Андрій Васильович Біба, киянин 1971 року народження, створив мережу автозаправних станцій, яка для багатьох українців стала символом доступного пального та практичного сервісу. Його історія починається з оренди однієї скромної АЗС у столиці в лютому 1992 року й розгортається в розгалужену структуру з сотнями об’єктів по всій країні. Біба не просто торгував пальним — він вибудовував цілу екосистему: від міні-маркетів і свіжої кави до власних італійських виноробень, що постачають продукцію на полиці його заправок.
Разом із дружиною Світланою, яка активно бере участь у сімейному бізнесі та благодійності, підприємець виховує трьох дітей. Глибока православна віра супроводжує його діяльність десятиліттями: підтримка храмів, недільних шкіл та духовних проєктів в Україні й за кордоном. Ця духовна складова надає бізнесу особливого довгострокового виміру, де комерційний успіх переплітається з особистими цінностями.
Водночас шлях Біби пов’язаний із серйозними випробуваннями. Трагедія на нафтобазі під Васильковом у 2015 році, численні публічні звинувачення та управління компанією з Італії після переїзду родини до вілли у Флоренції створили складний публічний образ. Сьогодні, попри втрати від війни та триваючі дискусії в суспільстві, мережа БРСМ-Нафта продовжує працювати, зберігаючи позиції в конкурентному ринку.
Витоки підприємницького шляху: від армії до першої АЗС
Андрій Васильович Біба народився 25 серпня 1971 року в Києві. Після служби в армії, наприкінці 1980-х — на початку 1990-х, він вирішив спробувати себе в новій економічній реальності незалежної України. Тоді ринок нафтопродуктів був хаотичним: державні монополії розпадалися, з’являлися приватні гравці, а попит на пальне зростав разом із розвитком автотранспорту.
У 1992 році Біба заснував компанію з дрібнооптової торгівлі нафтопродуктами. 7 лютого того ж року він орендував свою першу автозаправну станцію в Києві. Це був скромний старт, але саме з нього почалося послідовне масштабування. Наступні два роки — 1994-й — принесли ще дві орендовані АЗС. У 1995-му відбулася важлива зміна: компанія придбала першу власну станцію, відмовившись від орендної моделі.
Підприємець одразу обрав стратегію реінвестування прибутку. Кожна зароблена гривня йшла на придбання нових об’єктів та покращення сервісу. До початку 2000-х мережа перевищила 20 станцій. За наступні п’ять років активного зростання кількість досягла 86 об’єктів. Такий темп у turbulent 90-ті та ранні 2000-ті вимагав не лише капіталу, а й гнучкості, розуміння локальних ринків і готовності ризикувати.
Розквіт БРСМ-Нафта: стратегія низьких цін та клієнтського досвіду
На початку 2010-х Біба вивів мережу на новий рівень. У 2011 році географія розширилася на Харківську та Полтавську області, а при більшості АЗК з’явилися перші міні-маркети. У 2012-му бренд увійшов до рейтингу «Список-200» за версією Forbes, а компанія впровадила єдиний корпоративний стиль. До 2014 року під брендом БРСМ-Нафта працювало вже 140 автозаправних комплексів.
Ключем до успіху стала чітка позиціонування як «дисконтної» мережі — подібно до того, як АТБ змінив продуктову роздрібну торгівлю. Низькі ціни на пальне приваблювали масового клієнта, особливо в регіонах, де конкуренція з великими гравцями (WOG, ОККО) була менш жорсткою. Паралельно Біба інвестував у якість обслуговування: сучасні міні-маркети, зручні зони відпочинку, свіжу каву та їжу.
У 2017–2019 роках мережа презентувала оновлені концепти АЗК для міста та трас. Акцент робили на пожежній безпеці, автоматизації, комфорті та додаткових послугах. Один з одеських об’єктів у 2018 році отримав нагороду журналу «Сучасна АЗС» за оригінальний дизайн, а в 2019-му новий формат визнали найкращим серед українських мереж за версією експертного опитування. До кінця 2019 року мережа налічувала 165 комплексів, а в 2020-му — близько 167.
Саме поєднання низької ціни з поступовим покращенням клієнтського досвіду дозволило БРСМ-Нафта стати третьою за обсягом імпорту бензину в Україні на певному етапі.
Диверсифікація та нестандартні рішення
Біба не обмежувався лише пальним. Мережа почала продавати гречку, інші бакалійні товари, а з власних виноробень в Італії постачала вино — десятки тисяч пляшок щомісяця. Під час пандемії COVID-19 на італійському спиртзаводі родини організували виробництво дефіцитного антисептика.
У жовтні 2022 року запустили благодійний фонд БРСМ для підтримки українських військових. До середини грудня того ж року зібрали майже 374 тисячі гривень. Ці кроки демонстрували спробу поєднати комерційну діяльність із соціальною відповідальністю в умовах повномасштабної війни.
Особисте життя, віра та стиль управління
Андрій Біба одружений зі Світланою Володимирівною Біба, яка є співзасновницею низки компаній і активно займається меценатством. Родина виховує трьох дітей. Підприємець відомий як deeply religious людина: він та дружина підтримують православні храми, недільні школи в Умані, Житомирській та Одеській областях, а також проєкти в Харкові. Фінансували будівництво та утримання храмів РПЦ, зокрема в Таїланді.
