У дзвіниці собору святого Юра у Львові висить дзвін, якому майже 700 років. Він пережив польські облоги, козацькі битви, австрійське панування та дві світові війни. Досі його глибокий низький тон лунає під час богослужінь.
Історія легендарного “Дмитра”
Дзвін відлили у 1341 році. На ньому зберігся давньоруський кириличний напис: “У літо 6849 вилитий був дзвін цей святому Юрію за князя Дмитрія ігуменом Євтимієм. А писав Скора Яків”.
Він пережив пожежі та облоги. Навіть коли у XIV столітті згорів перший кам’яний храм на Святоюрській горі, дзвін вцілів. Це єдиний матеріальний свідок тієї доби. Назву Дмитро він отримав, ймовірно, за князя Дмитра-Любарта Гедиміновича чи боярина Дмитра Дедька.
Експерти вважають його найбільшим серед давніх збережених дзвонів України, що досі використовують за призначенням. Більшість середньовічних дзвонів переплавили під час воєн.
Собор святого Юра: шедевр бароко
Нинішній собор у стилях бароко та рококо зводили з 1744 по 1770 роки. Скульптурне оздоблення створив Іван Ґеорґ Пінзель, один із найвидатніших майстрів бароко Центральної Європи.
Храм розташований на Святоюрській площі, 5 – за 15 хвилин пішки від площі Ринок. Вхід вільний, дзвін оглядають зовні. Найкращий час почути його – недільні та святкові служби.
