З 16 січня 2026 року Україна вперше на рівні спеціального закону визнає множинне громадянство. Це не «відкритий ринок паспортів», а контрольований режим: другий документ можна поєднувати з українським лише у випадках, прямо названих у законі, і переважно щодо держав з урядового переліку.
Коротка відповідь на запит, який люди роками вводили в пошук: так, подвійне громадянство в Україні дозволено, але не всім і не з усіма країнами. Громадянин України може набути паспорт держави зі списку Кабінету Міністрів і не втратити український. Добровільне громадянство країни поза цим списком знову може стати підставою для втрати українського громадянства. Поєднання з громадянством держави-агресора заборонене.
На території України людина з будь-якою кількістю іноземних паспортів для держави лишається виключно громадянином України: з правом голосу, військовим обов’язком, податковими правилами резидентства і вимогою перетинати кордон лише за українським документом.
Пряма відповідь: дозволено, але це не другий паспорт «для всіх»
Юридично точніший термін — не «подвійне», а множинне громадянство: одночасна належність особи до громадянства двох або більше держав. Закон України від 18 червня 2025 року № 4502-IX саме так і формулює інститут. Президент підписав акт 15 липня 2025 року, а практична дія почалася через шість місяців після опублікування — 16 січня 2026 року.
До цієї дати держава формально стояла на позиції «одного паспорта». На практиці тисячі людей уже мали угорський, румунський, ізраїльський чи американський документ, і масової втрати українського громадянства не було: процедура запускалася указом Президента і застосовувалася вибірково. Новий режим змінює не стільки побутову реальність, скільки правову рамку. Те, що раніше «терпіли», тепер або визнають, або чітко кваліфікують як підставу для втрати статусу.
Ключова формула така: Україна дозволяє зберігати український паспорт при набутті громадянства держав зі спрощеного переліку Кабміну і в кількох «автоматичних» життєвих ситуаціях. Усе інше — зона ризику, а не зона свободи.
Для початківця це означає просту перевірку: чи є країна другого паспорта в постанові уряду. Для людини, яка вже роками живе з двома документами, — інше завдання: з’ясувати, чи її випадок підпадає під статтю 5-1 Закону «Про громадянство України», чи це досі «сіра» комбінація, яку держава може колись розцінити як добровільне набуття «не того» громадянства.
Як закон уживається зі статтею 4 Конституції
Стаття 4 Конституції досі звучить коротко: «В Україні існує єдине громадянство». Під час воєнного стану змінювати Основний Закон не можна, тому парламент пішов шляхом спеціального законодавства. Критики називають це обходом Конституції. Прихильники закону спираються на офіційне тлумачення принципу в самому Законі «Про громадянство України».
Принцип єдиного громадянства в законі розшифровано не як заборону іноземного паспорта, а як дві інші речі. По-перше, не може існувати громадянства адміністративно-територіальних одиниць України — тобто «громадянства Криму» чи «громадянства області». По-друге, якщо людина має ще й іноземне громадянство, у правовідносинах з Україною вона визнається лише громадянином України. Іноземна держава не має права захищати її дипломатично на українській території, і статус іноземця їй тут не належить.
Цю конструкцію закладали ще в 1996 році, коли норма була відповіддю на сепаратистські проєкти, а не на діаспору. Новий закон цю логіку зберігає: другий паспорт можна мати, але всередині країни він «невидимий» для українського права. Саме тому множинне громадянство не звільняє від мобілізації, не дає права в’їжджати за польським чи німецьким документом і не відкриває лазівки для державної служби.
Закон № 4502-IX — це пакет змін до Закону «Про громадянство України», Закону «Про імміграцію» та суміжних актів, а не окремий «кодекс двох паспортів». Він додає статтю 5-1 про визнані випадки множинного громадянства, статтю 10-1 про спрощений порядок для громадян окремих держав і переписує підстави втрати громадянства в статті 19. Перелік «дружніх» держав уряд затверджує окремою постановою і може змінювати без нового голосування в парламенті.
Шість ситуацій, у яких держава визнає другий паспорт
Стаття 5-1 Закону «Про громадянство України» називає вичерпний набір випадків. Якщо ваша історія не вкладається в один із пунктів, Україна ваш іноземний паспорт як правомірне множинне громадянство не визнає.
