Дворазовий чемпіон Франції, переможець Ліги Європи, володар кубків Франції, Англії та Іспанії у 37 років обрав не спокійне завершення кар’єри. Андер Еррера погодився грати в третій лізі Іспанії. Так низько він ще не опускався. Це було його особисте рішення.
У середині липня хавбек підписав контракт із «Сарагосою». Колись клуб грав у Ла Лізі. Нині він виступає в третьому дивізіоні. Еррера прийшов як вільний агент. Перед цим він за взаємною згодою розірвав угоду з «Бока Хуніорс».
Шлях від «Боки» додому
До «Боки» він перейшов у січні минулого року з «Атлетіка». Саме баскський клуб у 2014-му відкрив йому шлях у топ-футбол. У Більбао ветеран уже втрачав місце. Варіант Аргентини він прийняв швидко. Раніше Еррера казав, що мріє зіграти на «Ла Бомбонері». У «Боці» тоді були Едінсон Кавані та Маркос Рохо.
Травми завадили показати найкращу гру. Відновлення давалося важко. Згодом пішли обидва друзі: спочатку Рохо, потім Кавані. Влітку 2026-го, після 29 офіційних матчів і одного гола, Еррера погодив від’їзд.
29 травня він провів останню гру за «Боку» в Кубку Лібертадорес перед багатотисячною «Бомбонерою». Вже 30 серпня вийшов проти «Гімнастіка де Таррагона». На стадіоні були лише кілька тисяч глядачів. «Сарагоса» програла 0:2. Новий капітан розчарування не показав.
«Це, мабуть, була остання мрія, яку я хотів здійснити у статусі гравця. Повернення додому, у місце, де я виріс, що дало мені можливість стати професіоналом не лише у футболі, а й розвинутися як особистості. Я все ще маю пристрасть, все ще маю бажання. Я все ще маю любов до футболу, і можливість випробувати це вдома – найкращий спосіб завершити мою кар’єру. В Іспанії ми говоримо, що це як замкнути коло», – заявив Еррера.
Без зарплати і з боргом клубу
Із «Сарагоси» він пішов рівно 15 років тому, влітку 2011-го. Тоді «Атлетік» заплатив 7,5 мільйона євро. Далі були Жозе Моурінью, Томас Тухель, Маурісіо Почеттіно, Луї ван Гал і Марсело Б’єлса. У роздягальні були Вейн Руні, Ліонель Мессі та Неймар.
Через два роки після його відходу клуб опинився в Ла Лізі 2. У сезоні-2025/26 впав до третьої ліги. Фінансові проблеми накопичувалися роками. Клуб, зокрема, ніс відповідальність за трансфер Франселіно Матузалема з «Шахтаря». Суперечки тривали півтора десятиліття. У підсумку «гірники» отримали трохи більше 300 тисяч євро. У певний момент «Сарагоса» втратила статус платоспроможного суб’єкта.
Через борги клуб не міг платити гідну зарплату. Еррера відмовився від грошей і фактично передав їх до фонду погашення боргів.
«Мені не потрібний контракт. У мене була дуже вдала кар’єра, і я добре розпоряджався своїми грошима. Я можу зробити цей подарунок. Носити цю футболку безкоштовно, тому що я хочу допомогти своєму клубу, своїй команді, своєму місту. Це те, що я відчуваю, що можу зробити. Це те, що я можу собі дозволити, і це надає мені привід для гордості. Я почуваюся привілейованим, маючи нагоду зробити щось подібне».
«Нинішня ситуація в «Сарагосі» – це щось дуже сумне для всіх нас, уболівальників клубу. «Сарагоса» має виступати в Європі, вона має боротися за трофеї, вона має конкурувати із топовими клубами Іспанії та континенту. Ось чому я хочу поставити свої якості, свій досвід та свою пристрасть на службу команді, щоб спробувати допомогти моєму клубу повернутися туди, де, як мені здається, він заслуговує бути. Але із першого дня мого приїзду я не хочу надто багато говорити про минуле. Ми надто багато говорили, що зробили неправильно. Ми постійно питаємо себе, чому це сталося, ми постійно зациклюємося на негативі. Давайте перестанемо лити сльози через те, що сталося у минулому. Давайте будувати майбутнє. Давайте приходити на тренування щодня із посмішкою».
Його кумирами були гравці «арагонців» минулих років. Головним прикладом став батько Педро. Він грав за «Сарагосу» атакувальним півзахисником з 1982 по 1988 рік. Пізніше став технічним директором клубу, поки син був гравцем команди.
Любов до клубу з’явилася ще в середині дев’яностих. У 1994-му «Сарагоса» виграла Кубок Іспанії у «Сельти» в серії пенальті. Роком пізніше здобула Кубок володарів кубків. У фіналі на «Парк де Пренс» команда обіграла «Арсенал» 2:1 у додатковий час.
«Мені подобається працювати із молодими людьми. Мені подобається спостерігати за їх розвитком, стежити за їхнім шляхом та допомагати їм уникати помилок, які, мабуть, зробив я сам. Я також хотів би допомагати родинам справлятися із особистісними ситуаціями, з якими я стикався в минулому та, ймовірно, не найкраще із ними справлявся. Я не знаю, чи стану я колись професійним футбольним тренером. Я не закриваю жодних дверей, адже люблю футбол, це моя пристрасть, це те, чим я займаюся все своє життя, але я все ще не знаю, у якій ролі я знайду своє місце».
Найближчий сезон Еррера проведе в «Сарагосі». Далі він знову прислухається до серця. Саме воно влітку 2026-го привело його додому. Навіть якщо цей дім зараз пов’язаний лише з третьою лігою.
