельський офіс особливо важливий: Україна має статус кандидата на вступ до ЄС, і наявність прямого голосу в європейських інституціях дозволяє впливати на гармонізацію законодавства та доступ до фондів відновлення.
Адвокація в дії: конкретні зміни, а не просто заяви
Найпотужніша функція Спілки — це системна адвокація. Комітети збирають проблеми від членів, аналізують законодавство, готують пропозиції та просувають їх на всіх рівнях: від робочих груп у міністерствах до зустрічей з першими особами держави.
Реальні результати вже є. СУП стала єдиною організацією, яка офіційно звернулася до Президента з вимогою ветувати закон про підвищення податків — значну частину норм вдалося виключити або відтермінувати. В енергетиці Спілка домоглася скасування мита на обладнання для малої генерації та спрощення підключення об’єктів альтернативної енергетики. В економічній безпеці — брала участь у перезавантаженні Бюро економічної безпеки та митної служби.
Історично СУП долучилася до впровадження «єдиного вікна» на митниці, електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН), скасування пайового внеску в будівництві та закону «маски-шоу стоп», спрямованого проти незаконних обшуків. У 2024 році організація допомагала деблокувати кордон з Польщею, захищаючи логістику та експорт.
Окремий інструмент — Центр захисту бізнесу, створений для протидії неправомірним діям правоохоронних та контролюючих органів. Підприємці отримують практичну юридичну та інформаційну підтримку, коли стикаються з тиском.
Усе це працює завдяки статусу офіційного суб’єкта лобіювання — СУП внесена до Реєстру прозорості і діє в межах закону про лобіювання.
Події та спільнота: де підприємці стають сильнішими
Адвокація — це фундамент, але жива тканина Спілки — це події. Найвідоміший формат — Welcome Day: регулярні нетворкінгові зустрічі в офісі та онлайн. Сюди приходять як члени, так і потенційні учасники. Тут не читають лекції з трибуни — підприємці діляться реальними кейсами, шукають партнерів, обговорюють виклики за кавою.
Ще потужніший інструмент — Company Visit. Учасники приїжджають на підприємство колеги і зсередини бачать, як організоване виробництво, логістика чи сервіс у успішних компаніях. Такі візити дають більше, ніж будь-який вебінар.
Великі події — SUP Day Forum (у 2026 році у Києві святкували 10-річчя Спілки), бізнес-саміти Україна-ЄС, галузеві круглі столи. Працюють закриті формати для членів: вечори CEO, сімейні пікніки, конкурси «Люди дії» та премія SUP Prize за найкращі бізнес-практики.
Для новачків це можливість швидко увійти в коло однодумців. Для досвідчених — простір для стратегічних контактів і натхнення.
Членство: кому це потрібно і скільки коштує
У Спілці представлені компанії від мікробізнесу до великих корпорацій. Більшість — середній бізнес, але є й великі гравці з IT, агро, фармацевтики, логістики, будівництва, енергетики та ритейлу. Географія — вся Україна.
Переваги членства різні залежно від масштабу:
- Малим компаніям дають доступ до знань, контактів і захисту, яких вони не можуть собі дозволити поодинці.
- Середньому бізнесу — можливість впливати на галузеве регулювання через комітети.
- Великим гравцям — системний діалог з владою та міжнародні можливості через європейські офіси.
Щоб стати членом, потрібно заповнити заявку на сайті, пройти схвалення Ради директорів і сплатити щорічний внесок. Тарифи прозорі та залежать від розміру бізнесу:
| Тип бізнесу | Річний внесок | Що отримуєте |
|---|---|---|
| Мікробізнес | 10 000 грн | Базовий доступ до подій, комітетів, захисту |
| Малий бізнес | 20 000 грн | Повний пакет + участь у закритих форматах |
| Середній бізнес | 50 000 грн | Вплив на політику через комітети + міжнародні можливості |
| Великий бізнес | 100 000 грн | Стратегічний рівень участі + персональні зустрічі |
| Корпорація | 150 000 грн | Максимальний пакет впливу та репрезентації |
Після вступу компанія отримує доступ до всіх подій, закритих чатів, аналітики та можливості брати участь у формуванні позиції Спілки.
Цікаві факти про Спілку українських підприємців
• У 2026 році Спілка відзначила 10-річчя — і це не просто дата, а символ стійкості: організація пройшла через пандемію, повномасштабну війну і продовжує зростати, зберігаючи незалежність від політичних сил.
• Члени СУП за час повномасштабної війни інвестували понад 82 мільярди гривень у свої підприємства — це реальний внесок у стійкість економіки, коли багато хто тільки виживав.
• СУП має статус спостерігача в BusinessEurope — найвпливовішій бізнес-асоціації Європейського Союзу — та в Business at OECD (BIAC). Це дає українському бізнесу пряму можливість впливати на європейські стандарти ще до повноправного членства в ЄС.
• У 2025 році Спілка приєдналася до глобальної ініціативи SME Resilience Alliance, яка об’єднує організації з усього світу для підвищення стійкості малого та середнього бізнесу.
• Брюссельський офіс, відкритий у 2025 році, працює саме в той момент, коли Україна активно гармонізує законодавство з європейським — це не формальність, а реальний інструмент для експорту та залучення інвестицій.
• Спілка веде системну роботу не тільки з великим бізнесом: понад дві третини членів — це малі та середні підприємства, і саме їхні проблеми найчастіше стають пріоритетом комітетів.
Спілка українських підприємців продовжує еволюціонувати разом з країною. Вона вже довела, що об’єднані підприємці здатні не лише захищати себе, а й задавати нові стандарти ведення бізнесу в Україні. Для тих, хто шукає не просто «членство в клубі», а реальний інструмент впливу та розвитку — це один з найдієвіших варіантів на сьогодні.