- Дитина за народженням отримує українське і іноземне громадянство одночасно. Класичний сценарій змішаного шлюбу або народження в країні з правом ґрунту. Українське громадянство тут іде від батьків, іноземне — від закону місця народження або другого з батьків. Це найчистіший і найменш спірний випадок.
- Дитину-громадянина України усиновлюють іноземці, і вона набуває їхнє громадянство. Український статус дитини при цьому зберігається: усиновлення не «вимикає» паспорт України автоматично.
- Автоматичне громадянство через шлюб з іноземцем. Йдеться не про заяву «хочу паспорт чоловіка чи дружини», а про рідкісні правові системи, де шлюб сам по собі дає громадянство. Якщо потрібна окрема процедура натуралізації, цей пункт не спрацює.
- Автоматичне набуття іноземного громадянства повнолітнім за законом іншої держави, якщо людина не отримувала документа, що це громадянство підтверджує. Норма розрахована на пасивні, «нав’язані» статуси, а не на свідому подачу заяви в консульство.
- Іноземець з держави спрощеного переліку набуває громадянство України за статтею 10-1. Замість зобов’язання вийти зі свого громадянства він подає декларацію про визнання себе громадянином України.
- Громадянин України набуває громадянство держави, громадяни якої самі мають спрощений шлях до українського паспорта. Саме цей пункт відкриває двері діаспорі: польський, німецький, канадський, американський паспорт більше не повинен коштувати українського.
Зверніть увагу на асиметрію. Пункти 1–4 працюють незалежно від «списку 33». Дитина, народжена в Австралії в українській родині, може мати обидва громадянства, навіть якщо Австралії немає в постанові Кабміну. Пункти 5–6, навпаки, жорстко прив’язані до урядового переліку. Для дорослого, який сам іде по натуралізацію, список — це все.
Перелік із 33 держав і країни, яких там немає
Перша версія списку з’явилася наприкінці 2025 року і містила лише п’ять держав: США, Канаду, Німеччину, Польщу і Чехію. Постановою Кабінету Міністрів № 589 від 8 травня 2026 року перелік розширено до 33. Критерії, які закон прямо називає для уряду, — членство в ЄС і застосування санкцій у зв’язку зі збройною агресією проти України.
До оновленого списку входять усі країни Європейського Союзу, а також Велика Британія, США, Канада, Ісландія, Норвегія і Швейцарія. Повний ряд такий: Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.
Поза списком лишилися держави, які для багатьох українців виглядають «очевидними»: Австралія, Нова Зеландія, Ізраїль, Японія, Південна Корея, Туреччина, Молдова, Грузія, Бразилія, Аргентина. Відсутність у переліку означає не заборону жити там, а ризик для українського громадянства, якщо доросла людина добровільно набуває паспорт цієї держави. Джерела даних про перелік — постанова КМУ № 589 від 08.05.2026 (kmu.gov.ua) та текст закону № 4502-IX (zakon.rada.gov.ua).
Другий шар проблеми, який у більшості оглядів обходять: український список — це дозвіл з боку України. Друга держава може вимагати відмови від українського паспорта. Австрія стоїть у переліку Кабміну, але австрійське право в загальному порядку подвійного громадянства не терпить. Людина може «вільно» взяти австрійський паспорт з погляду Києва і водночас бути зобов’язаною вийти з українського з погляду Відня.
| Ситуація | Що визнає Україна | Чи треба відмовлятися від іноземного громадянства | Ризик втрати українського паспорта |
|---|---|---|---|
| Громадянство держави з переліку 33 | Множинне громадянство за ст. 5-1 | Ні, достатньо декларації (для іноземця, який іде в українське) | Низький, якщо немає інших підстав зі ст. 19 |
| Громадянство держави поза переліком | Як правило, не визнає як правомірне поєднання | Для набуття українського — так, протягом двох років | Високий при добровільному набутті в повнолітті |
| Громадянство держави-агресора / окупанта | Не визнає; окремі винятки для примусу на ТОТ | Обов’язкова відмова / декларація про відмову | Пряма підстава втрати при добровільному набутті |
| Дитина отримала два громадянства за народженням | Визнає незалежно від списку 33 | Ні | Не виникає лише через факт народження |
Таблиця описує український бік відносин. Податкові конвенції, військовий обов’язок другої держави і її міграційні заборони живуть за своїми кодексами. Перед подачею заяви варто читати не лише постанову Кабміну, а й закон тієї країни, паспорт якої ви хочете взяти.
