День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні позначає кульмінацію глобальної боротьби проти тоталітарного зла, коли 8 травня 1945 року нацистська Німеччина підписала акт беззастережної капітуляції. Ця подія звільнила Європу від гніту, але коштувала мільйонам життів, серед яких сотні тисяч українців, що билися на фронтах Антигітлерівської коаліції. В Україні це свято еволюціонувало від радянського 9 травня до європейської традиції 8 травня, акцентуючи пам’ять про жертви та героїзм, а не тріумф.
Сьогодні, у 2026 році, День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років нагадує про уроки історії: перемога народилася з солідарності десятків націй, а не монополії однієї армії. Українці, втративши понад 8 мільйонів співвітчизників, стали ключовим ланцюгом у ланцюзі перемоги – від боїв під Києвом до штурму Берліна. Це не просто дата, а заклик протистояти новим загрозам, як рашизм, що спотворює спогади про війну.
Карлсхорст, передмістя Берліна, 8 травня 1945 року, 23:01 за центральноєвропейським часом. Генерал-фельдмаршал Вільгельм Кейтель, з тремтячою рукою, ставить підпис під актом капітуляції. Тишу розриває гул літаків і далекий гуркіт гармат – Європа видихає. Цей момент завершив чотири роки пекла, де нацистські орди намагалися знищити цілі народи, перетворивши континент на арену жаху. Для українців, чия земля стала одним з найкривавіших театрів Другої світової, перемога над нацизмом – це не абстрактний тріумф, а кров’ю вистраждана свобода.
Але шлях до цієї дати виявився тернистим. Війна, що спалахнула 1 вересня 1939 року вторгненням вермахту в Польщу, швидко зачепила українські землі. Пакт Молотова-Ріббентропа, підписаний 23 серпня 1939-го, дозволив двом тоталітарним монстрам – нацистській Німеччині та сталінському СРСР – поділити Східну Європу. Радянські танки увійшли у Західну Україну 17 вересня, а нацисти – 22 червня 1941-го, розпочавши операцію “Барбаросса”. За рік вся Україна опинилася під свастикою, де нацисти впроваджували “план Ост”: винищення еліти, голокост і колонізаторські плани.
Бої за Київ у вересні 1941-го стали одним з перших ударов по вермахту – німці втратили 100 тисяч солдатів. А восени 1943-го битва за Дніпро, де українці з Червоної армії форсували річку під вогнемм, увійшла в аннали як операція з найбільшими втратами за день – понад 400 тисяч загиблих і поранених. Ці епізоди, пронизані героїзмом простих хлопців з сіл Полтавщини чи Галичини, показують: перемога ковалася не в кабінетах, а в багнюці окопів.
Хронологія ключових битв і подій на шляху до перемоги
Щоб зрозуміти масштаб, згадаймо ключові віхи. Ось таблиця з основними подіями Другої світової на українських землях і фронтах, де українці відіграли вирішальну роль. Дані базуються на архівах і дослідженнях УІНП.
| Дата | Подія | Втрати/Значення | Роль українців |
|---|---|---|---|
| Вересень 1941 | Оборона Києва | ~700 тис. втрат вермахту | Київський гарнізон – переважно українці |
| Листопад 1943 | Битва за Дніпро | 400 тис. рад. втрат за тиждень | 1-й Український фронт (Георгій Жуков) |
| Березень-квітень 1945 | Віденська операція | Захоплення Відня | 2-й та 3-й Українські фронти |
| Травень 1945 | Берлінська операція | Прапор над Рейхстагом (О. Берест) | 1-й Український фронт |
Джерела: uinp.gov.ua, uk.wikipedia.org. Ця таблиця ілюструє, як українські фронти стали ударною силою на завершеннях етапі. Після неї радянські війська увійшли в Берлін, а Олексій Берест з хорунжого Миколи Єгоровим та сержанта Мелітоном Кантария підняли прапор Перемоги 30 квітня – символ, що досі викликає мурашки.
