Бюджетна скарбниця Росії увійшла у 2026 рік із серйозним випередженням витрат над доходами. Уже за січень–квітень дефіцит федерального бюджету досяг 5,877 трлн рублів, або 2,5% ВВП. Це в 1,55 раза перевищує весь річний план, закладений у законі про бюджет на рівні 3,786 трлн рублів (1,6% ВВП).
Офіційні цифри Міністерства фінансів РФ показують чітку картину: доходи впали на 4,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як видатки зросли на 15,7%. Найбільший провал стався в нафтогазовому секторі — надходження скоротилися на 38,3%. Натомість ненавтогазові доходи зросли на 10,2% завдяки активнішому збору ПДВ та інших податків. Витрати на державні закупівлі, значна частина яких пов’язана з оборонними контрактами, збільшилися на 41,4%.
Така динаміка не випадкова. Вона відображає структурні проблеми російської економіки воєнного часу: масові військові витрати, що поглинають дедалі більшу частку бюджету, та волатильність енергетичних доходів під тиском санкцій. Навіть тимчасові сплески світових цін на нафту не компенсують системних обмежень — дисконтів на російську нафту Urals, зростання логістичних витрат і фіскального тиску всередині країни.
Як формується російський бюджет і чому дефіцит став постійним супутником
Російське бюджетне правило працює за принципом «відсічки». Базова ціна нафти Urals у 2026 році закладена на рівні 59 доларів за барель. Усі надлишкові нафтогазові доходи понад цю позначку мали б спрямовуватися до Фонду національного добробуту у вигляді валюти та золота. Коли ціни падають нижче — фонд або бюджетні резерви покривають різницю, або уряд виходить на ринок запозичень.
До 2022 року правило часто забезпечувало профіцит або мінімальний дефіцит. Війна кардинально змінила баланс. Витрати на національну оборону та безпеку у 2026 році заплановані на рівні близько 16,84 трлн рублів — майже 38% усіх федеральних видатків. Це рекордна частка з радянських часів. Соціальні статті та підтримка економіки стискаються відносно.
Фронтальне фінансування контрактів на початку року — типова практика для прискорення виконання оборонних замовлень. Держава укладає угоди та перераховує аванси заздалегідь, щоб уникнути зривів постачань. У січні–квітні 2026 року це призвело до того, що видатки вже сягнули 40% річного плану. Такий підхід створює ілюзію контролю, але водночас прискорює накопичення дефіциту.
Цифри, які говорять голосніше за заяви
Ось як виглядає виконання федерального бюджету Росії за перші чотири місяці 2026 року порівняно з попереднім роком та планом:
| Показник | Січень–квітень 2026, трлн руб. | Січень–квітень 2025, трлн руб. | Зміна, % | Річний план 2026, трлн руб. |
|---|---|---|---|---|
| Доходи всього | 11,721 | 12,279 | -4,5 | 40,283 |
| Нафтогазові доходи | 2,298 | 3,727 | -38,3 | 8,919 |
| Ненавтогазові доходи | 9,423 | 8,552 | +10,2 | 31,365 |
| Видатки всього | 17,598 | 15,210 | +15,7 | 44,070 |
| Дефіцит | 5,877 (2,5% ВВП) | 2,931 (1,4% ВВП) | +100,5 | 3,786 (1,6% ВВП) |
За чотири місяці 2026 року дефіцит уже перевищив запланований річний показник більш ніж на 2 трлн рублів — це найбільший розрив на старті року принаймні з 1996 року.
Дані Міністерства фінансів Російської Федерації (попередня оцінка).
Чому нафтогазові доходи не рятують навіть при високих світових цінах
У квітні 2026 року ціна на російську нафту Urals тимчасово підскочила через геополітичні події на Близькому Сході. Проте бюджет цього майже не відчув. Причина — стійкий дисконт. Покупці з Індії та Китаю диктують умови, враховуючи ризики вторинних санкцій, витрати на тіньовий флот і страховку. Додаткові компенсації нафтовикам за внутрішні ціни на пальне також «з’їдають» частину надходжень.
Бюджетне правило з відсічкою 59 доларів за барель у 2026 році працює формально. Реальні надходження опиняються нижчими через комбінацію цінового тиску та податкових маневрів. У січні–лютому 2026 року нафтогазові доходи падали майже вдвічі порівняно з минулим роком. Навіть відновлення цін у квітні не повернуло ситуацію до планових показників.
