KN-23 — це твердопаливна тактична балістична ракета малої дальності північнокорейського виробництва, відома також під офіційною назвою Hwasong-11A або Hwasong-11Ga. Вона поєднує мобільність, швидкість запуску та складну траєкторію, що робить її серйозною загрозою для систем протиповітряної оборони. З кінця 2023 року Росія активно застосовує ці ракети проти українських міст, перетворюючи їх на інструмент терору цивільного населення.
Для новачків у військовій тематиці kn-23 — це не просто метал і паливо, а ціла технологія, яка еволюціонувала від старих рідинних ракет КНДР до сучасної зброї з маневрами в кінцевій фазі польоту. Просунуті читачі знайдуть тут детальний розбір конструкції, порівняння з аналогами та актуальні дані про постачання та модифікації станом на 2026 рік. Ракета вже встигла пройти шлях від парадних демонстрацій до реальних бойових ударів, показавши, як Північна Корея швидко нарощує виробництво.
Сьогодні kn-23 не лише доповнює російський арсенал, а й демонструє, як глобальні ланцюги постачань порушують ембарго ООН, а технології з різних країн зливаються в нову загрозу. Її дальність дозволяє вражати глибокий тил, а точність після доопрацювань Росією робить удари ще небезпечнішими.
Історія створення та перші кроки в бойовому застосуванні
Розробка kn-23 розпочалася наприкінці 2010-х років у рамках модернізації тактичних ракетних комплексів Північної Кореї. Замість застарілих систем на рідинному паливі, які вимагали тривалої підготовки до пуску, інженери КНДР зробили ставку на твердопаливний двигун. Це рішення дозволило значно підвищити мобільність і готовність до стрільби — ракета може стартувати з колісної або гусеничної пускової установки за лічені хвилини.
Вперше ракету показали широкому загалу під час військового параду в Пхеньяні 8 лютого 2018 року. Тоді вона виглядала як еволюція відомих конструкцій, з характерним подовженим кабельним каналом і гладким основним корпусом. Перші випробування відбулися в травні 2019-го біля Вонсана: одна ракета пролетіла 240 км з апогеєм 60 км, а за кілька днів ще дві — до 420 км. Американські сили в Кореї швидко присвоїли їй позначення KN-23.
Надалі випробування тривали: у липні 2019-го дві ракети досягли 690 км, а в серпні — перелетіли над столицею КНДР. Ці тести підтвердили квазібалістичну траєкторію, яка тримає ракету на висоті 30–50 км більшу частину шляху. Така висота робить її недосяжною для багатьох систем ППО, орієнтованих на класичні балістичні дуги. До 2021 року з’явилися залізничні пускові установки, а в 2023-му — важчі версії з більшим діаметром.
Перехід до бойового застосування стався в грудні 2023 року, коли Росія почала отримувати партії цих ракет. Перші удари по Запоріжжю та Харкову показали як сильні, так і слабкі сторони: висока швидкість, але початкова неточність. З того часу kn-23 стала регулярним учасником комбінованих атак, доповнюючи дрони та крилаті ракети.
Технічні характеристики kn-23: від базової моделі до важких варіантів
Базова версія kn-23 має довжину близько 7,5–8,7 метра, діаметр 0,95–1,1 метра та стартову масу приблизно 3415–3800 кг. Твердопаливний двигун забезпечує швидкий розгін, а єдина ступінь спрощує конструкцію й підвищує надійність. Бойова частина — унітарна, касетна чи навіть ядерна — важить від 500 до 1500 кг залежно від конфігурації. Дальність польоту варіюється: з повною бойовою частиною — 450 км, зі зменшеною — до 690–900 км.
Наведення базується на інерційній системі, яку, за даними аналізу уламків, доповнюють супутникові корекції. Точність у ранніх випробуваннях сягала 100–200 метрів, але після російських доопрацювань значно зросла. Ракета оснащена аеродинамічними рулями та маневровими двигунами, що дозволяють виконувати «pull-up» у кінцевій фазі — різке підняття перед ударом. Це збиває з пантелику радари та перехоплювачі.
Пускові установки еволюціонували від 8×8 колісних шасі вагою близько 40 тонн до гусеничних і навіть залізничних варіантів. Екіпаж — три-чотири особи, швидкість пересування — до 70 км/год. Така мобільність дозволяє швидко змінювати позиції після пуску, уникаючи контрбатарейного вогню.
| Параметр | KN-23 (Hwasong-11A) | Іскандер-М | Старі NK SRBM (Hwasong-5/6) |
|---|---|---|---|
| Довжина | 7,5–9,8 м | 7,3 м | 10–12 м |
| Діаметр | 0,95–1,1 м | 0,92 м | 0,8–1 м |
| Маса | 3415–3800 кг | ~3800 кг | ~5000 кг |
| Дальність | 450–900 км | 500 км | 300–500 км |
| Бойова частина | 500–1500 кг | 480–700 кг | ~1000 кг |
| Паливо | Твердопаливне | Твердопаливне | Рідинне |
| Траєкторія | Квазібалістична з маневрами | Квазібалістична | Класична балістична |
Джерела даних: CSIS Missile Threat та аналіз уламків в Україні.