Кордон, мобілізація і податки: що закон не скасовує
Найбільше розчарувань після січня 2026 року дає не сам текст закону, а очікування, ніби другий паспорт змінює правила всередині України. Не змінює. У правовідносинах з українською державою ви — громадянин України, повний набір.
Кордон. Громадянин України зобов’язаний в’їжджати і виїжджати за українським паспортом для виїзду за кордон. Іноземний документ на українському пункті пропуску не замінює цей обов’язок. Спроба «заїхати як поляк» чи «виїхати як канадець», коли в базах є українське громадянство, дає прикордонній службі підстави відмовити у пропуску. Воєнний стан додає окремий шар: чоловіки призовного віку виїжджають лише за загальними винятками, і другий паспорт цього списку не розширює.
Військовий обов’язок. Наявність іноземного громадянства не знімає статусу військовозобов’язаного. Мобілізаційні норми застосовуються до громадянина України, а не до «власника лише одного паспорта». Контрактна служба в армії держави-агресора, навпаки, є самостійною підставою втрати українського громадянства. Служба в армії держави зі списку 33 українського паспорта сама по собі не відбирає, але й від обліку в ТЦК не звільняє.
Податки. Громадянство і податкове резидентство — різні режими. Податковий кодекс дивиться на місце проживання, центр життєвих інтересів і лише потім на правило 183 днів; громадянство стоїть у цій драбині останнім. Другий паспорт не вимикає обов’язок декларувати іноземні доходи, якщо ви лишаєтесь податковим резидентом України, і не створює автоматичного резидентства, якщо ви давно живете за кордоном. Конфлікт двох резидентств розрубують конвенції про уникнення подвійного оподаткування, а не закон № 4502-IX.
Державна служба і судді. Закон про множинне громадянство не скасував галузевих заборон. За пунктом 2 частини 1 статті 84 Закону «Про державну службу» факт іноземного громадянства є підставою для звільнення протягом трьох днів. Для суддів набуття громадянства іншої держави прямо назване причиною припинення повноважень у Конституції. Водночас для Президента, народних депутатів і місцевих депутатів сам факт іноземного громадянства повноважень автоматично не припиняє — це окрема, часто незручна для публічної дискусії щілина в регулюванні.
| Категорія | Чи можна мати другий паспорт | Наслідок виявлення іноземного громадянства |
|---|---|---|
| Державний службовець | Ні | Звільнення в триденний строк |
| Суддя, суддя КСУ | Ні | Припинення повноважень за Конституцією |
| Військовослужбовець ЗСУ / військовозобов’язаний | Так, якщо країна в дозволеному режимі | Облік і мобілізація зберігаються |
| Народний депутат, місцевий депутат, Президент | Прямої автоматичної заборони в законі про громадянство немає | Повноваження самі по собі не падають; політичні й етичні наслідки — окреме питання |
| Приватна особа без публічної посади | Так, у межах ст. 5-1 і переліку 33 | У відносинах з Україною — лише як громадянин України |
За моїм досвідом консультацій протягом перших місяців після набрання законом чинності, саме цей блок дає найбільше хибних рішень: люди оформлюють іноземний паспорт «про всяк випадок», не перевіривши, чи не сидять вони на посаді з абсолютною забороною, і навпаки — відкладають легалізацію статусу дитини, хоча дитячий випадок якраз найбезпечніший.
Поширені помилки, через які втрачають український паспорт
Після зміни правил старі побутові поради розходяться з текстом закону. Нижче — дії, які виглядають логічними і при цьому б’ють по статусу.
- «Тепер можна брати паспорт будь-якої країни». Ні. Дозволений режим прив’язаний до переліку Кабміну і до шести випадків статті 5-1. Добровільна натуралізація в державі поза списком для повнолітнього — це знову підстава втрати українського громадянства за оновленою статтею 19.
