Багатовікові дуби Шевченка на Черкащині привернули пильну увагу науковців. Після детального обстеження 12 березня 2026 року фахівці заявили: унікальні дерева потребують постійного догляду та захисту. Вони ростуть на території Шевченківського фахового коледжу Уманського національного університету.
Стан легендарних дубів
Науковці провели комплексну оцінку кожного дерева. Висновок однозначний: для збереження життєздатності дубів необхідні спеціальні заходи. Йдеться про системний екологічний супровід, регулярний моніторинг та оперативне реагування на ризики.
Ці дуби мають не лише природну, а й величезну історико-культурну цінність. Фахівці закликали об’єднати зусилля науковців, освітян та громадськості. Представники Екологічного руху Черкащини вже готові долучитися. Сторони домовилися про спільну роботу, аби передати спадщину майбутнім поколінням.
Історія маєтку Енгельгардтів
У селі Будище збереглися залишки маєтку родини Енгельгардтів. Цей комплекс тісно пов’язаний з раннім життям Тараса Шевченка. У першій половині XIX століття юний Кобзар служив козачком у поміщика Павла Енгельгардта, переживаючи кріпацтво.
Садиба вражала: двоповерховий панський дім, господарські будівлі, парк, сад та алеї з соснами. Поруч росли столітні дуби, відомі нині як дуби Шевченка. За переказами, поет ховав у дуплі одного з них свої малюнки.
Саме тут формувався талант Шевченка. Попри тяжку службу, він мав доступ до бібліотеки, вивчав мови та малював. Після смерті власника маєток слугував школою, училищем і технікумом. Нині будівля частково зруйнована, реставрацію не завершили.
Та на території залишилися будинок управителя, старий парк, сад і самі дуби – безцінна природна та історична спадщина.
