Наразі в Україні немає затвердженої дати наступних президентських виборів. Воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії, продовжує діяти, а законодавство прямо забороняє проведення загальнонаціональних виборів у цей період. Поточне продовження воєнного стану діє до 2 серпня 2026 року, і саме після цієї дати або після скасування воєнного стану відкривається вікно для можливого голосування.
Суспільство чітко висловлює позицію: більшість українців вважає, що вибори мають відбутися лише після повного завершення війни та укладення стійкої мирної угоди. Влада, своєю чергою, активно готує законодавчу базу на випадок зміни обставин — від спеціальних процедур для переміщених осіб до можливих механізмів голосування в умовах крихкого перемир’я. Ситуація залишається динамічною і залежить від розвитку подій на фронті, міжнародних гарантій безпеки та внутрішньополітичних рішень.
Для кожного громадянина важливо не просто чекати дати, а розуміти, чому процес затягується, які реальні виклики стоять перед державою та що вже сьогодні можна зробити, щоб бути готовим до відновлення повноцінного демократичного ритму. Це не просто технічне питання — це про легітимність влади, єдність нації та здатність країни рухатися вперед навіть у найскладніші часи.
Конституційний цикл і чому 2024 рік минув без виборів
Згідно з Основним Законом, Президент України обирається строком на п’ять років. Чергові вибори мали відбутися навесні 2024 року — рівно через п’ять років після інавгурації Володимира Зеленського. Проте повномасштабна війна перекреслила ці плани. Закон «Про правовий режим воєнного стану» прямо забороняє проведення президентських, парламентських та місцевих виборів під час дії воєнного стану. Водночас повноваження глави держави та Верховної Ради не припиняються автоматично — це передбачено для збереження керованості країни в кризовий період.
Такий механізм не є чимось винятковим для України. Багато країн у часи екзистенційної загрози відкладали волевиявлення, щоб не створювати додаткових ризиків для безпеки та єдності. В Україні ж до цього додалися практичні перешкоди: мільйони громадян перебувають за кордоном або у внутрішньому переміщенні, частина території окупована, а щоденні обстріли роблять організацію голосування на всій території фізично небезпечною. Конституція та спеціальні закони створили правовий «щит», який дозволяє владі продовжувати виконувати обов’язки, поки країна бореться за виживання.
Воєнний стан як головний бар’єр і його продовження
Воєнний стан — це не просто формальність. Він обмежує низку прав і свобод, зокрема свободу пересування, зібрань та проведення агітації. Проведення виборів у таких умовах означало б не лише логістичний, а й безпековий виклик: як забезпечити таємницю голосування, коли дрони та ракети можуть вдарити в будь-який момент? Як організувати дільниці на окупованих територіях, де мільйони українців позбавлені можливості вільно волевиявитися? Як гарантувати, що солдати на передовій зможуть проголосувати без ризику для життя?
З лютого 2022 року воєнний стан продовжували вже понад 19 разів — щоразу на 90 днів. Кожне продовження ухвалює Верховна Рада за поданням Президента. Станом на червень 2026 року останнє продовження діє до 2 серпня 2026 року. Після цієї дати парламент може або скасувати воєнний стан, або продовжити його знову, якщо загроза залишатиметься високою. Саме від цього рішення значною мірою залежатиме, чи з’явиться «зелене світло» для виборів уже восени 2026-го, чи процес відкладеться на пізніший термін.
Виклики, які не видно з першого погляду
Організувати вибори під час війни — це не просто поставити скриньки для бюлетенів. Потрібно оновити Державний реєстр виборців для мільйонів внутрішньо переміщених осіб та тих, хто виїхав за кордон. Потрібно забезпечити безпеку дільниць і членів комісій. Потрібно вирішити питання агітації, коли будь-яке публічне зібрання може стати мішенню. І найголовніше — потрібно гарантувати, що результати не будуть поставлені під сумнів ні всередині країни, ні на міжнародній арені.
Особливо складно з голосуванням за кордоном. Українські консульства та посольства вже мають досвід організації виборів для діаспори, але масштаби нинішньої міграції безпрецедентні. Багато родин розділені: хтось захищає країну, хтось виховує дітей у Польщі чи Німеччині, а хтось чекає повернення з окупації. Кожен з цих людей має право голосу, і держава шукає способи реалізувати це право безпечно та прозоро. Додатковий виклик — технічні рішення на кшталт голосування через застосунок «Дія». Деякі політики застерігають від поспіху: ризик кібератак та фальсифікацій у воєнний час залишається високим.
