У повсякденному мовленні українців часто прослизують суржикові слова, зокрема назви овочів. Рубрика “Антисуржик” допомагає позбутися таких помилок і запам’ятати правильні українські відповідники.
У черговій добірці розглянемо, як називати овочі та городину літературною українською.
Правильні назви овочів
- огород – город;
- морковь – морква;
- морковний сік – морквяний сік;
- брокколі – броколі;
- кольорова капуста – цвітна капуста.
Джерело пояснює: сорт капусти з щільними суцвіттями не називають “кольоровою”, бо це калька з російської “цветная”. Правильно – цвітна капуста.
- свєкла – буряк;
- окріп – кріп;
- сельдерей, сєлєра – селера;
- пєрєц – перець;
- фасоль – квасоля, фасоля.
Квасоля – рослина родини бобових. Фасоля – діалектна форма.
- тиква – гарбуз;
- кукуруза – кукурудза;
- лук – цибуля;
- картошка – картопля.
До слова, “жарити” не є суржиком. Воно синонім “смажити”, але перевагу надають останньому як автентичнішому.
Регіональні назви картоплі та слово “лук”
Картоплю в регіонах називають по-різному. Джерело наводить приклади: на Поділлі та Поліссі – бараболя чи барабуля; на Закарпатті – крумплі, ріпа; буля, барболька; на Покутті – мандебурка, бурка чи бульба; на Буковині – мандебурка; на Чернігівщині, Волині, Галичині – бульба. Ще варіанти: бандура, бандурка.
Слово “лук” багатозначне. З латинської – “вигин, дуга”. Означає:
- ручну зброю для стріл у формі дуги з тятивою;
- малюнок такої зброї в геральдиці;
- шляхетський герб в Україні та Польщі;
- інструмент для розпушування вовни на капелюхи;
- тактичну одиницю в японському війську.
“Лук” – русизм для цибулі, англіцизм для стилю одягу (look).
Для квітів: анютини глазки – зозулині черевички, братки; маргаритка – стокротка; одуванчик – кульбаба.
