Шанси колишнього власника збанкрутілого «Дельта Банку» Миколи Лагуна на оскарження санкцій, накладених рішенням Ради національної безпеки України за співпрацю з Росією, є примарними. Практика Верховного суду фактично не дає скаржнику жодних шансів на скасування указу президента Володимира Зеленського, а питання неправомірного накладення санкцій взагалі не врегульовано. До такого висновку дійшли журналісти джерела.
Хронологія та підстави санкцій
Санкції на Лагуна наклали ще у вересні 2025 року. У січні 2026 року він зробив перші спроби оскаржити указ президента через суд. Оскаржити санкції, а конкретніше — указ Президента про затвердження рішення РНБО, можна у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного суду, а апеляційною інстанцією буде Велика палата Верховного суду. Саме рішення РНБО оскаржити неможливо, бо без указу глави держави воно не набирає чинності. А РНБО взагалі не є суб’єктом правовідносин, бо це колективний орган. Немає можливості оскаржити і першоджерело — тобто саме подання на санкції. Наприклад, у випадку СБУ це може бути таємна інформація, а скаржник, який оскаржує санкції, та його адвокати — можуть не мати допуску до таємниці. Щобільше, і судді, які не мають такого допуску (його надає СБУ), теж не можуть розглядати відповідні справи.
Верховний суд розглядає ухвалення рішення про санкції як виключну дискрецію Президента в межах його повноважень, а не просто церемоніальну функцію затвердження рішення РНБО. Переглядати законність підстав для санкцій — це фактично втручатися в ці повноваження.
До Лагуна санкції запровадили через низку доведених зв’язків з Росією: наявністю російського паспорта, активами і сплатою податків на окупованих територіях, зв’язками з головою Російського фонду прямих інвестицій Кірілом Дмітрієвим. Ексбанкіру на 10 років заблокували активи, заборонили платежі і йому самому, і на його користь. Тепер він не зможе купувати чи продавати бізнес, нерухомість, виводити кошти за кордон — фактично здійснювати будь-яку фінансову діяльність.
На думку джерела, наступним кроком після запровадження санкцій в Україні мало б стати аналогічне рішення в ЄС та Великій Британії, а також США, Японії, Канаді, Австралії і Новій Зеландії та Швейцарії. Для Лагуна це, ймовірно, мало б означати, що він не зможе проживати у Відні, відпочивати на Сен-Жан-Кап-Ферра у Франції. Тому, ймовірно, доведеться реалізовувати «план паспорта» — а саме переїжджати до Росії.
Представляти інтереси ексбанкіра в суді буде Марина Мироненко (Сіліна) з адвокатського об’єднання «Літігейшн Груп». Партнер об’єднання Юрій Демченко відомий тим, що пропонує чоловікам послуги з ухилення від військової служби. Засідання, яке мало відбутися у справі 1 квітня, було відкладено: суд отримав нові документи від сторін і взяв час на їх вивчення до початку червня. Попереднє засідання не відбулося через несплату представниками Миколи Лагуна судового збору.
З огляду на безперспективність оскарження санкцій, головна ціль Лагуна в цьому позові — максимальне затягування часу. Фактично Лагуну та його адвокатам вдавалося це робити протягом останніх 12 років, що минули з часу виведення «Дельта Банку» з ринку та початку перших кримінальних проваджень і судових розглядів щодо діяльності лауреата премій «Людина року» кінця 2000-х. Тож задача правоохоронних органів і судової системи зараз — не дати цьому процесові затягнутися, а ухвалити швидке і законне рішення щодо підтвердження підстав для накладення санкцій Радою нацбезпеки на підставі матеріалів СБУ за співпрацю з Росією в умовах повномасштабної війни.
