Правовий режим воєнного стану — це особливий правовий механізм, який держава запроваджує у відповідь на збройну агресію або реальну загрозу незалежності та територіальній цілісності. Він надає органам влади, військовому командуванню та військовим адміністраціям розширені повноваження для відсічі агресії, одночасно дозволяючи тимчасово обмежувати окремі конституційні права громадян і юридичних осіб.
Станом на серпень 2026 року цей режим діє в Україні безперервно з 24 лютого 2022 року і продовжений до 31 жовтня 2026 року. Його правовою основою залишається Закон України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12 травня 2015 року в редакції від 4 березня 2026 року. Розуміння того, як саме працює цей режим, допомагає громадянам орієнтуватися в повсякденних обмеженнях і захищати свої права в межах закону.
Механізм запровадження та продовження режиму
Процедура введення правового режиму воєнного стану чітко прописана в статті 5 Закону. Рада національної безпеки і оборони України подає пропозицію Президентові. Президент видає указ і негайно звертається до Верховної Ради з проєктом закону про його затвердження. Парламент збирається без скликання у дводенний строк і розглядає питання. Після затвердження указ і закон офіційно оприлюднюються і набирають чинності одночасно.
Продовження відбувається за тією ж логікою. Президент видає новий указ про продовження строку, Верховна Рада затверджує його окремим законом. Так було зроблено 13–14 липня 2026 року: Указ № 596/2026 продовжив дію режиму з 5:30 2 серпня 2026 року на 90 діб — до 31 жовтня 2026 року. Закон № 4928-IX про його затвердження набрав чинності після опублікування.
Скасування можливе двома шляхами. Автоматично — після закінчення строку, на який режим введено. Достроково — якщо Президент видасть указ про скасування за умови усунення загрози. У будь-якому випадку обов’язкове інформування Генерального секретаря ООН про обмеження прав і межі відступу від міжнародних зобов’язань.
Важливо розуміти: воєнний стан не зупиняє роботу парламенту, уряду чи судів. Конституція прямо забороняє припинення повноважень цих органів.
Заходи правового режиму: що реально запроваджують на місцях
Стаття 8 Закону містить перелік заходів, які військове командування разом із військовими адміністраціями можуть застосовувати. Серед найпоширеніших:
- встановлення або посилення охорони об’єктів критичної інфраструктури та особливого режиму їх роботи;
- запровадження трудової повинності для працездатних осіб, не залучених до оборони чи заброньованих;
- використання потужностей підприємств, установ і організацій для потреб оборони;
- примусове відчуження або вилучення майна для потреб держави з подальшим відшкодуванням;
- введення комендантської години та спеціального режиму світломаскування;
- встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян і транспорту;
- перевірка документів і речей, огляд житла та транспорту;
- заборона проведення мирних зібрань, мітингів, страйків;
- обмеження діяльності засобів масової інформації в частині поширення інформації, що може зашкодити обороні.
Ці заходи запроваджуються не автоматично на всій території, а в межах, зазначених в указі Президента, і лише в обсязі, необхідному для досягнення мети режиму. На практиці комендантська година, блокпости та обмеження пересування чоловіків призовного віку стали найбільш відчутними для населення.
Обмеження прав громадян і абсолютні гарантії
Указ Президента № 64/2022 прямо вказав статті Конституції, права за якими можуть тимчасово обмежуватися: 30–34, 38, 39, 41–44, 53. Це недоторканність житла, таємниця листування, свобода пересування, право на мирні зібрання, право на працю, право на освіту тощо.
Водночас частина друга статті 64 Конституції встановлює абсолютну заборону. Навіть під час воєнного стану не можуть бути обмежені:
- право на життя;
- право на повагу до гідності;
- право на свободу та особисту недоторканність;
- право на справедливий суд;
- презумпція невинуватості;
- право на захист;
- право на правову допомогу;
- заборона катувань, жорстокого чи такого, що принижує гідність, поводження.
Міжнародне право (Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Європейська конвенція з прав людини) дозволяє відступ від деяких зобов’язань, але вимагає пропорційності, повідомлення міжнародних органів і збереження абсолютних прав. Україна виконала цю вимогу, офіційно повідомивши Генерального секретаря ООН.
У нашій практиці ми стикалися з випадком, коли громадянин намагався оскаржити огляд житла без судового рішення. Суд підтвердив правомірність дії в межах заходів воєнного стану, але підкреслив, що будь-яке зловживання підлягає окремій оцінці.
