Новий Закон України «Про кредитні спілки» № 3254-IX, ухвалений у липні 2023 року та чинний у редакції від грудня 2025-го, кардинально оновлює правила гри для кооперативного сектору фінансових послуг. Він замінює застарілий документ 2001 року й відкриває ширші можливості для взаємного кредитування, залучення коштів та надання додаткових послуг членам спілок. Сектор, який раніше стагнував, тепер отримує інструменти для зростання стійкості, прозорості та доступності — особливо актуально в умовах відбудови країни, коли традиційні банки не завжди охоплюють сільські громади, мікропідприємців чи об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Ключова ідея закону — перетворити кредитні спілки з обмежених неприбуткових організацій на повноцінні фінансові установи з чітким регулюванням, розширеним колом членів та посиленим захистом інтересів учасників. Це стосується як початківців, які вперше шукають альтернативу банківським кредитам, так і досвідчених засновників чи керівників, які планують створювати нові структури чи об’єднуватися в більші мережі. Закон вводить диференційоване ліцензування, вимоги до корпоративного врядування та механізми внутрішньої стабілізації, що робить сектор надійнішим без створення державного фонду гарантування.
Практична цінність документа полягає в балансі між свободою розвитку та контролем ризиків. Початківці дізнаються, як приєднатися до спілки чи перевірити її надійність, а просунуті читачі — як будувати ефективне управління, залучати капітал та використовувати нові інструменти, такі як об’єднані кредитні спілки. Усе це працює на загальну мету: зробити фінансові послуги ближчими до людей у громадах, де довіра та взаємодопомога historically були сильнішими за формальні процедури великих установ.
Історія розвитку законодавства про кредитні спілки
Кооперативний рух в Україні має глибоке коріння. Ще 1871 року в селі Сокиринці на Чернігівщині Григорій Ґалаган заснував перше сільське ощадно-позичкове товариство. У Галичині аналогічні ініціативи з’явилися наприкінці XIX століття. Після проголошення незалежності 1991 року рух відродився завдяки підтримці української діаспори з Канади та США — перші сучасні спілки відкрилися 1992 року в Кривому Розі та Стрию.
У 1990-х роках кількість спілок стрімко зростала, але гіперінфляція та криза 1998 року призвели до масових закриттів. Закон 2001 року вперше чітко визначив статус кредитних спілок як фінансових установ, однак з часом він застарів: перелік послуг залишався вузьким, вимоги до капіталу — жорсткими, а процедури створення та припинення — громіздкими. Нагляд поступово переходив від спеціальних комісій до Національного банку України, який з 2020 року повністю взяв сектор під контроль.
Новий закон 2023 року став відповіддю на ці виклики. Він враховує європейські стандарти, реалії воєнного часу та потребу в фінансовій інклюзії. Сьогодні в Україні діє близько 80–86 кредитних спілок (станом на початок 2026 року за даними НБУ), їхній кредитний портфель становить близько 1 млрд грн, а частка непрацюючих кредитів — приблизно 29 %. Сектор невеликий, але відіграє важливу роль у підтримці сільських територій, пенсіонерів та мікробізнесу.
Суть кредитної спілки за новим законом
Згідно зі статтею 1 нового закону, кредитна спілка — це фінансова установа, створена на засадах кооперації для задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднання грошових внесків членів та інших джерел, визначених законом. Вона набуває статусу фінансової установи та право здійснювати діяльність лише після отримання ліцензії Національного банку.
Основні кооперативні принципи залишаються незмінними: добровільність членства, рівноправність (один член — один голос на загальних зборах), самоврядування, гласність та орієнтація на потреби членів, а не на максимізацію прибутку. Водночас закон знімає жорсткий акцент на неприбутковості, дозволяючи спілкам генерувати дохід для зміцнення капіталу та резервів. Це робить модель гнучкішою, але не перетворює спілки на звичайні комерційні банки — пріоритет завжди залишається за членами.
Хто може стати членом кредитної спілки
Одна з найважливіших новацій — значне розширення кола можливих членів. Раніше це були переважно фізичні особи з певним спільним зв’язком (місце проживання, роботи чи навчання). Тепер членами можуть бути:
- фізичні особи;
- фізичні особи-підприємці;
- фермерські господарства;
- об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ);
- кооперативи;
- мікропідприємства;
- первинні чи місцеві професійні спілки;
- релігійні організації.
