Перший інвестиційний банк, або PINbank, — це український комерційний заклад, який з’явився на фінансовій мапі країни в 1997 році й швидко став частиною повсякденного життя тисяч клієнтів. Заснований у часи, коли економіка щойно виходила з гіперінфляції, банк пройшов шлях від скромного старту з капіталом у 2,21 мільйона гривень до універсальної установи з мережею відділень у 11 регіонах. Націоналізація в 2023–2024 роках через зв’язки з російським власником і визнання неплатоспроможним у лютому 2026 року — це не просто корпоративна історія, а віддзеркалення ширших викликів української банківської системи в умовах війни та геополітики.
Сьогодні банк, що належав державі через Кабмін (88,89 %), демонструє, як приватні амбіції перетворюються на державні випробування. Для початківців це приклад того, як працює універсальний банк з акцентом на інвестиції, депозити та платежі, а для просунутих — ілюстрація ризиків регуляторних норм, впливу санкцій і реалій капітальної достатності. Його доля нагадує, що навіть стабільні на перший погляд установи можуть опинитися в епіцентрі змін, коли капітал падає нижче мінімального порогу в 200 мільйонів гривень.
Ключові етапи розвитку, від ребрендингу до PINbank у 2008 році до виплат вкладникам через Фонд гарантування з березня 2026-го, роблять цю історію обов’язковою для розуміння сучасного банківського ландшафту України.
Заснування та ранні роки: народження в епоху економічних потрясінь
У червні 1997 року, коли Україна тільки-но стабілізувала гривню після шокової терапії, група приватних інвесторів зареєструвала Акціонерний банк «Перший Інвестиційний Банк» із статутним капіталом 2,21 мільйона гривень. Реєстраційний номер 267 від 20 червня став початком шляху, який швидко набрав обертів. Банк не просто відкривав рахунки — він одразу інтегрувався в міжнародні системи, ставши членом SWIFT уже в 1998 році й Української міжбанківської валютної біржі.
Ранні емісії акцій підняли капітал до 3,159 мільйона в 1998-му, потім до 15,9 мільйона в 1999-му. Це були роки, коли українська економіка ще хиталася від наслідків розпаду СРСР, а приватний банк мусив конкурувати з державними гігантами. Перший Інвестиційний Банк робив ставку на корпоративних клієнтів, але вже тоді почав закладати основу для роздрібних послуг. Відкриття філій у Житомирі, Вінниці, Одесі та Харкові до 2005 року перетворило його на регіонального гравця з реальною присутністю.
Участь у створенні Першого всеукраїнського бюро кредитних історій у 2005-му та вступ до ПФТС показали амбіції: банк не хотів бути просто касою, а ставав частиною екосистеми кредитних даних і фондового ринку. Кожен крок супроводжувався збільшенням капіталу — до 68,613 мільйона гривень у 2004-му, — що свідчило про впевненість власників у майбутньому.
Розвиток і ребрендинг: від корпоративного до роздрібного формату
2006–2010 роки стали золотим періодом зростання. Капітал злетів до 149,999 мільйона, а потім до 200 мільйонів гривень. Банк отримав ліцензію на депозитарну діяльність, приєднався до платіжних систем Visa і MasterCard, запустив контакт-центр і впровадив CRM. Ребрендинг 2008 року з новою торговою маркою PINbank зробив його ближчим до звичайних українців — «Персонально Ваш…» став не просто слоганом, а обіцянкою персонального підходу.
Відкриття відділень у Дніпропетровську, Запоріжжі, Полтаві та Миколаєві, сертифікація за ISO 9001:2008 і запуск платіжних терміналів — усе це перетворювало банк на сучасну установу. У 2011 році з’явилася дочірня «Глобальна платіжна мережа», а в 2013-му банк отримав звання «Best Retail Bank of Ukraine». Рейтинги IBI-Rating піднімалися до uaBBB+, а кількість терміналів сягнула 576. Це був час, коли Перший інвестиційний банк не просто виживав, а диктував тренди в роздрібному сегменті.
Проте кризи 2008-го і 2014-го перевірили на міцність. Банк адаптувався, пропонуючи іпотеку через Державну іпотечну установу та Wi-Fi у відділеннях. Для клієнтів це означало зручність: від швидких переказів Western Union до емісії Visa Platinum. Розвиток ілюстрував, як інвестиційний акцент поєднувався з повсякденними банківськими потребами.
| Рік | Ключова подія | Наслідки для банку та клієнтів |
|---|---|---|
| 1997–2000 | Реєстрація, вступ до ФГВФО, перші емісії акцій | Базова мережа, гарантії вкладів, капітал до 15,9 млн грн |
| 2006–2008 | Ребрендинг PINbank, ліцензії на картки та депозитарну діяльність | Зростання роздрібного бізнесу, ISO-сертифікація, нові клієнти |
| 2013–2014 | Звання «Найдинамічніший банк», мережа терміналів | 24 місце за надійністю депозитів, інновації для бізнесу |
| 2023–2024 | Націоналізація 88,89 % акцій | Перехід до держвласності, стабілізація під новим управлінням |
Джерела даних: офіційний сайт банку та НБУ.
