Тема генетично модифікованих організмів (ГМО) роками залишалася незручною для українського агросектору. Формально жодного зареєстрованого ГМ-організму в країні не існувало. Фактично ж продукція з ГМО присутня на ринку — у кормах і ланцюгах постачань. Держава не мала повної картини: що саме використовується, звідки походить і хто відповідає.
З вересня 2026 року ситуація зміниться. Набуде чинності закон про державний контроль за обігом ГМО. Він запровадить обов’язковий реєстр для прозорості та відповідальності.
Що регулює закон і як працюватиме реєстр
Закон стосується організмів, генетичний матеріал яких змінено методами, неможливими природним шляхом. Під дію підпадають ГМ-організми, їхні джерела — корми, сорти, — а також продукція з їх використанням. Регулювання охоплює відкриті системи (поля) і закриті (лабораторії, теплиці).
Аграрії, купуючи насіння чи корми, відповідатимуть за кінцеву продукцію. Треба перевіряти легальний статус у реєстрі. Власник ГМО реєструє організм. До Держреєстру ГМО вносять:
- назву ГМО та джерело;
- унікальний номер за стандартами ОЕСР;
- дані власника;
- характеристики (гени, ознаки, метод трансформації);
- мету використання та методику виявлення;
- план моніторингу.
Реєстр публічний. Додатково створять реєстр суб’єктів генетично-інженерної діяльності та реєстр дозволів на дослідження у відкритих системах.
Штрафи, відповідальність і переваги для ринку
Для виробників закон означає чіткі правила. Власник отримує дозвіл, агровиробник перевіряє статус і вноситься до переліку виробників ГМО.
Штрафи за порушення розміщення ГМО: для юросіб — від 130 до 173 тисяч гривень, для ФОП — від 60,5 до 86,4 тисячі. Повторно — 100% вартості партії, але не менше 100 тисяч, або подвійний штраф.
Це усуває лазівки. Для експорту — плюс: реєстри та моніторинг знімуть сумніви партнерів. Після вступу до ЄС реєстрація несумісних ГМО скасовуватиметься автоматично.
Закон фокусується не на “добре чи погано”, а на правилах гри. Кожен перевіряє статус у реєстрі. Це основа зрілої системи для євроінтеграції.
