Станом на 25 лютого 2026 року Володимир Зеленський перебуває в Києві, де проводить інтенсивні дипломатичні зустрічі з іноземними лідерами та делегаціями. Саме столиця України стала епіцентром його активності останніх днів: тут відбувся саміт з країнами Північної Європи та Балтії, перемовини з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гар Стьоре та спілкування з депутатами Європарламенту з об’єднання United for Ukraine. Ці події підкреслюють роль Києва як ключового хабу для координації міжнародної підтримки в умовах триваючої війни.
Президент не лише приймає гостей, а й анонсує важливі кроки: розмову з Дональдом Трампом щодо двосторонньої зустрічі в Женеві 26 лютого та підготовку до тристоронніх переговорів з Росією на початок березня. Його присутність у Києві символізує непохитну стійкість української влади попри постійні загрози. Бункер під Офісом Президента на Банковій, який Зеленський уперше показав 24 лютого, нагадує про перші дні вторгнення, але зараз фокус на поверхневій роботі та публічних зверненнях.
Така динаміка місцезнаходження відображає баланс між безпекою, дипломатією та символізмом: Київ лишається серцем опору, де президент керує країною, приймає союзників і планує наступні кроки. Подальші поїздки, ймовірно, чекатимуть після Женеви, але наразі столиця тримає пульс подій.
Київ пульсує дипломатичним ритмом, коли 25 лютого 2026 року Володимир Зеленський завершує день черговою зустріччю – цього разу з депутатами Європарламенту. Вулиці столиці, попри сирени та укриття, стають ареною для глобальних розмов про ППО, санкції та мир. Президент, одягнений у звичну оливкову толстовку, переходить від бункера до конференц-залів, демонструючи, що центр рішень лишається незмінним.
Ця активність не випадкова. За лічені години до цього він спілкувався з прем’єр-міністром Норвегії, оголошуючи про стратегічне партнерство, яке посилить українську оборону. Київ, з його барикадами пам’яті та свіжими слідами ракетних ударів, перетворюється на магніт для лідерів NB8 – Норвегії, Ісландії, Латвії, Литви, Естонії та Фінляндії. Тут, 24 лютого, на четверту річницю повномасштабного вторгнення, Зеленський вшанував загиблих і провів засідання Коаліції охочих.
Але за кулісами – телефонний дзвінок Трампу. Лідери обговорили “програму PURL” для відновлення України та деталі зустрічі в Женеві вже завтра. Де зараз Зеленський? У самому серці Києва, на Банковій, де кожен крок – це виклик Кремлю. Ця локація не просто адреса, а заява про виживання нації.
Дипломатичний марафон у Києві: ключові зустрічі лютого 2026
Лютий 2026 року видався для Зеленського справжнім дипломатичним марафоном, зосередженим переважно в столиці. 24 лютого саміт NB8 зібрав президентів і прем’єрів північних сусідів, де обговорили енергетичну підтримку та 20-й пакет санкцій проти Росії. Зеленський наголосив: Україна досягла найвищого рівня відносин з цими країнами, що відкриває нові канали зброї та фінансів.
Наступного дня, 25 лютого, прем’єр Норвегії Йонас Гар Стьоре прибув до Києва – перша така зустріч в історії. Вони говорили про ППО та стійкість, а Зеленський подякував за конкретні кроки, як-от постачання систем для Харківщини. Паралельно – депутати Європарламенту, які чули про нагальні потреби в протиракетній обороні. Ці події перетворюють Київ на форум, де слова переходять у контракти.
Щоб наочно побачити графік, ось таблиця ключових зустрічей Зеленського у лютому 2026 (станом на 25 лютого):
| Дата | Місце | Учасники | Теми |
|---|---|---|---|
| 24 лютого | Київ | Лідери NB8 | Саміт, санкції, енергетика |
| 24 лютого | Київ | Прем’єр Хорватії Пленкович | Двостороння співпраця |
| 25 лютого | Київ | Прем’єр Норвегії Стьоре | ППО, партнерство |
| 25 лютого | Київ | Депутати Європарламенту | Посилення ППО |
Джерела даних: president.gov.ua, ukriinform.ua. Таблиця ілюструє, як Київ ставимовлює закордонні поїздки, фокусуючи енергію на прийомі союзників. Після таких днів президент набирає обертів для глобальних арен, як Женева.