Чому kn-23 так важко перехопити: секрети квазібалістичної траєкторії
Класичні балістичні ракети летять високою дугою, легко прогнозованою для радарів. KN-23 діє інакше — більшу частину шляху тримається на висоті 25–50 км, де атмосфера ще щільна. Це «квазібалістичний» режим: ракета не виходить у космос, а ковзає в верхніх шарах повітря. Раптове підняття в кінці польоту та бічні маневри за допомогою аеродинамічних рулів роблять її траєкторію непередбачуваною.
Такий підхід копіює російський Іскандер, але з більшим діаметром і масою дозволяє додавати більше палива чи важчу бойову частину. Уламки, що падали в Україні, показали наявність інерційної системи з супутниковою корекцією та навіть елементів, вироблених у третіх країнах. Маневри ускладнюють роботу Patriot та інших комплексів — ракета буквально «пірнає» під зону перехоплення або різко змінює курс.
Для просунутих читачів важливо розуміти: час польоту скорочується, а висота апогею низька, тому системи на кшталт THAAD чи Aegis часто не встигають відреагувати. Саме тому kn-23 стала частиною російської тактики «насичення» оборони.
Порівняння kn-23 з російським Іскандером: подібності та переваги
Зовні та за принципом роботи kn-23 нагадує Іскандер-М: ті ж пропорції, твердопаливний двигун, квазібалістичний політ. Але північнокорейська ракета часто більша — діаметр до 1,1 м проти 0,92 м у росіянина. Це дає можливість нести важчу бойову частину або літати далі на зменшеній вазі.
Іскандер має кращу точність у базовій версії, але kn-23 після російських модифікацій наздогнала його. Перевага корейської ракети — швидше виробництво й нижча вартість, що дозволяє масово постачати. Недолік — початкова ненадійність: у перших партіях половина ракет вибухала в повітрі через дефекти. Російські інженери виправили це, і точність зросла.
У реальних боях обидві ракети доповнюють одна одну: Іскандер для прецизійних ударів, kn-23 — для масових атак по площі.
Використання kn-23 Росією в війні проти України: хроніка та наслідки
Перші удари прийшлися на 29 грудня 2023 року по Запоріжжю. За ними — Харків, Київ, Полтава, Кіровоградщина. Станом на 2024 рік Росія отримала близько 148 ракет, а в 2025-му очікувалося ще 150. За даними українських джерел, kn-23 склала третину всіх балістичних ракет, використаних у 2024 році.
Удари по житлових кварталах Києва в квітні 2025-го забрали десятки цивільних життів. Ракети падали на багатоповерхівки, школи, лікарні. Аналіз уламків показав не лише корейське походження, а й покращення російськими фахівцями — точність зросла, кількість відмов зменшилася.
Тактичні паузи в застосуванні — до п’яти місяців — дозволяли доопрацьовувати ракети та змінювати тактику. Сьогодні kn-23 часто йде в комбінації з дронами Shahed і крилатими ракетами, перевантажуючи українську ППО. Жертви серед мирного населення, руйнування інфраструктури — це реальність, яку приносить кожний пуск.
Майбутнє kn-23: гіперзвукові модифікації та нарощування виробництва
У 2025 році Північна Корея продемонструвала варіант з гіперзвуковим плануючим блоком. Така ракета летить ще швидше й маневреніше, ускладнюючи перехоплення ще більше. Завод February 11 Plant у Хамхині розширює потужності, а Кім Чен Ин особисто контролює темпи складання.
Для України це означає, що загроза не зникає — навпаки, зростає. Міжнародні санкції не зупиняють потік, а технологічний обмін між Москвою та Пхеньяном прискорюється. У 2026 році можна очікувати нових варіантів з ще більшою дальністю та точністю.
Цікаві факти про kn-23
- Більша за Іскандер. Діаметр kn-23 часто перевищує російський аналог на 20%, що дозволяє нести важчу бойову частину та літати далі.
- Компоненти з усього світу. Уламки в Україні виявили понад 290 електронних деталей іноземного виробництва, включно з американськими.
- Залізничні пуски. У 2021 році Північна Корея випробувала запуск з вагонів-пускових установок — ідеально для маскування в лісах чи тунелях.
- Покращення від Росії. Початкова ненадійність (до 50% відмов) була виправлена російськими фахівцями, і точність зросла в рази.
- Гіперзвуковий апгрейд. У 2025-му з’явилася версія з плануючим блоком, що робить ракету майже неперехоплюваною на фінальному етапі.
KN-23 продовжує еволюціонувати, і кожен новий пуск нагадує, як швидко змінюється обличчя сучасної війни. Від парадів у Пхеньяні до нічних тривог в українських містах — ця ракета вже вписала себе в історію конфліктів XXI століття. Її технічна досконалість поєднується з жорстокою реальністю використання, змушуючи оборонні системи та стратегів шукати нові відповіді.