- «Другий паспорт врятує від мобілізації». У відносинах з Україною іноземне громадянство «не існує». Військовий обов’язок рахується по українському статусу. Розрахунок «вийду за польським» на пункті пропуску не працює, якщо в базах ви є громадянином України.
- «На окупованій території російський паспорт = автоматична втрата українського». Закон прямо каже протилежне: громадянство агресора, набуте на тимчасово окупованій території або внаслідок незаконної депортації, не вважається добровільним. Виняток зривається, якщо людина сама займалася пропагандою агресії чи діяла проти національної безпеки.
- «Не повідомлю — ніхто не дізнається». Приховування громадянства держави-агресора, підроблені відомості при прийнятті до громадянства України, невиконання зобов’язання припинити іноземне громадянство — окремі підстави втрати або скасування рішення про прийняття. Для держслужбовця прихований паспорт — це ще й дисциплінарно-кадрова бомба з триденним детонатором.
- «Декларація про визнання себе громадянином України — формальність». Для іноземця зі списку 33 вона замінює вихід з попереднього громадянства, але не замінює іспитів з мови, історії та основ Конституції і не скасовує строку проживання. Перевірки ДМС і СБУ нікуди не зникли.
- «Стаття 4 Конституції все одно все скасує, тож закон можна ігнорувати». Поки немає рішення Конституційного Суду, діє спеціальний закон. Ігнорувати його — це будувати стратегію на гіпотезі, а не на чинній нормі.
Окремо варто назвати помилку «дзеркальності». Люди читають український дозвіл як гарантію, що друга країна теж дозволить два паспорти. Німеччина, Франція, США, Канада в більшості треків множинне громадянство приймають. Австрія, Нідерланди в частині випадків, окремі процедури в країнах Балтії — ні. Український «так» не перебиває іноземне «ні».
Чек-лист перед тим, як брати другий паспорт
Самоперевірка не замінює юриста у складних історіях, але відсікає рішення, які потім дорого розбирати.
- Країна, паспорт якої ви хочете, входить до чинного переліку Кабміну? Перевіряйте саме актуальну постанову, а не статті 2025 року з «п’ятьма країнами».
- Ваш випадок — народження, усиновлення, автоматичний шлюб чи свідома натуралізація? Від цього залежить, чи взагалі потрібен список 33.
- Ви не є державним службовцем, суддею, кандидатом на посаду з вимогою єдиного громадянства?
- Право другої держави дозволяє зберегти український паспорт, чи там вимагають вихід?
- Ви готові й далі в’їжджати в Україну і виїжджати з неї лише за українським документом?
- Чи розумієте, що військовий облік в Україні від іноземного паспорта не залежить?
- Де ваш центр життєвих інтересів і скільки днів на рік ви проводите в Україні — щоб не отримати подвійне податкове резидентство «в подарунок»?
- Чи немає в біографії служби, контракту або участі в структурах держави-агресора, які підпадають під нові пункти статті 19?
- Для дитини: чи оформлене українське громадянство документально, а не «за фактом походження», щоб потім не доводити статус через суди?
- Якщо йдеться про набуття українського паспорта іноземцем — чи є п’ять років проживання (або пільговий строк) і готовність скласти іспити?
Якщо хоча б на один пункт відповідь «не впевнений», зупиніться до перевірки документів. Скасувати вже виданий іноземний паспорт складніше, ніж не подавати заяву.
Міні-кейс: дитина з двома паспортами і батьки, які «не хотіли світити»
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли дитина народилася в Польщі в родині громадян України, отримала місцеве посвідчення і фактично користувалася польськими документами в школі та медицині, а український закордонний паспорт батьки навмисно не оформлювали: боялися «подвійного обліку» і питань на кордоні. До 2026 року ця обережність виглядала раціональною. Після набрання законом чинності вона стала зайвою і шкідливою.
Народження — перший пункт статті 5-1. Україні не потрібно «дозволяти» такій дитині два громадянства: вона їх уже має, і держава це визнає. Відсутність оформленого українського паспорта не скасовує громадянства, але блокує виїзд, консульський захист, спадкові й соціальні процедури. Батьки витратили місяці на відновлення документів, які можна було отримати одразу після свідоцтва про народження.
