Український агросектор потерпає від гострої нестачі кадрів. Компанії розглядають залучення іноземців з Азії, але процес виявляється складним і дорогим.
Фермери отримують заявки від азіатських мігрантів
Фермер з Кіровоградщини Олександр Шепеленко розповів, що до нього звернувся потенційний працівник з Бангладешу. Той запропонував приїхати на роботу, але зарплата виявилася майже вдвічі нижчою за українську середню.
Шепеленко наголосив: його команда робить ставку на місцевих. “Ми все-таки хочемо триматися за українців, формувати сильну команду, розширювати її, навчати й розвивати”, – зазначив аграрій.
Такі звернення множаться. У соцмережах з’являються відео з трудовими мігрантами з Індії, Непалу та Бангладешу в українських містах.
МХП зіткнулася з проблемами адаптації, бізнес йде на роботизацію
МХП почала вивчати найм іноземців у 2024 році. Наприкінці 2025-го прибули перші працівники, але після нічного обстрілу частина зникла. Компанія повідомила міграційну службу та центр зайнятості, а дозволи анулювали.
Головна перепона – адаптація до умов війни. “І вже можемо сказати, що ця модель може бути робочою: їх продуктивність – на належному рівні, дисципліна – також”, – зазначила директорка з управління персоналом Діна Конограй.
Повний цикл найму триває щонайменше шість місяців через перевірки, візи та логістику.
Укрвіт уникає іноземців через ризики. Засновник Віталій Ільченко обірав автоматизацію: компанія замовила гуманоїдного робота. “Роботи не втомлюються, не відволікаються і можуть стабільно працювати з меншою кількістю помилок”, – пояснив він.
Великі гравці як LNZ Group та Bayer інвестують у навчання українців, стажування та співпрацю з вузами. У МХП іноземці – лише точкове рішення, а не масова заміна.
