Розробники дронів-розвідника ZOOM та бомбера “Лінза” у компанії Frontline Robotics розпочали роботу не з камер чи планерів, а з системи зв’язку. Саме вона вирішує, чи долетить апарат. Для стійкості до радіоелектронної боротьби (РЕБ) команда пішла на технічні компроміси.
Про це розповів CTO Frontline Robotics Павло Косолапкін на заході “7 корпус ДШВ & Рада зброярів: MilTech інновації”. За його словами, виклик становили не лише ворожі, а й власні системи РЕБ.
Стійкість понад якістю: як будували зв’язок
Архітектура дронів базується на принципі роботи РЕБ, який насамперед глушить приймач. Система працює в двох частотних діапазонах для сигналів керування. Обсяг даних зменшили до мінімуму, розподіливши по широкому спектру. Кількість антен зросла.
- Впровадили псевдовипадкове перестрибування по частотах (ППРЧ).
- Для відео обрали стійкість замість високої якості.
“Відео не настільки кінематографічна картинка, як би нам хотілося, але відеопередача стійка”, – пояснив Косолапкін.
Топологія одностороння: дрон приймає команди в широкому діапазоні, наземна станція отримує відео без підтвердження. Додали розширення смуги частот і автоматичне сканування спектру для уникнення перешкод.
Дрони проєктували з урахуванням “дружніх завад”. Вимкнути українські РЕБ на фронті неможливо – вони забезпечують прикриття.
Російські НРК множаться, але Україна тримає перевагу
Росія нарощує наземні роботизовані комплекси (НРК) на фронті – їх стало в рази більше за півроку. Кількість може сягнути десятків тисяч, попередив CEO DevDroid Юрій Поріцький.
Україна зберігає технологічну перевагу завдяки більшому радіусу керування.