Суспільні настрої: що думають українці
Опитування чітко фіксують еволюцію настроїв. Якщо на початку повномасштабного вторгнення багато хто був готовий до відтермінування, то з часом підтримка ідеї «вибори після війни» лише зростає. Станом на березень 2026 року 69% українців вважають, що президентські вибори мають відбутися лише після повного завершення бойових дій та укладення мирної угоди. Лише 12% готові до голосування ще до закінчення війни, а 13% допускають варіант після стійкого перемир’я з міжнародними гарантіями безпеки.
Ця позиція зрозуміла. Люди втомилися від невизначеності, але ще більше — від ризику, що вибори в розпал бойових дій можуть стати інструментом розколу або зовнішнього тиску. Більшість хоче, щоб новообраний президент мав максимально міцний мандат — не лише від тих, хто залишився в країні, а від усієї нації, включаючи тих, хто нині в окопах, лікарнях чи на чужині.
Позиція влади та можливі сценарії
Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв: вибори відбудуться після завершення війни, а не під час тимчасового перемир’я. Водночас він відкритий до діалогу про законодавчі зміни, які дозволять провести голосування раніше, якщо міжнародні партнери гарантуватимуть безпеку. Парламентська робоча група вже готує законопроєкти, які регулюватимуть особливості виборчого процесу в умовах воєнного стану або відразу після його скасування — від скорочених термінів кампанії до спеціальних процедур для військових та переміщених осіб.
Ось як можуть розвиватися події найближчими роками:
| Сценарій | Ймовірні терміни | Ключові умови | Потенційні наслідки |
|---|---|---|---|
| Після повного завершення війни | 2027 рік або пізніше | Стійка мирна угода, скасування воєнного стану, відновлення контролю над всією територією | Максимальна легітимність, висока явка, сильний мандат для післявоєнної відбудови |
| Після стійкого перемир’я | Весна–літо 2027 року | Припинення вогню мінімум на 2–3 місяці, міжнародні гарантії безпеки, спеціальний закон | Швидше відновлення демократії, але ризики для безпеки та сприйняття результатів |
| Зі спеціальним законодавством під час воєнного стану | Кінець 2026 — початок 2027 року | Прийняття окремих норм для воєнного часу, забезпечення безпеки дільниць, підтримка партнерів | Найшвидший варіант, але потребує широкого консенсусу та довіри суспільства |
Кожен сценарій має свої переваги та ризики. Найважливіше — щоб рішення ухвалювалося не під зовнішнім тиском, а на основі реальних можливостей держави захистити процес і забезпечити його прозорість.
Що варто знати кожному українцю вже сьогодні
Навіть якщо точної дати ще немає, підготовка до виборів починається зараз. Ось кілька практичних кроків, які допоможуть бути готовим:
- Оновіть дані у Державному реєстрі виборців. Зробити це можна онлайн через застосунок «Дія» або особисто в центрі надання адміністративних послуг. Особливо важливо для внутрішньо переміщених осіб та тих, хто змінив місце проживання.
- Слідкуйте за офіційними джерелами. Перші сигнали про можливі дати з’являться на сайтах Центральної виборчої комісії, Верховної Ради та Офісу Президента. Уникайте чуток та неперевірених Telegram-каналів.
- Розумійте свої права. Навіть під час воєнного стану громадяни зберігають право голосу. Законодавство передбачає механізми для військових, лікарень та закордонних дільниць — важливо знати, як ними скористатися.
- Готуйте документи. Перевірте термін дії паспорта чи ID-картки. Для голосування за кордоном можуть знадобитися додаткові документи, що підтверджують особу та громадянство.
- Беріть участь у громадському обговоренні. Законопроєкти щодо виборів у воєнний час проходять публічні консультації. Ваша думка може вплинути на остаточний варіант норм.
Ці кроки не займають багато часу, але дозволяють відчувати себе частиною процесу, а не просто спостерігачем. Демократія — це не тільки день голосування. Це щоденна готовність захищати своє право на вибір.
Чому це важливо саме зараз
Відтермінування виборів — це не поразка демократії, а її захист у надзвичайних обставинах. Водночас довге відкладання волевиявлення несе ризики: накопичується втома, з’являються сумніви в легітимності, посилюється поляризація. Україна вже показала світові, що може зберігати єдність навіть під обстрілами. Наступні вибори стануть перевіркою на те, чи зможе країна повернутися до нормального демократичного життя, не втративши при цьому ні безпеки, ні довіри громадян.
Ситуація змінюється щотижня. Нові заяви, нові законопроєкти, нові виклики на фронті — усе це може вплинути на терміни. Найкраще, що може зробити кожен з нас, — залишатися поінформованим, зберігати спокій і вірити, що Україна обов’язково повернеться до повноцінного виборчого процесу. Бо саме тоді, коли нація зможе вільно обрати свого лідера в умовах миру, стане зрозуміло, що найважча битва вже позаду.
