Сергій Ярославович Волинський, відомий під позивним «Волина», народився 31 січня 1992 року в Полтаві. Його шлях від курсанта Кременчуцького військового ліцею до виконувача обов’язків командира 36-ї окремої бригади морської піхоти та Героя України проліг через Крим 2014 року, бої на Донбасі та пекло оборони Маріуполя. У найкритичніші тижні весни 2022-го він очолив частину бригади, з’єднався з полком «Азов» на «Азовсталі» та звернувся до світових лідерів із закликами врятувати поранених і цивільних. Після полону та звільнення Сергій не відійшов у тінь — заснував благодійний фонд «Сталеві», а в 2026 році відкрито назвав операцію на Кринках велетенською трагедією, закликаючи до чесного розбору помилок командування.
Його історія — це не лише хроніка бойових епізодів. Це приклад людини, яка в найтемніші моменти зберігала здатність ухвалювати рішення, що рятували сотні життів, і водночас не боялася говорити правду про системні провали. Після повернення з полону в липні 2023 року він зіткнувся з байдужістю вищого командування, відмовився від пониження в сухопутні частини та обрав інший шлях служіння — через підтримку побратимів і громадські проєкти. Сьогодні «Волина» залишається голосом тих, хто пройшов найжорсткіші випробування цієї війни.
У 2022 році Сергій Волинський увійшов до рейтингу Forbes «30 до 30: обличчя майбутнього». У Полтаві на його честь відкрили масштабний мурал «Вірний завжди». А в січні 2026-го в інтерв’ю «Українській правді» він назвав операцію на Кринках «велетенським провалом, трагедією і пеклом», де загинули тисячі людей і понад тисяча зникли безвісти. Ці слова — продовження тієї самої прямої позиції, яку він демонстрував і на «Азовсталі».
Ранні роки та вибір військової стежки
Полтава — місто, де Сергій Волинський народився і виріс. Після дев’ятого класу він свідомо обрав Кременчуцький ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою Полтавської обласної ради. Це рішення визначило все подальше життя. Не випадкове захоплення, а раннє розуміння: країна потребує людей, готових захищати її зі зброєю в руках. У ліцеї сформувалися дисципліна, витримка та вміння працювати в колективі — якості, які пізніше не раз рятували його підлеглих.
Після ліцею шлях проліг до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного у Львові. Там він здобув вищу освіту та отримав перші офіцерські навички. Закінчення академії збіглося з початком нової глави — служби в морській піхоті Військово-морських сил України.
2014 рік: Крим, присяга та повернення на материк
Коли Росія розпочала анексію Криму, Сергій служив у підрозділі морської піхоти в Керчі. Багато військових тоді зіткнулися з вибором: зрадити присягу чи зберегти вірність Україні. Разом із побратимами, які не зрадили, він повернувся на материкову частину країни. Це був не просто переїзд — це акт особистої мужності в умовах, коли частина армії розпадалася під тиском.
Подальшу службу він продовжив у Миколаєві, в 36-й окремій бригаді морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського. Бригада стала для нього справжньою родиною. Саме тут він пройшов загартування, яке підготувало до найважчих випробувань 2022 року.
Бої на Донбасі: перші нагороди та досвід
З 2014 року Сергій брав участь в антитерористичній операції, а згодом — в операції Об’єднаних сил на Донеччині та Луганщині. Вже тоді він отримав орден «За мужність» III ступеня (2015) та інші відзнаки. Кожен бій додавав досвіду: як діяти в умовах нестачі ресурсів, як підтримувати бойовий дух підлеглих, як ухвалювати рішення під вогнем. Цей досвід став фундаментом для того, що відбулося в Маріуполі.
Оборона Маріуполя та прорив на «Азовсталь»
24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення застало Сергія в Маріуполі. Місто швидко опинилося в кільці оточення. 13 квітня 2022 року частина 36-ї ОБрМП під його командуванням здійснила один із найсміливіших маневрів війни. Морпіхи нанесли на техніку символи Z і V, вимкнули фари та на повній швидкості пройшли через центральні вулиці й російські блокпости. Кулеметник з позивним «Батя» крикнув охоронцям: «Свої!». Колона досягла території «Азовсталі» та з’єдналася з полком «Азов». Цей прорив врятував життя приблизно 250 бійцям і дозволив продовжити спільний спротив.
З 13 квітня до 20 травня 2022 року Сергій Волинський виконував обов’язки командира 36-ї окремої бригади морської піхоти. На його плечі лягла відповідальність за координацію дій у найскладніших умовах блокади.
Голос із «Азовсталі»: звернення, які почули світ
18 квітня він написав листа папі римському Франциску з проханням допомогти врятувати людей. 20 квітня звернувся безпосередньо до Джо Байдена, Реджепа Тайїпа Ердогана, Бориса Джонсона та Володимира Зеленського — закликав організувати евакуацію поранених, дітей і загиблих за прикладом Дюнкерка. 27 квітня у відеозверненні повідомив, що в угрупованні понад 600 поранених бійців і поранені цивільні, яким потрібна негайна медична допомога. 7 травня у Facebook опублікував жорсткий пост із критикою бездіяльності світової спільноти.
