Українське законодавство гарантує рівність прав незалежно від віку. Та в працевлаштуванні ейджизм залишається поширеним. Як виявити порушення та притягнути компанії до відповідальності за відмови чи звільнення через вік?
Війна та криза на ринку праці дещо вирівняли шанси для фахівців старше 50 років. Проте роботодавці ще далекі від повної відмови від стереотипів.
Дослідження 2024 року показало: 19% респондентів зіткнулися з небажанням рекрутерів працювати з кандидатами старше 40 років. За даними Держпраці, роботодавці майже не дотримуються антидискримінаційних норм. Ейджизм наближається за масштабами до гендерної нерівності.
Глобально ситуація схожа. Опитування джерела виявило: 64% працівників старше 50 років відчувають дискримінацію на роботі. Кожен десятий вважає, що йому відмовили у підвищенні через вік.
Законодавство проти дискримінації за віком
Конституція України (стаття 21) забезпечує рівність прав. Закон “Про засади запобігання та протидії дискримінації” визначає дискримінацію як обмеження прав за віком.
Кодекс законів про працю (стаття 21) забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці, включно з прийомом, звільненням чи зміною умов через вік.
Закон “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку” (статті 11, 12) гарантує рівні права на працю. Забороняє відмови чи переведення без згоди. Умови договорів, що погіршують становище, недійсні.
Вакансії з віковими обмеженнями, як “до 45 років”, порушують Закон “Про рекламу” (стаття 241).
Штрафи та покарання за ейджизм
Найпоширеніші прояви: відмови в наймі, вікові вимоги у вакансіях, необґрунтовані звільнення, відмови у підвищенні, булінг.
За рекламу з віком – штраф у десятикратному розмірі мінімальної зарплати. Накладає орган контролю за захистом прав споживачів.
Порушення трудового законодавства – штраф для посадовців від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів (510–1700 гривень).
Особи за 10 років до пенсії мають гарантії працевлаштування. Необґрунтована відмова – штраф у двократному розмірі мінімалки.
Кримінальний кодекс (стаття 161) карає за розпалювання ненависті:
- штраф 200–500 неоподатковуваних мінімумів (3400–8500 гривень);
- обмеження волі до 5 років;
- позбавлення волі до 3 років.
З насильством чи погрозами – штраф 500–1000 мінімумів (8500–17 000 гривень) або ув’язнення 2–5 років.
Як захистити права: кроки для жертви
Контроль здійснює Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Звертайтеся зі скаргою до органів влади, омбудсмена чи суду. Можливе відшкодування шкоди.
Вимагайте письмових пояснень від роботодавця. Зберігайте листування як докази.
У скарзі детально опишіть обставини, осіб та докази. Публічний розголос також ефективний.
Вік не заважає кар’єрі. Закон на боці працівників. Формуйте культуру недискримінації для рівних можливостей усіх.
