Туреччина, яка традиційно входить до числа найбільших покупців українського ячменю, у новому маркетинговому році може суттєво зменшити обсяги закупівель. Причиною такого розвитку подій стане очікуване значне зростання власного виробництва зернової культури. Про це повідомляють аналітики ASAP Agri.
На тлі слабкого попиту з боку турецьких трейдерів та старту нового сезону збирання врожаю в країні ціни на український ячмінь старого врожаю продовжують перебувати під тиском. Ринок демонструє негативну динаміку, а продавці змушені коригувати свої цінові очікування.
Врожай у Туреччині може зрости більш ніж наполовину
За словами брокера компанії Atria Brokers Саліха Карагьоза, збиральна кампанія в Туреччині стартувала ще 24 травня. Перші результати свідчать про хорошу якість зерна в південно-східних регіонах країни, де показники натури вже становлять 64–65 кг/гл.
Експерти прогнозують, що врожай ячменю в Туреччині у сезоні 2026/27 буде значно вищим за минулорічний. За оцінками USDA, виробництво може досягти 8,3 млн тонн, що на 63% перевищує показники попереднього сезону.
Водночас Турецький статистичний інститут демонструє ще більш оптимістичний прогноз, оцінюючи майбутній врожай на рівні 9 млн тонн. Це приблизно на 50% більше у порівнянні з минулим роком.
Попит на імпортний ячмінь різко скоротиться
Збільшення внутрішньої пропозиції безпосередньо вплине на потребу Туреччини в імпортному зерні. За попередніми прогнозами USDA, у 2026/27 маркетинговому році країна може імпортувати лише 150 тис. тонн ячменю, що майже на 90% менше, ніж роком раніше.
Саме ці очікування вже сьогодні тиснуть на ціни українського ячменю. Додатковим фактором зниження вартості стало активне надходження нового врожаю на турецький ринок.
За інформацією брокера Atria Brokers Дмитра Кромкіна, одна з останніх партій українського ячменю старого врожаю була реалізована за ціною 217 доларів за тонну FOB Дунай. Це приблизно на 5 доларів нижче за рівні пропозицій, які фіксувалися наприкінці попереднього тижня.
Українським експортерам доведеться шукати нові ринки
На тлі скорочення турецького попиту перед українськими експортерами постає питання диверсифікації поставок та пошуку нових напрямків збуту. Учасники ринку вже аналізують альтернативні регіони, які можуть компенсувати втрату одного з ключових покупців українського ячменю.
Водночас розвиток міжнародної логістики залишається важливим фактором підтримки українського аграрного експорту. Поряд із традиційними експортними маршрутами активно розвиваються й інші логістичні напрямки, зокрема доставка сільськогосподарської техніки з США та обладнання, що допомагає українським агровиробникам модернізувати виробництво та підвищувати ефективність роботи в умовах мінливої кон’юнктури світового ринку.
