Мало хто знає, що рентгенівські промені та перші медичні знімки створив українець Іван Пулюй. Його відкриття приписали Вільгельму Рентгену.
Фізик і електротехнік з Гримайлова на Тернопіллі стояв біля витоків Х-променів задовго до Рентгена, повідомляє джерело.
Хто такий Іван Пулюй?
Народжений у 1845 році, Пулюй навчався у Віденському університеті. Спочатку здобув богословську освіту, згодом присвятив життя фізиці. Працював у Страсбурзі та Відні, знайомився з Ніколою Теслою. Освоїв склодувство для наукових трубок і створив “лампу Пулюя” – пристрій для випромінювання невидимого світла, відомого сьогодні як рентгенівське.
Відкриття Х-променів і його доля
Експериментуючи з катодними променями, Пулюй виявив невидиме випромінювання, здатне проникати крізь матеріали. Він зробив високоякісні світлини кісток і внутрішніх органів, демонструючи медичний потенціал.
Результати задокументував у 1880–1882 роках і опублікував у “Віснику Віденської академії наук”. Та публікації залишилися непоміченими. У 1895 році Рентген повторив експерименти – і світ дізнався про Х-промені від нього.
Правнучка винахідника Сабіне Пулюй зазначає: “Імперія не говорила про національних героїв, тим паче тих, хто став генератором прогресу людства”. Письменник Роман Іваничук у романі “Шрами на скалі” описує: “Продукт нашої мислі присвоює собі сильний світу цього… Грабіжники силою й обманом забирають наше золото і заявляють, що воно їхнє”.
Пулюй одразу побачив практичне значення променів для діагностики та хірургії. Його знімки фіксували патології з високою якістю.
Окрім Х-променів, винайшов дистанційний телетермометр, телефонні апарати, керував електростанціями та впроваджував трамвай у Празі. Помер у 1918 році, залишивши спадщину науковця-патріота. Сьогодні рентгенівські промені рятують мільйони життів.