Біба неодноразово отримував нагороди від Московського патріархату, зокрема орден святого Архістратига Михаїла та медаль «На честь 100-річчя відновлення Патріаршества». Деякі джерела згадують навіть про включення родини до списку страстотерпців РПЦ у Таїланді. Сам підприємець описував своє ставлення до роботи просто: «Моє захоплення — бізнес. Тому я працюю з восьмої ранку і до першої години ночі».
Після подій 2015 року родина переїхала до Італії. Вже понад десять років Андрій Біба керує українським бізнесом дистанційно з вілли у Флоренції.
Трагедія 2015 року та її довгий відлуння
8 червня 2015 року на нафтобазі БРСМ-Нафта біля села Крячки Васильківського району Київської області спалахнула пожежа. Вона тривала понад тиждень, супроводжувалася потужним вибухом 9 червня. Загинуло шість осіб, серед них четверо пожежників; щонайменше 18 людей отримали травми. Причиною, за висновками ДСНС та слідства, стало недотримання норм будівництва та правил зберігання вибухонебезпечних речовин.
Трагедія стала наймасштабнішою техногенною катастрофою такого типу в Україні за десятиліття. Компанія зіткнулася з критикою щодо безпеки об’єктів та компенсацій постраждалим. Невдовзі після цих подій Андрій та Світлана Біби виїхали з України. Бізнес продовжив роботу під віддаленим управлінням.
Війна, втрати та публічні звинувачення
Повномасштабне вторгнення 2022 року завдало мережі відчутних ударів: російські обстріли знищили 14 АЗС, нафтобазу в Київській області та одне з найбільших в Україні сховищ зрідженого газу у Вовчанську. Продажі впали приблизно на 30 %. Попри це, компанія зберігала операційну діяльність і постачала пальне в тилу.
Паралельно зросла хвиля критики. Українські медіа, ветерани та громадські діячі звинувачували Бібу у фінансуванні структур Російської православної церкви (Московського патріархату), будівництві храмів у Таїланді та отриманні нагород від патріарха Кирила під час війни. Деякі джерела згадують про підтримку проросійських проєктів раніше, а також про розслідування щодо ухилення від сплати податків на значні суми. З’являлися публікації про якість пального та його вплив на техніку, зокрема військову. Окремі політики та судді закликали розглядати питання про державну зраду.
Важливо зазначити нюанс: у 2019 році Васильківський районний суд Києва задовольнив позов Біби до одного з видань і зобов’язав видалити недостовірну інформацію, опублікувати спростування та виплатити компенсацію — це свідчить, що не всі публікації витримували перевірку на достовірність.
Водночас компанія запустила благодійний фонд на підтримку ЗСУ, а мережа продовжувала забезпечувати робочі місця та доступне пальне. У 2024 році з’явилася інформація про отримання дозволу на видобуток українського газу. Станом на 2025–2026 роки мережа зберігає присутність на ринку, хоча й у скороченому вигляді після воєнних втрат.
Поточний стан бізнесу та сімейний контроль
Згідно з бізнес-реєстрами, Андрій Біба та його дружина Світлана контролюють компанію (частки розподілені між ними). Мережа, попри все, залишається помітним гравцем у роздрібній торгівлі пальним. Низька цінова політика, розширення асортименту товарів та послуг у міні-маркетах, а також гнучкість управління з-за кордону дозволили бізнесу адаптуватися до кризових умов.
Цікаві факти про Андрія Васильовича Бібу
- Старт з однієї станції: 7 лютого 1992 року Біба орендував першу АЗС у Києві — це стало точкою відліку для цілої паливної імперії.
- Швидке масштабування: За п’ять років реінвестування прибутку мережа зросла до 86 об’єктів; до 2014-го — до 140 АЗК по всій Україні.
- Італійський вимір: Родина володіє виноробнями в Італії та постачає вино на заправки (десятки тисяч пляшок щомісяця). Під час пандемії там же виробляли антисептик.
- Духовна діяльність: Фінансує храми та проєкти РПЦ, зокрема в Таїланді, за що отримував нагороди від патріарха Кирила; водночас у 2022-му запустив фонд допомоги українським військовим.
- Рейтинг впливу: У 2021 році посів 76-те місце серед 100 найбагатших українців за версією Forbes.
- Інновації в форматі: Нові концепти АЗК 2018–2019 років з акцентом на комфорт, їжу та безпеку отримували галузеві нагороди.
- Життя за кордоном: З 2015 року керує бізнесом з вілли у Флоренції (Італія), зберігаючи контроль над українською мережею понад десять років.
Історія Андрія Васильовича Біби — це не лише про цифри станцій чи літри пального. Це розповідь про людину, яка в складні часи вибудовувала бізнес за власними правилами, поєднуючи комерційну хватку з глибокою особистою вірою. Про те, як трагедія та війна перевіряють на міцність навіть найстійкіші конструкції. І про те, як український підприємець, опинившись за кордоном, продовжує впливати на ринок, який сам колись значною мірою сформував.
Сьогодні, коли країна проходить через найважчі випробування, а суспільство веде гострі дискусії про відповідальність бізнесу, постать Біби залишається однією з найбільш полярних. Одні бачать у ньому успішного інноватора та роботодавця, інші — символ суперечностей, які потребують чіткої правової оцінки. Факти ж говорять самі за себе: мережа, створена з нуля в 1992-му, вистояла, трансформувалася й продовжує працювати в нових реаліях 2026 року.