Військові адміністрації: хто керує на місцях
На територіях, де введено воєнний стан, можуть утворюватися військові адміністрації — тимчасові державні органи. Рішення про їх створення приймає Президент за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування. Вони здійснюють повноваження місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, а також запроваджують заходи правового режиму.
Обласні військові адміністрації координують діяльність правоохоронних органів з питань оборони та громадської безпеки. Їхня діяльність триває протягом дії воєнного стану і ще 30 днів після його припинення або скасування. Фінансування здійснюється з державного та місцевих бюджетів.
За моїм досвідом використання цього законодавства протягом кількох років спостереження, саме військові адміністрації стали ключовою ланкою оперативного реагування на локальні виклики — від організації евакуації до забезпечення критичної інфраструктури.
Поширені помилки та міфи
Багато громадян досі плутають окремі аспекти режиму. Ось типові помилки:
- Вважати, що воєнний стан автоматично скасовує всі вибори і референдуми назавжди. Насправді заборона діє лише на період режиму і в межах, визначених законом.
- Думати, що будь-яке майно можна безкарно вилучити. Примусове відчуження можливе лише з подальшим повним відшкодуванням вартості.
- Поширювати думку, ніби під час воєнного стану суди не працюють. Суди продовжують функціонувати на підставі Конституції і законів, хоча процедура може бути спрощена.
- Ігнорувати обов’язок мати при собі військово-обліковий документ для чоловіків 18–60 років. Це пряма вимога закону, і її невиконання тягне відповідальність.
- Вважати, що комендантська година однакова по всій країні. Її встановлюють місцеві військові адміністрації з урахуванням ситуації в регіоні.
Ці помилки часто призводять до зайвих конфліктів на блокпостах або до втрати можливості захистити свої права в суді.
Чек-лист для громадянина під час дії режиму
Щоб мінімізувати ризики і розуміти свої можливості, варто регулярно перевіряти:
- Чи діє в вашому населеному пункті комендантська година і які її години.
- Чи потрібна спеціальна перепустка для пересування в нічний час або в прифронтовій зоні.
- Чи оновлені військово-облікові дані (для чоловіків 18–60 років).
- Чи є у вас документи, що підтверджують бронювання або відстрочку.
- Які обмеження на виїзд за кордон діють саме зараз.
- Чи зберігаються квитанції та акти у разі вилучення майна — це основа для подальшого відшкодування.
- Куди звертатися у разі порушення ваших абсолютних прав (право на життя, заборона катувань тощо).
Цей список не є вичерпним, але допомагає тримати ситуацію під контролем.
Питання, які найчастіше ставлять громадяни
Чи можна оскаржити рішення військової адміністрації?
Так. Рішення військових адміністрацій є актами органів виконавчої влади і можуть бути оскаржені в адміністративному суді в загальному порядку, з урахуванням особливостей воєнного стану.
Що відбувається з трудовими відносинами?
Закон дозволяє запроваджувати трудову повинність і суспільно корисні роботи. При цьому норми про святкові дні можуть не застосовуватися. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпеку праці навіть у таких умовах.
Чи діють строки позовної давності?
Тимчасове зупинення перебігу позовної давності, запроваджене на початку повномасштабного вторгнення, скасовано у 2025 році. Наразі діють загальні правила з можливістю відновлення строку з поважних причин.
Чи можна проводити мирні зібрання?
У більшості випадків — ні. Заборона мирних зібрань є одним із заходів режиму. Винятки можливі лише за спеціальним дозволом військового командування.
Що з місцевими виборами?
Проведення місцевих виборів під час дії воєнного стану заборонено. Вони можливі лише після його скасування.
Коли варто звернутися до фахівця і які довгострокові наслідки
Якщо йдеться про вилучення майна, обмеження підприємницької діяльності, відмову у видачі документів або будь-яке рішення, що зачіпає абсолютні права, самостійно розібратися складно. У таких випадках варто звертатися до адвоката або до системи безоплатної правової допомоги.
Довгострокові наслідки режиму вже відчутні. Змінилися правила мобілізації, обліку, перетину кордону, роботи судів і органів місцевого самоврядування. Багато норм, прийнятих як тимчасові, можуть впливати на правове поле навіть після скасування воєнного стану. Тому знання механізму режиму — це не лише питання поточної безпеки, а й інвестиція в майбутню правову визначеність.
Правовий режим воєнного стану залишається інструментом захисту держави в умовах тривалої агресії. Його ефективність залежить від точного дотримання закону як з боку влади, так і з боку громадян. Розуміння меж повноважень і гарантій допомагає уникати зайвих ризиків і зберігати баланс між безпекою та правами людини.