Бункер на Банковій: від перших днів війни до сьогодення
24 лютого Зеленський уперше відчинив двері бункера під Офісом Президента – скромної кімнати, де чотири роки тому лунало “Потрібна зброя, не таксі”. Тісний простір з моніторами та картами став символом тих перших тижнів, коли Київ тримався на волі та дзвінках. Два роки президент жив саме тут, спав на дивані, проводив наради з урядом і ЗСУ.
Сьогодні бункер – не резиденція, а опція для тривог. Зеленський зізнався: під час повітряних атак ховається не там, а в спеціальних укриттях, балансуючи між офісом і безпекою. Цей епізод, показаний на камеру, вдарив по міфах про “втечу” – навпаки, підкреслив присутність. Бункер нагадує: війна не зламала рутину, лише загартувала її.
Перехід від підземелля до поверхні – метафора еволюції. Спочатку виживання, тепер наступ: звернення до нації, зустрічі з лідерами. Київ лишається домом, де кожен поверх – шар історії опору.
Чому Київ лишається базою: безпека та стратегія
У 2026 році вибір Києва як основного місця – не примха, а розрахунок. Безпека посилена: СБУ та міжнародні партнери координують охорону, попри численні погрози. Президент рідко ночує в одному місці, але Офіс на Банковій – nerve center для щоденних нарад. Дві години сну, години дзвінків – такий ритм описують соратники.
Стратегічно це сигнал: влада не евакуюється, як у 2014. Поїздки за кордон – виняток, як Мюнхен 13 лютого чи Кіпр у січні. У лютому фокус удома, бо союзники їдуть сюди. Ризики високі – удари по столиці тривають, – але присутність надихає армію та народ.
- Переваги бази в Києві: Швидка реакція на фронт, символіка незламності, легкість прийому делегацій.
- Ризики: Постійні атаки, потреба в бункерах, обмеження пересування.
- Альтернативи: Західні області чи за кордон, але вони маргіналізують центр.
Списки показують баланс: переваги переважають, роблячи Київ фортецею. Це не статична точка, а динамічний хаб.
Цікаві факти про місцезнаходження Зеленського
- З 2022 по 2024 жив у бункері два роки, спав по 4 години, але ніколи не покидав Київ надовго.
- У 2025 здійснив 59 закордонних візитів до 25 країн, але 2026 стартував з Кіпру та Мюнхена – лише дві поїздки за місяць.
- Показ бункера 24 лютого 2026 – перше за 4 роки, з цитатою про Байдена для нагадування Заходу про витоки.
- Київ прийняв майже 100 глав держав у 2025, перетворившись на “Давос Східної Європи”.
- Планує Женеву 26 лютого – перша двостороння з США з часів Трампа-2.
Ці факти додають шарів до образу: від коміка до воїна-бункерника. Вони пояснюють, чому “де зараз Зеленський” – завжди актуально.
Історія переїздів: від фронту до світу
З початку війни Зеленський перетворився на наймобільнішого лідера. Робочі поїздки на фронт – Куп’янськ, Донеччина – чергуються з візитами до Вашингтона чи Брюсселя. У 2026: січень на Кіпрі (перший візит туди), лютий у Мюнхені на конференції безпеки, де зустрічався з НАТО та ЄС.
Таблиця основних поїздок 2026 року (частковий список):
| Дата | Країна/Регіон | Мета | Результат |
|---|---|---|---|
| Січень 2026 | Кіпр | Головування в РЄС | Синхронізація санкцій |
| 13 лютого | Мюнхен, Німеччина | Конференція безпеки | Зустрічі з лідерами НАТО |
| 26 лютого (план) | Женева, Швейцарія | Зустріч з США | PURL та переговори |
Джерела: president.gov.ua, wikipedia.org. Поїздки – не туризм, а зброя: кожен візит приносить ППО чи кредити. Повернення до Києва – перезарядка.
Майбутні плани: від Женеви до миру
Після Києва – Женева 26 лютого для розмови з американською делегацією. Там обговорять відновлення та тристоронку з РФ у березні. Зеленський не поступиться територіями, але шукає компромісів у ППО та санкціях. Київ лишається базою, звідки стартують рейси змін.
Такий графік виснажує, але надихає: кожен день у столиці – крок до перемоги. Дипломати їдуть сюди, бо бачать силу. А Зеленський, з бункера чи зали, тримає курс. Події розгортаються, і Київ пульсує в їхньому ритмі – чекаючи наступних зусиль.