Членство базується на чітких критеріях спільності: територіальній, професійній, освітній, релігійній чи через участь в одній організації. Спілка може створювати відокремлені підрозділи (філії) саме в місцях, де ці критерії виконуються. Такий підхід значно підвищує доступність послуг для сільських громад, фермерів та мешканців багатоквартирних будинків, які часто залишаються поза увагою великих банків.
Щоб стати членом, потрібно подати заяву, сплатити вступний та обов’язковий пайовий внесок і отримати схвалення правління. Членство виникає з моменту повної сплати внесків. Це простий, але прозорий механізм, який захищає спілку від випадкових учасників.
Порядок створення кредитної спілки
Створення стало простішим завдяки об’єднанню реєстрації та ліцензування в одну процедуру. Засновниками можуть бути не менше 50 фізичних осіб, які відповідають критеріям членства. Рішення приймається на установчих зборах, оформлюється протоколом, затверджується статут.
Далі документи подаються до Національного банку. Після перевірки видається ліцензія, і спілка вноситься до відповідного реєстру. Закон передбачає два типи ліцензій: спрощену (тільки кредитування) та стандартну (кредитування плюс залучення коштів). Це дозволяє починати з меншого масштабу й поступово розширювати діяльність.
Важливо: керівники повинні мати бездоганну ділову репутацію та професійну придатність. Для значних та об’єднаних спілок Національний банк погоджує кандидатури на ключові посади. Такі вимоги знижують ризики mismanagement, які в минулому призводили до проблем у секторі.
Які послуги надають кредитні спілки
Новий закон суттєво розширює перелік дозволених операцій. Основні фінансові послуги включають:
- надання кредитів членам;
- залучення коштів від членів (депозити) та банківських металів (з поверненням);
- надання гарантій (за погодженням регулятора);
- окремі платіжні послуги та операції з валютними цінностями.
Додатково спілки можуть займатися супровідними, посередницькими та консультаційними послугами, пов’язаними з фінансовими послугами. Дозволено обмежену господарську діяльність: зберігання коштів у банках, придбання державних цінних паперів, лізинг власного майна, взаємне кредитування між спілками. Заборонено торгівлю та виробництво.
Члени отримують послуги на умовах, що визначаються внутрішніми положеннями спілки. Відсутність жорстких лімітів на розмір кредиту чи депозиту одного члена (які були в старому законі) дає більше гнучкості, але посилює відповідальність за ризик-менеджмент.
Система управління та корпоративне врядування
Закон вперше детально прописує вимоги до системи корпоративного управління. Органи спілки — загальні збори (можуть проводитися дистанційно у форматі відеоконференції), наглядова рада (не менше п’яти осіб) та правління. Чітко розмежовано повноваження, щоб уникнути конфлікту інтересів та концентрації влади в руках вузького кола осіб.
Обов’язковими стали системи управління ризиками, комплаєнсу та внутрішнього аудиту. Керівники проходять самооцінку відповідності кваліфікаційним вимогам. Національний банк може вимагати припинення повноважень осіб, які не відповідають стандартам. Для просунутих читачів це означає: створення ефективної спілки вимагає інвестицій у професійне управління та прозорі процеси ухвалення рішень.
Фінансова стійкість, капітал та нагляд НБУ
Удосконалено вимоги до структури капіталу та джерел його поповнення. Національний банк встановлює диференційовані prudential norms залежно від розміру, значущості та специфіки діяльності спілки. Це дозволяє застосовувати пропорційний підхід: менші спілки не перевантажуються надмірними вимогами, а більші — підлягають посиленому контролю.
Важлива новація — можливість створення об’єднаних кредитних спілок (ОКС). Таку структуру засновують щонайменше 20 кредитних спілок на кооперативних засадах. ОКС є неприбутковою і може формувати фонд стабілізації для підтримки платоспроможності своїх членів-учасників. Це внутрішній механізм захисту, який частково компенсує відсутність державного фонду гарантування вкладів.
Нагляд Національного банку — ризик-орієнтований. Регулятор проводить інспекції, аналізує звітність, може вимагати планів відновлення діяльності при виявленні проблем. Аутсорсинг окремих функцій дозволено, але з обов’язковим повідомленням НБУ. Усі спілки зобов’язані мати власний вебсайт для забезпечення прозорості.