Другий шар тієї ж історії: батько пізніше сам пішов на польську натуралізацію. Тут уже працює не «дитячий» пункт, а пункт про набуття громадянства держави зі спрощеного переліку. Польща в списку 33 є, тож український паспорт він зберіг. Якби йшлося про натуралізацію в країні поза переліком, розмова була б про ризик втрати статусу, а не про побутову бюрократію.
Коли можна розібратися самостійно, а коли без фахівця не варто
Самостійно, через відкриті реєстри й текст закону, варто пройтися, якщо ваша історія лінійна: ви громадянин України, хочете паспорт Польщі, Німеччини, Чехії, Канади чи іншої держави з переліку 33, не обіймаєте публічної посади, не маєте російського документа і не проходили службу в іноземній армії. У такому разі достатньо звірити список Кабміну, правила натуралізації другої країни і пам’ятати про український кордон та військовий облік.
До міграційного адвоката або спеціалізованої юридичної практики варто йти в інших сюжетах. Кілька паспортів, серед яких є держава поза списком. Будь-який слід російського чи білоруського документа, навіть «для виїзду з окупації». Усиновлення, сурогатне материнство, діти від різних шлюбів у різних країнах. Бажання стати державним службовцем або суддею при вже існуючому іноземному громадянстві. Відновлення українського громадянства після старої відмови. Набуття українського паспорта іноземцем зі строками проживання, пільгами для військових, біженців чи осіб українського походження.
Окремий червоний прапорець — спроба «закрити» громадянство держави-агресора декларацією без розуміння, чи підпадаєте ви під виняток для переслідуваних. Закон дозволяє окремий спрощений шлях для громадян РФ, які мають підтверджене політичне переслідування за проукраїнську позицію: документ МЗС або закордонної дипломатичної установи, іспити, декларація про відмову від іноземного громадянства. Без цього пакета «я проти війни, отже мені можна» в кабінеті ДМС не працює.
Питання, які ставлять найчастіше
Чи втрачу український паспорт, якщо візьму польський, німецький або американський? Ні, якщо ви повнолітній громадянин України і набуваєте громадянство держави з чинного переліку Кабміну. Це прямий випадок пункту 6 статті 5-1. Перевірте ще правила самої Польщі, Німеччини чи США: український дозвіл не замінює їхніх вимог.
Що з Ізраїлем, Австралією, Молдовою? Станом на серпень 2026 року їх немає в постанові № 589. Добровільна натуралізація там для дорослого знову може розглядатися як підстава втрати українського громадянства. Дитина, яка отримала таке громадянство за народженням, захищена іншим пунктом статті 5-1. Список можуть розширити — його змінює уряд, не парламент, — але будувати рішення на очікуванні небезпечно.
Чи можна виїхати з України за іноземним паспортом? Ні. Обов’язок громадянина України — перетинати кордон за українським документом. Другий паспорт використовують уже за межами України, у країні його видачі або в третіх державах, які його визнають.
Чи мобілізують, якщо є другий паспорт? Так, якщо ви громадянин України і підпадаєте під мобілізаційні правила. Іноземне громадянство цього статусу не скасовує. Не плутайте це з окремими правилами виїзду окремих категорій і з правом іншої держави призивати своїх громадян — це вже її закон.
Чи треба повідомляти Україну, що я взяв другий паспорт? Окремої «заяви про другий паспорт» для приватної особи закон як універсальний обов’язок не виписав так само чітко, як кадрову заборону для держслужби. Але приховувати громадянство держави-агресора, давати неправдиві відомості в процедурах ДМС і обіймати посаду з вимогою єдиного громадянства — прямий шлях до втрати статусу або звільнення. Для держслужбовця мовчання не варіант у принципі.
Режим множинного громадянства в Україні з 2026 року — це не обіцянка «живи як хочеш», а спроба утримати діаспору в правовому полі держави, не віддаючи паспорт тим, кого Київ вважає загрозою. Хто звіряє свій випадок зі статтею 5-1 і постановою № 589, отримує передбачуваність. Хто читає заголовок «дозволили» як повну свободу, ризикує дізнатися про межі вже після указу щодо втрати громадянства.
