Ексвласник «Дельта Банку» Микола Лагун подав позов до суду, щоб оскаржити санкції Ради національної безпеки та оборони, накладені за співпрацю з Росією, а також указ президента Володимира Зеленського. Аналітики вважають шанси на успіх мінімальними через усталену практику Верховного суду.
Чому оскарження малоймовірне
Санкції на Лагуна ввели у вересні 2025 року. У січні 2026 року він зробив перші кроки для їх скасування. Джерело зазначає: указ президента про затвердження рішення РНБО можна оскаржити лише в Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, а апеляційною інстанцією стане Велика палата Верховного суду. Саме рішення РНБО оскаржити неможливо, бо без указу глави держави воно не набирає чинності. РНБО не є суб’єктом правовідносин як колективний орган. Немає можливості оскаржити й першоджерело — подання на санкції, зокрема таємну інформацію СБУ, до якої скаржник та його адвокати можуть не мати допуску. Судді без такого допуску теж не можуть розглядати справу.
Верховний суд розглядає рішення про санкції як виключну дискрецію президента в межах його повноважень. Перегляд законності підстав означав би втручання в ці повноваження.
Причини санкцій та наслідки
Санкції пов’язані з наявністю у Лагуна російського паспорта, активами та сплатою податків на окупованих територіях, а також зв’язками з головою Російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим. На десять років заблоковано активи, заборонено платежі йому самому та на його користь. Ексбанкір не зможе купувати чи продавати бізнес, нерухомість, виводити кошти за кордон.
За оцінками джерела, наступним кроком після українських санкцій могло б стати аналогічне рішення ЄС, Великої Британії, США, Японії, Канади, Австралії, Нової Зеландії та Швейцарії. Для Лагуна це, ймовірно, означало б неможливість проживати у Відні чи відпочивати на Сен-Жан-Кап-Ферра у Франції. Тож, на думку журналістів, доведеться реалізовувати «план паспорта» — переїжджати до Росії.
Інтереси Лагуна в суді представляє Марина Мироненко (Сіліна) з адвокатського об’єднання «Літігейшн Груп». Засідання, заплановане на 1 квітня, відклали: суд отримав нові документи та взяв час на їх вивчення до початку червня. Попереднє засідання не відбулося через несплату судового збору. Аналітики вважають, що головна мета позову — максимальне затягування часу, як це вдавалося протягом останніх 12 років після виведення «Дельта Банку» з ринку та початку кримінальних проваджень.
Раніше джерело повідомляло про осіб, причетних до керування офісом ексбанкіра в Україні, а також про виведення коштів з низки підставних бізнесів після запровадження санкцій РНБО.
