Олег Ляшко де зараз: служба на фронті 2026

Старший лейтенант Олег Ляшко стоїть на передовій, керуючи батальйоном безпілотних систем у складі 63-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Кожен день його підрозділ нищить ворожу техніку дронами, входить до топ-10 найефективніших у Збройних Силах. Нещодавно, 26 січня 2026 року, Президент Зеленський вручив йому орден “За заслуги” III ступеня за мужність і внесок у захист України.

Від гучного політика з трибуни Верховної Ради до командира, який ховається в окопах і планує атаки БПЛА, – шлях Ляшка вражає трансформацією. Сьогодні він не в Києві на ток-шоу, а на лінії зіткнення, де гул дронів стає мелодією перемог. Ця зміна не просто кар’єрний поворот, а глибокий зсув у свідомості, що надихає багатьох.

Стаття розкриває деталі його нинішньої служби, минуле, скандали й особисте життя, спираючись на свіжі дані з фронту. Ви дізнаєтеся, чому батальйон Ляшка такий результативний і як екснардеп довів свою відданість Україні на ділі.

Раннє життя: від інтерната до перших кроків у журналістиці

Чернігів 1972 року. Тут, у скромній родині, 3 грудня народився Олег Валерійович Ляшко. Батьки розлучилися, коли хлопчику ледь виповнилося два, і він опинився в школі-інтернаті. Літа проходили в селі Лизине на Луганщині, у родичів матері – там, серед ланів, він вперше відчув смак важкої праці, працюючи скотаром у колгоспі “Прогрес”. Ці роки загартували характер, перетворивши сором’язливого підлітка на впевненого юнака.

Освіта стала трампліном. 1998-го Ляшко закінчив юридичний факультет Харківського педагогічного університету імені Сковороди, а 2013-го – Київський національний університет імені Шевченка за спеціальністю “міжнародний бізнес”. Але справжній старт – у пресі. З 1990-го він кореспондент “Молодої гвардії”, потім редактор “Комерційних вістей” і “Політики”. Газета “Політика”, якою він керував з 1996-го, закрилася через судовий скандал – розголошення держтаємниці. Такий початок навчив Ляшка битися за правду, як за останній патрон.

Журналістика оживила в ньому вогонь бунтаря. Він писав гостро, не боявся влади, і це привернуло увагу. Звідси – стрибок у велику політику, де Олег швидко став зіркою, здатною запалити трибуну.

Політична кар’єра: злети, перемоги та бурхливі скандали

2006 рік – Ляшко в парламенті від Блоку Юлії Тимошенко. П’ять скликань поспіль: IV, V, VI, VII, VIII – він нардеп, заступник голови бюджетного комітету, голова ТСК. Заснував Радикальну партію Олега Ляшка 2010-го, яка на виборах 2014-го здобула 22 мандати, а він сам посів третє місце на президентських з 8,32% голосів. “План Ляшка” – корови селянам, шаурма виборцям – звучав популістськи, але чіпляв серце.

Та кар’єра – не казка. Скандали вирували, як шторм. 1994-го – арешт за розкрадання держмайна, шість років колонії, амністія 1998-го. 2010-го – відео з “зізнанням” у гомосексуалізмі, яке він назвав фальшивкою. Бійки в Раді: з Мартинюком, Єремеєвим, Бойком. Образи Саакашвілі, погрози Коломойському. НАБУ розслідувало збагачення – будинок у Козині від “лотереї”. 2019-го партія не пройшла до ВР, і Ляшко зник з трибун.

Джерела даних: uk.wikipedia.org, lb.ua.

Після поразки 2019-го Ляшко не зламався. Політика залишилася позаду, але вогонь патріотизму палав. Війна 2022-го стала каталізатором – від мікрофона до автомата.

Перехід до ЗСУ: від нардепа до солдата на передовій

3 жовтня 2022-го Олег Ляшко складає присягу ЗСУ. Не в штабі, а на фронті – солдатом. Спочатку молодший сержант, командир відділення БПЛА у розвідувально-вогневому взводі 63 ОМБр. Воював під Лиманом, Бахмутом, від Вовчанська до Куп’янська. Фото з окопів, пости в Instagram: “Захищаємо сім’ю і країну”. Рідкісні, але щирі.

Жовтень 2024-го – призначення командиром батальйону безпілотних систем. Не хабар, а заслуги: два роки служби, глибоке розуміння дронів. Батальйон увійшов до топ-10 ЗСУ за ефективністю – сотні знищених цілей, відбиття штурмів. Критика лунала: журналісти сумнівалися в “реальності” служби, чутки про “картинку”. Але факти говорять голосніше – нагороди й результати.

Сьогодні Ляшко керує дронами, які рвуть ворожі танки, – це не популізм, а реальна сила Перемоги.

Поточна служба у 2026: роль у 63 ОМБр і державні нагороди

Станом на лютий 2026-го Ляшко – старший лейтенант, командир батальйону БПЛА 63 ОМБр. Передова, де кожен запуск дрона – як точний удар скальпеля. Підрозділ нищить техніку РФ, уражає живу силу. 26 січня Зеленський вручив орден “За заслуги” III ступеня під час презентації “Е-бали” – системи оцінки дроновиків. Контекст: визнання топ-командирів БПЛА-бригад.

• Ефективність: топ-10 ЗСУ за вересень 2024-го, продовжується у 2026.
• Досягнення: знищено сотні одиниць техніки, участь у ключових боях.
• Лідерство: мотивує бійців, пише про побратимів, як Романа Каліша, полеглого 2026-го.

Соцімережі – вікно на фронт. Instagram @liashko: привітання ЗСУ, Різдво з окопів. Facebook: відео втомленого, але незламного воїна. Ви не повірите, але екс-“радикал” став частиною армійської машини, де дрони – головна зброя.

Джерела: lb.ua, unn.ua.

Служба Ляшка – приклад, як політики стають воїнами. Батальйон процвітає під його командуванням, наближаючи мир.

Особисте життя: сім’я, хобі та випробування

Росіта Сайранен – фінець за походженням, з якою Ляшко разом понад 25 років. Офіційний шлюб 2018-го. Дочка Владислава, син Олександр – народився, коли мамі було 50. 2024-го дружина подавала на розлучення, але 2025-го відмовилася, справа закрита. Сім’я тримається, попри фронт.

Хобі: риболовля, нумізматика, ікони, вишиванки, вил як дарунки. Фанат “Шахтаря”. Колекціонує ароматизовані свічки – дрібниця, що робить окопи затишнішими. Такий контраст: жорсткий командир і колекціонер ніжностей.

Ці штрихи малюють портрет живої людини, а не карикатури з минулого. Ляшко еволюціонував, доводячи відданість справою.

Його історія – нагадування: герої не народжуються в гламурі, а куются в боях і випробуваннях. Фронт кличе, Перемога наближається.