Лелека-100 — це компактний, але неймовірно ефективний безпілотний літальний апарат, розроблений українською компанією DeViRo, який перетворився на один з найнадійніших інструментів аеророзвідки в лавах Збройних Сил України. Названий на честь граціозного птаха, символу весни та родинного щастя в нашій культурі, цей дрон поєднує простоту конструкції з просунутими технологіями: інерційною навігацією без GPS, стійкістю до ворожих засобів радіоелектронної боротьби та модульною оптикою, що працює вдень і вночі. Завдяки йому оператори бачать те, що недоступне людському оку з землі, — позиції ворога за десятки кілометрів, колони техніки, скупчення піхоти.
За роки війни Лелека-100 став справжнім ветераном неба: від перших випробувань у 2017-му до тисяч бойових вильотів у 2022–2026 роках. Він не просто передає відео в реальному часі — він коригує артилерійський вогонь, картографує територію, патрулює кордони та допомагає рятувати життя наших захисників. Оновлені версії з системою автоматичного ухилення від ворожих FPV-перехоплювачів роблять його ще живучішим у сучасному повітряному бою, де кожен метр неба — це битва технологій.
Для новачків у світі БПЛА цей дрон демонструє, як українські інженери створюють техніку, що перевершує очікування: доступну в обслуговуванні, автономну в польоті та смертельно точну в розвідці. Для просунутих користувачів — це приклад еволюції від базового розвідника до платформи з подвійними каналами зв’язку та адаптивним захистом, яка продовжує вдосконалюватися прямо на фронті.
Від ідеї до бойового застосування: історія створення Лелеки-100
Ідея Лелеки-100 народилася в Дніпрі в компанії DeViRo, де інженери Віктор Заболотний та Роман Коваленко зібрали команду однодумців, щоб дати армії сучасний інструмент розвідки. Перший політ прототипу відбувся ще в лютому 2017 року під час випробувань у Чернігівській області. Тоді дрон уже показав себе як надійний апарат для аеророзвідки, патрулювання та картографування.
Дослідна експлуатація в ЗСУ почалася в 2018-му, а офіційне прийняття на озброєння відбулося в травні 2021 року. До цього моменту дрон уже накопичив значний досвід — понад 300 одиниць поставили в частини, і майже половина бойових вильотів в операції Об’єднаних сил припадала саме на нього. Повномасштабне вторгнення 2022 року перетворило Лелеку на легенду: він став одним з перших українських БПЛА, який масово використовували для коректування вогню по ворожих цілях, включаючи зенітно-ракетні комплекси «Бук» і «Панцир-С1».
Волонтерські фонди, такі як «Повернись живим», активно підтримували виробництво — лише в 2023–2025 роках передали десятки комплексів механізованим бригадам, розвідці та прикордонникам. Кожен комплекс включав два апарати, наземну станцію керування, запасні частини та оптику. Це дозволило швидко масштабулювати використання й адаптувати дрон до реалій війни, де електронна боротьба стала щоденною загрозою.
Технічні характеристики та інновації конструкції
Лелека-100 — це класичний фіксованокрилий БПЛА літакового типу з V-подібним хвостом, виготовлений з композитних матеріалів на основі скловуглеволокна. Компактні розміри роблять його непомітним у небі, а електрична силова установка забезпечує тихий політ і простоту обслуговування. Конструкція дозволяє запускати апарат вручну або з катапульти, а приземлення відбувається на парашуті чи «на живіт» — практично в будь-яких умовах.
Ось ключові тактико-технічні характеристики сучасних версій (дані виробника DeViRo та відкритих джерел станом на 2026 рік). Зверніть увагу, що параметри можуть трохи відрізнятися залежно від модифікації — від базової до оновленої Leleka-100M2R.
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Довжина апарату | 1,135–1,14 м |
| Розмах крила | 1,98 м |
| Злітна маса | 5–6 кг |
| Крейсерська швидкість | 60–100 км/год |
| Максимальна швидкість | 120 км/год |
| Тривалість польоту | 2,5–5 годин (залежно від модифікації) |
| Бойовий радіус | 80 км (маршрут до 340 км) |
| Максимальна висота | 1500–3500 м |
| Стійкість до вітру | до 15–20 м/с |
Дані наведено за інформацією офіційного сайту виробника DeViRo та Militarnyi. Головна інновація — модульна конструкція: корисне навантаження змінюється за лічені хвилини. Дві незалежні лінії зв’язку з шифруванням працюють навіть під потужним РЕБ. Автопілот з інерційною навігацією дозволяє літати без GPS, а спеціальна система автоматично розпізнає глушіння та переходить у автономний режим повернення.