Геополітичні виклики: шлях до націоналізації
До 2022 року мажоритарним власником (88,89 %) був російський бізнесмен Євгеній Гінер. Санкції, введені після повномасштабного вторгнення, змінили все. Влітку 2023-го ДБР викрило афілійовані компанії, а Вищий антикорупційний суд стягнув акції в дохід держави. 24 січня 2024 року банк офіційно перейшов під контроль Фонду державного майна, а в січні 2025-го Кабмін передав його Укрпошті для створення поштового банку.
Цей процес став частиною ширшої політики деолігархізації та захисту економіки від впливу країни-агресора. Для клієнтів націоналізація означала тимчасову невизначеність, але й гарантію Фонду гарантування вкладів. Банк продовжував працювати, хоча вже під державним наглядом. Це був момент, коли Перший інвестиційний банк символізував перехід від приватного російського капіталу до державного українського.
Проте нові власники зіткнулися з викликами: ризикова діяльність, накопичені проблеми з капіталом. Передача Укрпошті мала на меті розширити фінансову інклюзію в віддалених районах, але реальність виявилася жорсткішою.
Сучасний стан і криза 2025–2026 років: чому банк опинився на межі
Станом на початок 2026 року регулятивний капітал склав лише 73 мільйони гривень проти обов’язкових 200 мільйонів. 16 грудня 2025-го НБУ відніс банк до проблемних через невиконання вимог щодо капіталу. Ризикова діяльність, порушення нормативів і відсутність доопрацьованого плану оздоровлення призвели до рішення 19 лютого 2026 року: Перший інвестиційний банк визнано неплатоспроможним.
Банк не системно важливий — його частка в активах сектору всього 0,01 %. Це пом’якшило удар по системі, але для вкладників запустило процедуру виплат через Фонд гарантування. З 12 березня 2026 року почалися компенсації в повному обсязі (з урахуванням відсотків). Тимчасова адміністрація продовжує роботу, а ліцензія відкликана.
Така доля підкреслює вразливість навіть державних банків у воєнний час: інфляція, кредитні ризики й регуляторний тиск вимагають постійної адаптації. Для просунутих читачів це урок про важливість моніторингу нормативів НБУ, для початківців — нагадування, що вкладення завжди несуть ризики.
Послуги Першого інвестиційного банку: еволюція пропозицій для клієнтів
Протягом років банк пропонував універсальний пакет: депозити з конкурентними ставками, кредити для бізнесу та фізосіб, картки Visa і MasterCard (включно з Platinum), перекази, РКО та інвестиційні продукти. Корпоративним клієнтам — депозитарні послуги, для роздрібних — зручні термінали та мобільний банк. Учасник платіжних систем «Простір», Western Union і MoneyGram робив його зручним для міжнародних операцій.
- Депозити та вклади. Гарантовані ФГВФО, з гнучкими строками — ідеально для консервативних вкладників у 2010-х.
- Кредити та іпотека. Співпраця з Державною іпотечною установою дозволяла доступні житлові програми.
- Платіжні інструменти. Від емісії карт до 576 терміналів для оплати понад 1300 сервісів.
- Інвестиційні послуги. Депозитарна діяльність і робота на фондовому ринку для просунутих клієнтів.
Еволюція послуг відображала ринкові тренди: від корпоративного фокусу в 1990-х до роздрібного буму в 2010-х. Навіть у кризові періоди банк зберігав фокус на клієнтоорієнтованості.
Поради для клієнтів і вкладників
- Перевіряйте статус банку регулярно. Перед розміщенням коштів дивіться на сайті НБУ категорію (платоспроможний чи проблемний) — це врятує від несподіваних блокувань.
- Диверсифікуйте вклади. Не тримайте всі кошти в одному банку, особливо якщо частка активів менша за 1 % сектору, як у випадку з PINbank.
- Використовуйте ФГВФО. У разі неплатоспроможності виплати починаються швидко — зберігайте паспорт і договір для ідентифікації.
- Для бізнесу: моніторте РКО. У кризі переходьте на держбанки з більшим капіталом, щоб уникнути затримок платежів.
- Початківцям: починайте з малого. Тестуйте сервіс на невеликих сумах, читайте відгуки на незалежних ресурсах і уникайте надто високих ставок — вони часто сигналізують про ризики.
Перший інвестиційний банк залишив помітний слід в українській банківській історії. Його шлях від стартапу 1997 року до сучасної кризи 2026-го показує, наскільки тісно фінансовий сектор переплітається з політикою, економікою та щоденним життям людей. Навіть у неплатоспроможному стані він продовжує вчити: стабільність вимагає не лише капіталу, а й постійної пильності регуляторів і клієнтів. Історія триває — і кожен, хто стикався з цим банком, винесе свій урок про те, як будувати довіру до фінансових установ у мінливому світі.