Внесок українців: від Червоної армії до УПА
Ви не уявите, скільки українців тримали фронт. Близько 7 мільйонів мобілізовано до Червоної армії, з них половина – у піхоті 1-4 Українських фронтів. Українці командували фронтами: Родіон Малиновський, Іван Конєв, Семен Тимошенко. Понад 2,5 мільйона нагород СРСР отримали наші земляки – третина від усіх.
Але боротьба була багатогранною. Понад 100 тисяч пройшли через УПА, яка громила нацистів і радянських окупантів до 1950-х. 200 тисяч – у партизанських загонах. Українці служили в арміях Польщі (120 тис.), США (80 тис.), Канади (45 тис.). Україна заплатила найвищу ціну: 8-10 мільйонів загиблих, 40% економічного потенціалу зруйновано – 714 міст, 28 тисяч сіл. Голод 1946-47, депортації кримських татар, розстріли НКВД – це теж наслідки.
Таблиця втрат підкреслює трагедію:
| Категорія | Втрати України | Світові втрати |
|---|---|---|
| Військові | ~4-5 млн | 20-25 млн |
| Цивільні (Голокост, голод) | ~4-5 млн | 30-60 млн |
| Економічні (млрд руб. 1945) | 285 | Триллиони |
Джерела: uinp.gov.ua. Ці цифри – не суха статистика, а долі матерів, що чекали синів з фронту роками.
Від радянського 9 травня до українського 8 травня
У СРСР перемогу “зафіксували” 9 травня за московським часом, перетворивши на культ “Великої Вітчизняної”. Україна успадкувала це до 2015-го. Тоді закон “Про увічнення перемоги над нацизмом” запровадив 9 травня як День перемоги над нацизмом, з червоним маком замість георгіївської стрічки. З 2016-го 8 травня – День пам’яті та примирення.
Поворот 2023-го: 29 травня Верховна Рада (закон №3107-IX) скасувала 9 травня, встановивши 8 травня державним святом “День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років”. Президент Зеленський підписав 12 червня. Чому? Солідраність з Європою, де 8 травня – VE Day. 9 травня став Днем Європи. Гасло: “Пам’ятаємо. Перемагаємо!”
- Заборона комуністичної та нацистської символіки.
- Вшанування всіх борців: від УПА до антифашистів.
- Фокус на жертвах, а не парадах.
Ці зміни декомунізували пам’ять, повернувши правду про два тоталітаризми.
Символіка та традиції сучасного свята
Червоний мак – кривавий відбиток окопу, символ з Британії (поема “У Фландріх полях”). З 2016-го в Україні: прикрасьте лацкан, запаліть свічку. Заходи: панахиди у Львові, покладання квітів у Києві біля “Батьківщини-Матері”, проекти УІНП як “Поле пам’яті”. У 2025-му, на 80-річчя, – глобальні акції солідарності.
Цікаві факти про День перемоги над нацизмом
- Перший “мак пам’яті” в Україні з’явився 2014-го на акції “Повстанці” в Києві – символ опору обом окупантам.
- Олексій Берест, українець з Волині, першим водив прапор над Рейхстагом, але радянська пропаганда “забула” його етнос.
- УПА здобула 1945-го 500 боїв з нацистами, включно з розгромом гестапо у Львові.
- Київ звільнили 6 листопада 1943-го – перше велике місто в Європі від вермахту.
- Резолюція ООН 2005-го закріпила 8-9 травня як дні пам’яті – Україна приєдналася першою серед пострадянських.
Ці перлини історії роблять дату живою, наче розповідь діда біля печі.
Сучасне значення: уроки для 2026-го
У часи, коли рашизм нищить Маріуполь, як Бабин Яр, 8 травня – нагадування: перемога можлива солідарністю. Росія монополізує “перемогу”, виправдовуючи агресію – це “побєдобєсія”. Україна ж вчить: пам’ятай жертви, борись з тоталітаризмом. У 2026-му, після 81-річчя, заходи фокусуються на цифрових меморіалах і освіті молоді. Це не кінець розмови – історія триває в наших діях сьогодні.