Як працює Лелека-100 на практиці: від запуску до передачі даних
Запуск комплексу починається з підготовки на землі. Оператор вводить маршрут на планшеті або наземній станції — візуально по супутникових картах. Дрон злітає вручну або з катапульти, набирає висоту і переходить у автоматичний режим. Під час польоту камери — денна з 100-кратним зумом і сучасний тепловізор — передають стабілізоване зображення в реальному часі. Відео кодоване, без телеметрії, тому перехопити його вкрай складно.
Для новачків важливо зрозуміти: дрон працює в двох режимах — повністю автономному та комбінованому. Навіть якщо зв’язок пригнічено, Лелека самостійно завершує завдання і повертається. Температурний діапазон від -20 до +40 °C, стійкість до дрібного дощу — усе це робить його універсальним інструментом для будь-якої пори року. Просунуті оператори цінують можливість програмованого фотографування: апарат може робити серію знімків за координатами без постійного керування.
Передача даних відбувається по цифровому або аналоговому каналу залежно від відстані. На ближніх дистанціях — висока роздільна здатність 1080p, на дальніх — стабільний аналоговий сигнал. Після польоту оператор аналізує запис, коригує вогонь артилерії чи передає координати цілей. Весь процес — від зльоту до посадки — займає від кількох годин, але дає інформацію, яка рятує життя цілих підрозділів.
Бойовий шлях: внесок у перемоги українських сил
З перших днів повномасштабного вторгнення Лелека-100 став незамінним. Він допомагав виявляти ворожі колони під Бахмутом, коригував удари по російській техніці в Херсонській області та працював на Авдіївському напрямку. Один з яскравих епізодів — знищення ЗРК «Бук» у березні 2022 року завдяки точним координатам, переданим дроном. Артилерія отримувала дані в реальному часі, а зашифрований канал унеможливлював перехоплення.
Дрон використовують не тільки ЗСУ, а й Державна прикордонна служба. Він патрулює кордон, фіксує порушення та допомагає в операціях поліції. За даними відкритих джерел, Лелека став основою для створення інших систем, наприклад, боєприпасу RAM II. Кожна модифікація народжувалася з фронтового досвіду: оператори ділилися зауваженнями, інженери швидко вносили зміни. Результат — тисячі успішних вильотів, сотні знищених цілей і врятовані життя.
Модернізації та перспективи розвитку
У січні 2026 року DeViRo оголосила про серійну інтеграцію системи «Сніч» (Snich) — додаткової камери, яка виявляє ворожі FPV-перехоплювачі та автоматично видає команди на ухилення. Система вже пройшла бойові випробування: за словами розробників, жоден дрон з «Снічем» не був збитий під час активацій. Це відповідь на зростання кількості російських дронів-перехоплювачів, які почали активно полювати на розвідники в 2025 році.
Сучасні версії Leleka-100M2R отримали збільшений час польоту до 5 годин, радіус дії 80 км і ще кращу стійкість до РЕБ. Два незалежні канали зв’язку дозволяють працювати в складних погодних умовах — хмарність, дощ, сильний вітер. Майбутнє — подальша інтеграція з іншими платформами, розширення корисного навантаження та, можливо, версії з вертикальним зльотом. Лелека продовжує еволюціонувати, залишаючись одним з наймасовіших українських БПЛА.
Лелека в українській культурі: чому саме така назва
Назва «Лелека» — це не випадковість, а глибокий символ. У нашому фольклорі лелека — вісник весни, захисник дому, символ родини та добробуту. За народними повір’ями, птах приносить щастя, дітей і захищає від лиха. Інженери DeViRo свідомо обрали цю назву: їхній дрон став «залізним лелекою», який охороняє українське небо, приносить надію на перемогу і захищає рідну землю. Кожний політ — це нагадування про те, що українці вміють поєднувати традиції з найсучаснішими технологіями.
Цікаві факти про Лелеку-100
- Символ на монеті. Зображення Лелеки-100 з’явилося на реверсі пам’ятної монети НБУ «Українська бавовна» — визнання внеску дрона в оборону.
- База для інших систем. На платформі Лелеки створили ударний боєприпас RAM II — дрон став не лише розвідником, а й натхненням для ударних рішень.
- Стійкість до РЕБ. Навіть без GPS дрон продовжує політ за інерційною навігацією і самостійно повертається на базу — це рятує техніку в умовах тотального глушіння.
- Волонтерська підтримка. Фонд «Повернись живим» передав десятки комплексів вартістю понад мільйон гривень кожен, зробивши Лелеку доступним для багатьох бригад.
- Нічна майстерність. Тепловізор з роздільною здатністю 640×480 і частотою 50 Гц дозволяє бачити теплові сигнатури техніки крізь темряву, дощ і туман.
Лелека-100 продовжує літати над полями битв, нагадуючи, що українська інженерія — це сила, яка поєднує традиції, інновації та незламний дух. Кожен його політ — це крок до перемоги, а кожен оновлений екземпляр — доказ, що ми не просто вистоюємо, а розвиваємося швидше за ворога.
