Смертельна ДТП за участю керівника одного з підрозділів детективів центрального апарату НАБУ завершилася закриттям справи. Це викликало суспільний резонанс через різний процесуальний підхід правоохоронців до розслідувань аварій за участю співробітників бюро, вважає політолог Олексій Голобуцький.
Контраст у рішеннях
«Три ДТП без летальних наслідків — підозри. ДТП зі смертельним наслідком за участю керівника підрозділу НАБУ — припинення справи. Саме цей контраст порушує питання, на яке досі немає переконливої відповіді», — написав політолог.
Суспільний інтерес до справи Русаєва зумовлений не лише його роботою в НАБУ, а загибеллю людини, високим службовим статусом фігуранта та явним контрастом між суворістю норм в одних справах і припиненням провадження в іншій. Йдеться про аварію 2 квітня 2018 року в Києві біля станції метро «Виставковий центр», внаслідок якої загинула Марина Арустамова.
Голобуцький порівнює цю справу з іншими провадженнями щодо працівників НАБУ. Нещодавно кільком співробітникам пред’явили підозри у ДТП з потерпілими та тяжкими наслідками для здоров’я, але без загиблих. «Тому закономірно виникає питання: чому у справах без летального результату висувалися підозри, а у справі, де людина загинула внаслідок наїзду на пішохідному переході, підозри не висувалися, а провадження, за інформацією сторони потерпілих, було припинено?» — наголосив він.
Розслідування проводило Державне бюро розслідувань, тож питання щодо процесуальних рішень адресуються насамперед цьому органу, процесуальним керівникам та суду. Мати загиблої неодноразово заявляла про відсутність вичерпних відповідей щодо обставин трагедії, а сім’я протягом багатьох років домагається повного та неупередженого розслідування.
Йдеться не про критику НАБУ як інституту, а про потребу прозорості процесуальних рішень у резонансних справах. Політолог також запитав, чому Русаєв, попри багаторічне провадження та репутаційні ризики, продовжує обіймати керівну посаду. «Якщо людина, щодо якої ведеться багаторічна кримінальна справа і яка представляє очевидні ризики для репутації, не тільки залишається в системі, а й продовжує працювати на керівній посаді, суспільство має право запитати: кому була вигідна така кадрова конструкція?» — написав Голобуцький.
Додаткові питання викликає й те, що рішення про припинення провадження ухвалили саме в період загострення ситуації навколо НАБУ. «Якщо одних співробітників робили максимально вразливими в очах громадськості, то іншого фігуранта гучної справи фактично вивели із зони кримінального ризику», — зазначив політолог. Суспільство має право знати, чи не була ця ситуація частиною ширшої кадрової логіки. «Питання полягає не лише в тому, хто закрив справу, а й у тому, кому було вигідно зберегти Русаєва у керівному складі НАБУ», — додав він.
23 червня Шевченківський районний суд Києва має розглянути скаргу сторони потерпілих на рішення про припинення кримінального провадження.
