Віспа довго вважалася однією з найстрашніших катастроф в історії людства. Вона знищила близько чотирьох мільйонів представників корінних народів Америки, які не мали імунітету. Досі ці висновки спиралися лише на письмові історичні свідчення. Тепер з’явилися перші беззаперечні генетичні докази.
Міжнародна група науковців з Ірландії та Чилі виявила ДНК вірусу натуральної віспи на двох природно муміфікованих тілах. Рештки знайшли на півночі Чилі. Люди померли в період між 1492 і 1631 роками — незабаром після прибуття європейців до Південної Америки.
Новий штам CAM9 став сполучною ланкою
Результати дослідження опублікували в журналі Science. Вилучені вірусні геноми виявилися майже ідентичними. Це свідчить про одночасне зараження обох людей. Науковці назвали цю лінію CAM9.
Побудоване «генеалогічне дерево» показало: штам займає проміжну позицію між середньовічними європейськими варіантами та штамами ХХ століття. Геноміст Шигекі Накагоме з Триніті-коледжу в Дубліні зазначив, що геноми CAM9 стали своєрідним знімком еволюції вірусу.
Аналіз виявив цікаву динаміку. Після швидкого поширення в Америці еволюція штаму тимчасово сповільнилася на два століття. У ХІХ столітті швидкість мутацій знову зросла. Вчені пов’язують це з початком масових кампаній вакцинації.
Складнощі роботи з давньою ДНК
Антропологиня Констанца де ла Фуенте Кастро з Університету Чилі підкреслила труднощі роботи з давньою ДНК. З часом вона зазнає серйозних руйнувань. Водночас відкриття демонструє багатий науковий потенціал регіону. Воно також наголошує на важливості розвитку місцевої науки в країнах Глобального Півдня. Унікальні археологічні та генетичні знахідки мають досліджуватися безпосередньо там, де їх виявили.
