Сергій Притула, знаний волонтер і шоумен, пишається чотирма дітьми, які стали його головною мотивацією в бурхливому житті. Старший син Дмитро від першого шлюбу росте самостійним юнаком, готуючись до дорослого вибору професії, а молодші Соломія, Стефанія та Марко від Катерини наповнюють дім сміхом і теплом. Ця велика родина пережила розлучення, народження немовлят і випробування війною, але завжди тримається разом, демонструючи силу українських сімей.
Діти Притули не просто спадкоємці – вони його “mental health officers”, як сам жартує Сергій, допомагаючи балансувати між фронтовими зборами та домашніми радощами. Від талановитої Соломії з її музичними дарами до крихітного Марка, символу надії, кожен додає яскравих барв у портрет батька-героя. Родинне життя відкриває Притулу з несподіваного боку: ніжного тата, який пропустив частину дитинства старшого, але тепер навертає втрачене з подвійною любов’ю.
У часи, коли країна бореться, сім’я стає фортецею – з евакуаціями, розмовами про “поганих людей” і маленькими жестами підтримки ЗСУ від донечок. Це історія не лише про імена та дати, а про емоційний зв’язок, який робить Сергія сильнішим для мільйонів українців.
Шлях до батьківства: перший шлюб і поява Дмитра
Усе почалося в Тернополі 2007 року, коли молодий ведучий Сергій Притула зустрів Юлію Андрійчук – просту дівчину з тихого міста, яка перевернула його світ. Швидкий шлюб, а вже 2008-го на світ з’явився син Дмитро, названий на честь діда. Той період був сповнений романтики, але й перших викликів: гастролі, зйомки “Хто зверху?” забирали Притулу з дому, залишаючи Юлію саму з немовлям.
Розлучення у 2011–2013 роках пройшло без скандалів – Сергій купив ексдружині простору квартиру, аби сину було зручно бачити обох батьків. Дмитро, якому у 2026-му виповниться 18, виріс струнким хлопцем з виразними рисами тата: широкою усмішкою та задумливими очима. Він живе з мамою на заході України, але регулярно приїжджає до Києва. Цьогоріч закінчив престижну гімназію “А+” у столиці з відзнакою, склав національний мультитест і стоїть на обліку в ТЦК.
Сергій зізнається: “Маю провину перед сином – пропустив багато моментів, бо ганявся за кар’єрою, але тепер навертаю все сторицею”. Дмитро вагається між вишами в Україні та за кордоном, мріє про IT чи щось творче, як батько. Юнак потоваришував з Катериною, другою мамою для молодших, і це робить родину унікальною – без образ, лише з турботою.
Нове кохання з Катериною: донечки Соломія та Стефанія
2015 рік приніс Притулі справжнє диво – шлюб з Катериною Сопельник, дівчиною з Донецька, яка витримала його шалений ритм. Ця тендітна брюнетка з теплими очима стала опорою: разом вони заснували фонд, пережили переїзд і війну. Перша спільна донечка Соломія з’явилася 27 липня 2017-го, наповнивши дім мелодіями – дівчинка з восьми років грає на фортепіано та ударних, як маленька рок-зірка.
Соломія – вихор енергії: помаранчевий пояс з дзюдо, фехтування, верхи, шахи. Вона з сестрою записує відео для ЗСУ, малює патріотичні листівки, а Сергій ділиться: “Її посмішка – мій заряд на день”. У 2025-му старшенька вступила до скаутів, де вчиться лідерству, як тато. Родина живе в Києві, але на початку вторгнення евакуювалися до бабусі в Тернопіль, повернувшись, бо “діти потребують нормальності”.
Стефанія: маленька принцеса родини
25 травня 2021-го Стефанія принесла подвійну радість – третя дитина в сім’ї, друга донечка. Чотирирічна (на 2026) красуня з кучерявими локонами копіює сестру: любить ігри, малювання, а час з татом – найкраща терапія для нього від стресу. Дівчатка разом піднімаються з ним на 21-й поверх без ліфта, сміються на фото в Instagram, демонструючи родинний гумор.