Оборонні витрати як головний двигун діри
План на 2026 рік передбачає близько 12,93 трлн рублів безпосередньо на національну оборону плюс ще майже 4 трлн на безпеку — разом майже 38% федерального бюджету. Це більше, ніж витрати на соціальну політику та підтримку економіки разом узяті.
Авансування контрактів на боєприпаси, техніку та інфраструктуру для військ створює ефект «гроші вже пішли», навіть якщо фактичне виконання розтягнуте в часі. У першому кварталі 2025 року дефіцит теж перевищував план, але тоді розрив був меншим. У 2026-му динаміка прискорилася.
Військові та силові статті поглинають дедалі більшу частку ресурсів, змушуючи уряд шукати гроші в інших сферах або на борговому ринку.
Як закривають діру: запозичення та Фонд національного добробуту
Основний інструмент — внутрішні державні запозичення через облігації федеральної позики (ОФЗ). Ринок поглинає нові випуски, але за зростаючої ставки та інфляційного тиску це стає дорожчим. Ліквідна частина Фонду національного добробуту на початок квітня 2026 року становила близько 3,9 трлн рублів, або лише 1,7% прогнозного ВВП. Загальний обсяг фонду — близько 13,4 трлн рублів, проте значна частина заморожена в неліквідних активах.
Якщо дефіцит залишиться на рівні 2,5% ВВП або зросте, фонд може суттєво скоротитися до кінця року. Історично ліквідні резерви використовувалися для стабілізації, але їхній обсяг уже значно менший, ніж до 2022 року.
Наслідки для економіки та регіонів
Зростання ненавтогазових доходів на 10% — це не тільки успіх податкової служби. Частина приросту походить від підвищення ефективності збору ПДВ та разових зборів з бізнесу. Економіка відчуває додаткове навантаження саме тоді, коли військові витрати витісняють інвестиції в цивільні галузі.
Багато регіонів Росії також фіксують дефіцит власних бюджетів. Вони змушені брати кредити або просити допомоги з федерального центру, який сам перебуває під тиском. Соціальні виплати, медицина та освіта в регіонах опиняються під ризиком секвестру, якщо військові статті не вдасться стримати.
Інфляція та курс рубля реагують на комбінацію бюджетного імпульсу та санкційного тиску. Центральний банк змушений балансувати між підтримкою економіки та стримуванням цін. Чим довше триває ситуація з перевищенням дефіциту, тим вища ймовірність жорсткішої монетарної політики або прихованого фінансування через державні банки.
Цікаві факти про дефіцит бюджету рф
- За перші чотири місяці 2026 року дефіцит уже перевищив весь річний план на понад 55% — це найбільший розрив на старті бюджетного року за останні десятиліття.
- Частка витрат на національну оборону та безпеку у 2026 році запланована на рівні близько 38% федерального бюджету — рекорд після розпаду СРСР.
- Ліквідна частина Фонду національного добробуту на початок квітня 2026 року становила лише 1,7% прогнозного ВВП, і її обсяг продовжує скорочуватися.
- У 2025 році фактичний дефіцит федерального бюджету сягнув 5,65 трлн рублів (2,6% ВВП) після кількох переглядів початкового плану в бік збільшення.
- Ненавтогазові доходи зросли на 10,2% переважно завдяки підвищенню збору ПДВ — це відображає посилення фіскального тиску на внутрішню економіку.
- Навіть при тимчасовому зростанні світових цін на нафту до рівнів понад 100 доларів за барель бюджет не отримав очікуваного приросту через стійкий дисконт на Urals та компенсації нафтовикам.
Що чекає на російський бюджет далі
Аналітики та російські відомства розглядають сценарії, за яких фактичний дефіцит 2026 року може сягнути 3–4% ВВП або навіть більше, якщо нафтогазові надходження не відновляться, а військові витрати не вдасться стримати. Уряд уже обговорює можливості скорочення цивільних статей або додаткові податкові заходи.
Для економіки воєнного типу такі показники означають подальше перерозподілення ресурсів на користь силового блоку. Для населення — ризик повільнішого зростання реальних доходів, вищої інфляції та можливого скорочення регіональних програм. Цифри за перші місяці 2026 року стали чітким сигналом: фінансова прірва, створена війною та санкціями, продовжує розширюватися швидше, ніж це передбачали офіційні плани.