Новий підхід до капіталу та створення об’єднаних структур робить кредитні спілки стійкішими перед зовнішніми шоками та внутрішніми ризиками, що особливо важливо в період економічної відбудови.
Захист прав членів та споживачів
Закон посилює захист через вимоги до прозорості, внутрішніх резервів та чітких процедур виходу з членства. Члени мають право на інформацію про діяльність спілки, участь в управлінні та справедливе ставлення. У разі проблем регулятор може вжити заходів раннього втручання, включаючи визнання спілки неплатоспроможною та ініціювання ліквідації.
Практична порада для початківців: перед приєднанням перевірте наявність ліцензії на сайті Національного банку, ознайомтеся зі статутом та фінансовими показниками (якщо доступні), оцініть, наскільки чітко прописані умови повернення внесків та кредитів. Для просунутих учасників важливо розуміти структуру ризиків конкретної спілки та роль, яку вона може відігравати в об’єднаній мережі.
Що змінилося порівняно зі старим законом
| Аспект | Старий закон (2001) | Новий закон (2023, ред. 2025) |
|---|---|---|
| Членство | Переважно фізичні особи з обмеженими критеріями | Розширено: ФОП, фермерські господарства, ОСББ, мікропідприємства, релігійні та профспілкові організації |
| Послуги | Вузький перелік, жорсткі ліміти на розмір операцій | Розширено кредитування, залучення коштів, гарантії, окремі платіжні та валютні послуги; знято старі процентні ліміти |
| Ліцензування та створення | Подвійна процедура, складна | Єдина процедура реєстрації + ліцензування; два типи ліцензій (спрощена та стандартна) |
| Управління та капітал | Мінімальні вимоги, обмежені джерела поповнення | Детальні вимоги до корпоративного врядування, ризик-менеджменту; розширені джерела капіталу; диференційовані норми НБУ |
| Стабільність та вихід з ринку | Слабко прописані процедури | Чіткі механізми ліквідації, можливість створення ОКС з фондом стабілізації; ризик-орієнтований нагляд |
Порівняння підготовлено на основі положень Закону України «Про кредитні спілки» та роз’яснень Національного банку України.
Цікаві факти про кредитні спілки
- Перші кооперативи з’явилися ще в XIX столітті. Ініціатива Григорія Ґалагана 1871 року в Сокиринцях стала прообразом сучасних кредитних спілок — люди об’єднували заощадження, щоб допомагати один одному в господарстві без посередників.
- Сьогодні в Україні працює близько 80–86 спілок. Після хвилі закриттів у 1990-х та жорсткого регулювання 2010-х років сектор значно скоротився, але ті, що залишилися, демонструють вищу стійкість і професійність.
- Об’єднані кредитні спілки — унікальний український інструмент. Створені щонайменше 20-ма спілками, вони формують фонди стабілізації, виконуючи роль внутрішньої «подушки безпеки» без державного фонду гарантування.
- Рівень проникнення в Україні низький. У світі кредитними спілками користується в середньому понад 12 % населення, у США — понад 60 %, а в Україні — близько 1,2 %. Це свідчить про великий невикористаний потенціал, особливо в сільській місцевості та серед мікропідприємців.
- Спілки активно підтримують ОСББ та фермерів. Новий закон дозволяє цим категоріям ставати членами, що відкриває доступ до кредитів на ремонт будинків, придбання техніки чи посівного матеріалу на умовах, які часто вигідніші за банківські.
- Вебсайт — обов’язкова вимога прозорості. Кожна спілка повинна мати власний сайт з інформацією про послуги, умови та контакти, що значно спрощує перевірку для потенційних членів.
Розширення членства та поява об’єднаних структур — це не просто технічні зміни, а реальний крок до фінансової інклюзії для тих верств населення, які традиційно залишалися поза межами банківського обслуговування.
Кредитні спілки в 2026 році — це вже не маргінальний сегмент, а частина сучасної фінансової екосистеми з чіткими правилами, посиленим наглядом та новими інструментами зростання. Для початківців вони пропонують зрозумілий шлях до доступних фінансових послуг у своїй громаді. Для просунутих учасників — можливості будувати стійкі, прозорі та масштабовані структури, що працюють на благо членів навіть у складні часи. Ознайомлення з законом та практична перевірка конкретних спілок допомагають зробити поінформований вибір і скористатися всіма перевагами кооперативного підходу.