Сергій жартує, що Стефанія – його “секретна зброя” проти втоми: прості обійми розтоплюють фронтові спогади. Під час війни вона чує від тата правду по-дитячому: “Є погані люди, але ми сильніші”. Ці моменти зміцнюють зв’язок, роблячи родину непохитною.
Марко: народження в часи скорботи та надії
1 серпня 2025-го, у день київської жалоби після обстрілу, де загинули десятки, включаючи дітей, сім’я Притул поповнилася сином Марком. Вагітність тримали в таємниці, а перше фото – немовля на грудях тата – розчулити серця. Ім’я воїнське, з наголосом на “о”, символізує силу: “Буду гідним сином України”, – написав Сергій від імені малюка.
Марко, якому в 2026-му виповниться рік, росте в любові: перші місяці Катерина з ним удома, Сергій повертається з волонтерства, щоб годувати й гратися. Це четверта дитина, але перша за час повномасштабної війни – знак стійкості. Родина ділиться радістю обережно, без зайвої публічності, аби захистити крихітку.
| Ім’я дитини | Дата народження | Мати | Основні заняття/хобі |
|---|---|---|---|
| Дмитро | 2008 | Юлія Андрійчук | Підготовка до вишу, ТЦК, спорт |
| Соломія | 27.07.2017 | Катерина Сопельник | Музика, дзюдо, фехтування, скаутинг |
| Стефанія | 25.05.2021 | Катерина Сопельник | Ігри, малювання, допомога ЗСУ |
| Марко | 01.08.2025 | Катерина Сопельник | Немовля, росте в любові |
Джерела даних: uk.wikipedia.org, tsn.ua. Таблиця ілюструє різноманітність родини – від підлітка до немовляти, з акцентом на розвиток кожного.
Родина на тлі війни: евакуації, розмови та підтримка
Повномасштабне вторгнення 2022-го змінило все: спочатку евакуація до Тернополя, потім повернення до Києва, бо “діти не можуть жити в страху”. Сергій пояснює малим: “Війна – як гра з поганими хлопцями, але наші воїни сильніші”. Донечки малюють для фронту, Дмитро обирає шлях патріота. Катерина – тиха сила, керує домом, поки чоловік на зборах.
“Діти – моя опора, вони дають сили боротися”, – ділиться Притула в інтерв’ю. Спільні прогулянки полями, як на виставці Ukraine WOW, чи підйоми без ліфта – це їхні ритуали стійкості. Родина уникає зайвої публічності, але фото з Instagram надихають тисячі: усміхнені обличчя посеред хаосу.
Цікаві факти про дітей Сергія Притули
- Соломія має помаранчевий пояс з дзюдо у 8 років і грає на ударних – справжня маленька амазонка з музичним чуттям.
- Дмитро став на облік у ТЦК у 17, демонструючи патріотизм, попри можливість виїхати за кордон.
- Марко народився в день трагедії Києва, але його поява стала символом: “Понад три десятки загиблих, але +1 українець”.
- Стефанія та Соломія записали звернення для донатів ЗСУ – перші волонтерки родини.
- Дмитро потоваришував з мачухою Катериною, роблячи родину прикладом гармонії після розлучення.
Ці факти підкреслюють, як діти формують характер Притули: від провини до гордості. Кожен момент – урок любові, особливо в часи, коли завтра невідоме. Родина продовжує жити повно, надихаючи інших триматися.
Сергій часто повторює: баланс між фондом, політикою та пелюшками – виклик, але вартий усього. Донечки просять тата співати, син радить у виборі техніки для ЗСУ, Марко просто посміхається – і світ яскравішає. Така родина – живий приклад, що сила в простих радощах, які тримають на плаву навіть у шторм.
