Під час війни в Україні терміни самовільне залишення військової частини (СЗЧ) та дезертирство звучать дедалі частіше. Багато хто плутає ці правопорушення, хоча вони мають суттєві відмінності та різні санкції.
Ключові відмінності між СЗЧ та дезертирством
За поясненнями джерела від 5 травня, головна різниця — в намірі військовослужбовця та тривалості відсутності. При СЗЧ солдат тимчасово покидає частину, плануючи повернутися. Дезертирство ж — це втеча з метою повного ухилення від служби.
СЗЧ часто зумовлене сімейними обставинами, конфліктами чи втомою. У воєнний час кримінальна відповідальність настає після 3–10 діб відсутності, з урахуванням обставин. Дезертирство передбачає зникнення безвісти без наміру повертатися.
- СЗЧ (стаття 407 Кримінального кодексу України): від 5 до 10 років ув’язнення. Покарання можуть пом’якшити, якщо військовий повернеться та визнає помилку.
- Дезертирство (стаття 408 ККУ): від 5 до 12 років позбавлення волі.
Ротація на передовій: виклики через дефіцит особового складу
30 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський підписав наказ про обов’язкову ротацію військових на передовій. Командири мусять замінювати бійців після двох місяців на позиціях.
Капітан ЗСУ Данило Яковлев у коментарі джерелу зазначив, що в армії бракує піхоти. Щомісяця до лав ЗСУ вступають до 20 тисяч осіб, але значна частина йде у СЗЧ. Офіцер сумнівається в реальності ротації за таких умов.
Наказ також зобов’язує проводити медогляди, забезпечувати відпочинок та вчасно постачати боєприпаси й продовольство підрозділам.