Кожне слово мало вагу. Сергій розумів: його голос — один із небагатьох, що долинає з оточеного комбінату. Ці звернення не лише фіксували трагедію, а й тиснули на міжнародну думку.
Полон, обмін та повернення
20 травня 2022 року Сергій вийшов з «Азовсталі» серед останніх. 21 вересня його звільнили внаслідок обміну і інтернували до Туреччини разом з іншими командирами оборони Маріуполя. 8 липня 2023 року він повернувся в Україну. Після лікування та реабілітації зіткнувся з новою реальністю: командування морської піхоти не виходило на зв’язок, пропонували посади в сухопутних бригадах із пониженням. Сергій сприйняв це особисто й у 2023 році звільнився в запас.
Нова місія: благодійний фонд «Сталеві»
Ще навесні 2023 року, перебуваючи в Туреччині, Сергій ініціював створення благодійного фонду «Сталеві». Офіційна презентація відбулася 26 травня 2023 року в Києві. Фонд допомагає морським піхотинцям на фронті, пораненим — у реабілітації, родинам полонених і загиблих. Очолює фонд сестра Сергія Тетяна Харько. За роки роботи організація отримала значну підтримку, зокрема 3,5 мільйона гривень від «Піреус Банку». Крім благодійності, Сергій розвиває проєкти в гірничо-видобувній сфері, металургії, залізничній галузі та оборонці.
Кринки: «велетенський провал, трагедія і пекло»
У січні 2026 року в інтерв’ю «Українській правді» Сергій Волинський жорстко оцінив операцію на Кринках Херсонської області. За його словами, там загинули тисячі людей, понад тисяча зникли безвісти. Головна причина — планування спиралося не на об’єктивні розвіддані, а на суб’єктивне бачення керівників. Операція тривала дев’ять місяців, хоча трагедія була очевидною з перших днів. Він наголосив: держава досі не назвала цю трагедію трагедією на офіційному рівні і не зробила висновків. Ці слова — не просто критика. Це біль людини, яка втратила багатьох побратимів і вважає, що їхня смерть не повинна бути забута.
Нагороди та визнання
Сергій Волинський — Герой України з орденом «Золота Зірка» (1 жовтня 2022). Серед інших нагород — орден «За мужність» III ступеня (2015), орден Богдана Хмельницького III ступеня (2022), медаль «За військову службу Україні» (2020) та низка відомчих відзнак. У 2022-му він увійшов до списку Forbes «30 до 30».
У Полтаві 9 листопада 2022 року відкрили мурал «Вірний завжди» — 10 на 25 метрів на стіні багатоповерхівки в провулку Ломаному, 38а. На портреті Сергій усміхається. Мурал видно з Білої альтанки — символу міста. Гасло «Вірний завжди» — це девіз морської піхоти, якому він залишився вірним усе життя.
Цікаві факти про Сергія Волинського
- Прорив під чужими прапорами. 13 квітня 2022 року морпіхи під командуванням «Волини» нанесли на техніку символи Z і V, вимкнули фари й на повній швидкості пройшли російські блокпости центральними вулицями Маріуполя. Кулеметник «Батя» крикнув: «Свої!». Маневр дозволив з’єднатися з «Азовом» на «Азовсталі» та врятував життя сотням бійців.
- Листи з пекла. Сергій звертався особисто до папи римського Франциска, Джо Байдена, Реджепа Тайїпа Ердогана, Бориса Джонсона та Володимира Зеленського. У відеозверненнях він називав точну кількість поранених — понад 600 — і вимагав екстракшен за зразком Дюнкерка.
- Фонд, народжений у полоні. Ідея створення «Сталевих» виникла навесні 2023 року в Туреччині. Презентація відбулася без самого ініціатора — він ще перебував за кордоном. Сьогодні фонд системно допомагає морпіхам і їхнім родинам.
- Forbes і мурал. У 2022 році Сергій потрапив до рейтингу «30 до 30» журналу Forbes. Того ж року в Полтаві з’явився 25-метровий мурал із його усміхненим портретом — символ вірності присязі.
- Пряма мова про Кринки. У січні 2026 року в інтерв’ю «Українській правді» Сергій назвав операцію на Кринках «велетенським провалом, трагедією і пеклом», де загинули тисячі людей. Він наголосив на відсутності об’єктивних розвідданих і закликав до відповідальності командування.
Сергій Волинський не просто вижив у найжорсткіших умовах сучасної війни. Він продовжує служити Україні — уже не тільки зі зброєю, а й через правду, підтримку побратимів та чесний розбір помилок. Його історія нагадує: справжня мужність проявляється не лише в бою, а й у здатності після всього залишатися вірним собі та своїм людям. Розмова про таких, як він, триває, бо війна ще не закінчена, а уроки, які він озвучує, залишаються актуальними для всіх, хто будує майбутнє країни.
