Президент Володимир Зеленський попередив про активізацію Білоруссю підготовки артилерійських позицій поблизу українського кордону. Ці дії можуть бути як реальною загрозою, так і елементом блефу. Військові аналітики розібрали роль Росії та можливі плани режиму Лукашенка.
Геополітичний глухий кут для Лукашенка
Заступник керівника Перехідного кабінету Білорусі Павло Латушко зазначає, що Олександр Лукашенко перебуває у глибокій залежності від зовнішніх гравців. Росія тисне, вимагаючи більшої участі у війні чи поступок суверенітетом. США очікують звільнення політв’язнів, а Китай керує прагматичними інтересами, не прив’язуючись до персоналій.
Лукашенко став зручним інструментом для інших. Він боїться Кремля, ігнорує Вашингтон і не є партнером для Європи через репресії. Навіть контакти з Москвою не дають йому розуміння планів Росії. “Тому він перебуває у складній позиції”, – підсумував Латушко.
Активність на кордоні: гібридний тиск чи підготовка?
Розвідка фіксує розбудову доріг та артилерійських позицій у прикордонних районах Білорусі. 17 квітня 2026 року Лукашенко підписав указ про призов офіцерів запасу до 27 років. Військовий оглядач Василь Пехньо пов’язує це з проблемами Росії на фронті: мета – відволікти українські сили, змусити перекидати підрозділи на північ.
Денис Попович вважає загрозу демонстративною: інфраструктурні кроки та риторика створюють напругу, але без стягування ударних угруповань. “Якщо вони щось планують, ми це побачимо”, – зауважив він. Керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко припускає завдання від Росії – утримувати Україну в напрузі.
Останні заяви Лукашенка: заклики до переговорів РФ та України, погрози “Орешником” для “захисту” та підготовка суспільства до війни через інспекції та законодавчі зміни.
